"Головний хайлайт Вірменії - люди"
Останні пару років доволі популярним напрямком серед українських туристів стала Грузія. У той же час Вірменія, яка Грузії нічим не програє, залишається без уваги.
Порівнюючи з Грузією, різниця досить значна. Насамперед - політика. Вірменія орієнтована на Росію, правда без зайвого фанатизму. Реформ такого рівня, як в Грузії, не було. Туристична інфраструктура не так розвинута, але атракцій для туристів не менше, особливо для любителів древніх церков. Проте основним хайлайтом Вірменії, та й Кавказу в цілому, є не архітектура чи старі розвалини, а люди. Чого-чого, а щирих та гостинних людей у Вірменії не менше, ніж в Грузії.
Фото: Володимир Гринюк.
"У Вірменію - краще через Грузію"
Скоріш за все, ви потрапите до Вірменії через Грузію. У Тбілісі діє автовокзал Ортачала, звідки йдуть мікроавтобуси на Єреван. Ціна - приблизно $20, в дорозі перебуватимете 5-6 годин.
Краще летіти літаком з України до Грузії, а потім вже у Вірменію - це вийде майже вдвічі дешевше, ніж напряму. Можна заїхати також зі сторони Ірану через Агарак-Нордуз.
Фото: Володимир Гринюк.
У середині літа в Єревані буває досить спекотно - до 30-35 градусів. Не так критично, як на Близькому Сході чи Індії, але якщо ви чутливі до температури, краще посунути графік на кінець весни, або початок осені.
"Кавказька гостинність передбачає багато алкоголю"
Під час останніх відвідин Вірменії я половину часу жив у людей, яких зустрів по дорозі. При бажанні можна було і більше, але часом гостинності буває забагато, та й хочеться відпочити. До того ж печінка може не витримати - кавказька гостинність передбачає багато алкоголю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи легко бути жінкою у Вірменії
Хостели, гести і тому подібне тут не надто розвинуті. Хоча є декілька вартих уваги. Готелі в основному невиправдано дорогі. Тому рекомендую каучсерфінг плюс намет, плюс люди, що запрошують до себе.
Ціни: тут можна жити безкоштовно
Враховуючи, що це Кавказ, тут можна жити безкоштовно, витрачаючи нуль гривень нуль копійок на день. Якщо ви замучитесь від гостинності і вирішите самостійно добувати собі всі блага цивілізації, ви з'ясуєте, що Вірменія - відносно дорога.
Фото: Володимир Гринюк.
Шаурма/донер і т.д. коштуватиме $1,5-2
Хостел від $15 за місце
10-ти денна подорож країною обійшлася мені в $150 (без вартості перельоту). Причому п'ять ночей я провів у готелях та гестхаусах.
"Громадський транспорт? Нєт, нє слишал"
Міжміський рейсовий транспорт? Нєт, нє слишал! Вірменія – країна автостопу!
Хтось з відомих мандрівників казав, що стоп тут настільки хороший, що кваліфікація автостопщика у Вірменії понижується. Зупиняється майже все що їде, на сільських дорогах так точно все. Правда деякі водії просять гроші, але після роз'яснення суті автостопу, погоджуються везти без грошей.
На моїй практиці неодноразово траплялися випадки, коли мене безкоштовно везли таксисти, в одного з них, я потім навіть два дні жив.
Основні траси досить хороші, і за світловий день можна спокійно проїхати країну з півночі на південь.
Щоб довго не вибиратися з міста, я ловив якусь маршрутку до околиць, або до першого села за містом і виходив на трасу. Довше, ніж пів години, не стояв.
Фото: Володимир Гринюк.
Рейсовий транспорт використовував разів три мабуть, там де треба було добратись до глухих сіл, або де мало трафіку.
У кожному з великих міст є вокзали, де збираються міжміські маршрутки. Деякі курсують за графіком, деякі в міру заповнення. Якщо збираєтесь в якийсь глухий район, є сенс уточнити графік за день до виїзду (транспорт на глухі напрямки як правило зранку виїжджає, а після обіду повертається).
Більшість машин рухається на газі.
"Вірменія - країна горілки"
Вірменський коньяк? Апять же, нє слишал. Вірменія – країна горілки!
Фото: Володимир Гринюк.
Вас пригостять місцевою самогонкою. Називається арак чи арака, женуть з ізюму. П'ють багато, але акуратно. Був на кількох застіллях, жодного разу не бачив, щоб хтось напивався, як то роблять у нас. П'яні неадеквати теж не попадались. Класика жанру, коли після свята всі сідають за руль, і роз'їжджаються по домівках на своїх машинах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому ви повинні негайно звільнитись та почати подорожувати
Не відкидайте й такого варіанту, що котрийсь з водіїв, що буде вас підвозити, запропонує випити по 50 грам. Особливо десь в сільській місцевості. Не дивуйтесь, там це - нормальний порядок речей.
Фото: Володимир Гринюк.
Одного разу ми з водієм камазу прибрали чекушку прямо в кабіні на ходу.
Інший веселий камазист заїхав по дорозі до колєги, там остограмився, потім приїхав додому, випив там. Опісля, посадивши на камаз дружину, поїхав на свято до односельчанина, в якого якраз син з армії повернувся. Після того всього, на тому ж камазі, спокійно доїхав до дому. (власне я теж брав активну участь у тому всьому).
"Про безпеку: вірмени пити вміють, а ми ні"
Як ви вже зрозуміли, найстрашніше, що може статися – ви по п'яні кудись влізете. Вірмени пити вміють, а ми ні. Так що майте на увазі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дикими горами Закавказзя. Частина перша (фото)
Варто пам'ятати про вірменсько-азербайджанський конфлікт, і не заходити на прикордонні території. Окрім того, що військові і міліція будуть допитувати, так ще й ворожі снайпери пострілюють. Час від часу проскакують повідомлення, що хтось гине на прифронтовій території.
За винятком вищезгаданого, відгуки про безпеку - тільки позитивні. Можна спокійно гуляти в будь-який час доби і будь-де.
Must see: коньячний завод, критий ринок, аеропорт
У Єревані варто відвідати коньячний завод "Арарат". Туди водять екскурсії з дегустацією. Я пішов на англомовну екскурсію, кажуть на російськомовній попадаються неадеквати і бидло.
Також сходіть на Каскад - здоровенні сходи з інсталяціями. Хороше місце, щоб провести вечір, споглядаючи села на території Туреччини.
Фото: Володимир Гринюк.
Іранці дивляться на Єреван з Каскаду. Багато іранців приїжджають до Вірменії за забороненими у них речима: алкоголь, повії і т.д.
Також обов'язково огляньте залізничний вокзал, площу Республіки і співаючі фонтани. Центральна площа країни не представляє нічого цікавого, але всі чогось радять. Сходіть для галочки.
Критий ринок – перед від”їздом додому сходіть купіть там солодощів - дуже рекомендую.
Для фанатів відомого режисера раджу відвідати Музей Параджанова.
Фото: Володимир Гринюк.
А ще вартий уваги аеропорт Звартноц - це доволі оригінальна конструкція, на відміну від однакових пластиково-скляних сучасних аеропортів.
Також багато є цікавих місць біля Єревану. Рекомендую Гегард – монастир в скелях. Хор Вірап – монастир біля турецького кордону. Якщо хочете зробити класичну фотографію: "вірменська церква на фоні Арарату" - вам туди. Не сказав би, що мене це місце чимось вразило.
Фото: Володимир Гринюк.
Ечміадзин – духовна столиця Вірменії, резиденція Католікоса (Папа Римський у вірмен).
Діліжан – місто, куди поїхав відпочивати Рубік-джан із фільму "Міміно". Курортне місто, де колись любила тусуватись вірменська богема (не виключено, що й до тепер). Варіація на тему нашого Яремче - багато гестів і маленьких готелів. Таксисти на центральній площі в курсі, де і що є.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таджикистан: бюрократія, красиві гори і справжні люди
Алаверді – депресивне місто з мідними шахтами. Такий собі совковий апокаліпсис. Здавалося б, а що там робити. Біля Алаверді є два монастирі Санахін і Хагпат. А ще там є канатна дорога, яка з'єднує верхню і нижню частину міста, прокататись на ній теоретично мало би бути цікаво.
Севан – улюблене місце відпочинку вірменів, і все таке. Вздовж берега є багато совкових санаторіїв, на всі смаки і бюджети.
Фото: Володимир Гринюк.
Норатус – кладовище хачкарів (кам'яні пам'ятники з вирізьбленим хрестом) біля Севану. Досить оригінальна локація, ніколи раніше не довелось такого бачити. До речі, у Львові у дворику вірменської церкви є один хачкар.
Подорож до Вірменії не можна вважати цілісною без відвідин Нагірно-Карабахської Республіки.
Сподіваюсь на вибуховий ріст інтересу до Вірменії після публікації цього тексту, даю установку: ви обов'язково відвідаєте Вірменію, коли наступного разу поїдете на Кавказ.
Оригінал: blog.gryniuk.com.
