Фонд "Наука та політика" консультує Бундестаг та федеральний уряд Німеччини з усіх питань внутрішньої та зовнішньої політики.
Стюарт робить висновок у статті для Der Tagesspiegel, що Україна навряд чи поки що виконала технічні умови, встановлені ЄС для підписання угоди. Проте, на її думку, якби президент Віктор Янукович був щиро зацікавлений у підписанні угоди, то вона була б, звичайно, підписана на саміті Східного Партнерства у Вільнюсі у листопаді цього року після виконання цих умов.
Поки що поступ є занадто повільним, а українські урядовці навіть заперечують, що за президентства Віктора Януковича у сфері демократії та верховенства права в Україні виникли проблеми, на які вказує ЄС. Через це й виникають сумніви, чи вдасться досягти необхідного поступу до саміту у Вільнюсі. Зрештою, йдеться не лише про прийняття законів, але й про їх змістовне застосування. Серед усіх умов, які сформулював ЄС у грудні 2012 року є "рішучі дії" та "відчутний поступ" у таких сферах, як вибори, верховенство права та реформи, передбачених Порядком денним асоціації 2009 року.
Крім звільнення Тимошенко Німеччина хоче проведення "структурних реформ". Фото: byut.com.ua
Стюарт вказує на те, що Україна досі не прийняла нового постійного закону про вибори, а вибори в округах, у яких не були встановлені результати восени 2012 року, досі не відбулися. Проблема "вибіркового правосуддя" так само не була остаточно розв’язана. Окрім звільнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, потрібні будуть "структурні реформи", що унеможливлять повторення таких випадків у майбутньому – посилення незалежності суддів та послаблення і так дуже впливової прокуратури.
З реформ, передбачених Порядком денним асоціації, були розпочаті лише деякі малозначні, наприклад, зміни у регулюванні молочної промисловості чи захисті культурної спадщини. Відсутність серйозних реформ, зокрема в енергетичному секторі, є однією з причин, чому МВФ відмовив Україні у відновленні кредитування. Хоча й у травні парламент прийняв потрібний для підписання угоди антикорупційний закон, він відхилив конкретні процедури, необхідні для його застосування.
"Україна не була, не є та не буде готова до інтеграції протягом трьох найближчих поколінь", - Боґуслав Хработа, головний редактор Rzeczypospolitej
Натомість, політична еліта України, на думку Стюарт, серйозно цікавиться лише тим, як гарантувати собі безпечне майбутнє. В Україні відбувається подальша консолідація влади. Є численні ознаки підготовки до загальнонаціонального референдуму, на якому, можливо, політичну систему змінять так, щоб Віктор Янукович зміг залишитися при владі після 2015 року, незважаючи на падіння рейтингу – як переобраний президент або прем’єр-міністр з розширеними повноваженнями. Хоча й точний сценарій реалізації цього наміру невідомий, ясно, що політична еліта займається переважно гарантуванням собі безпечного політичного та фінансового майбутнього, що супроводжується подальшим скороченням свободи ЗМІ. Деякі проведені реформи не можуть служити фіговим листком для змін у сфері внутрішньої політики.
Економічна ситуація в Україні, як вважає німецька дослідниця, погіршилася. Причиною нульового зростання, окрім зовнішніх чинників, є відсутність бажання проводити реформи в української еліти, що мало дбає за добробут власного народу.
Рекомендація Стюарт є доволі категоричною: "Українське керівництво не прийняло ані духу, ані літери критики з боку ЄС, і не зробило серйозних кроків задля виправлення ситуації. Воно намагається мінімальними засобами досягти підписання угоди, щоб скористатися не суттєвим, а радше символічним значенням асоціації у своїх внутрішньо- та зовнішньополітичних цілях. Якщо ці обставини не зміняться до листопада, ЄС буде нерозумно погоджуватися на підписання угоди".
Підготував Сергій Брикса
