Україна після виборів: піт замість солодощів
Балаш Ярабік, запрошений експерт програми досліджень Росії та Євразії у Фундації Карнегі за міжнародний мир, у статті на веб-сайті фундації вважає, що Петро Порошенко на посаді президента присвятить себе зміцненню стійкості України та посиленню опору російському втручанню. Водночас, він ніяк не може зрозуміти, чи служитиме Порошенко своїй країні, чи змусить її служити власним інтересам. До обережності в оцінках спонукає саме поведінка Порошенка після Помаранчевої революції у 2005 році.
Порошенку доведеться довести тим виборцям, що голосували за нього, що він гідний їхньої довіри лідер. Водночас, він має завдання легітимізувати центральний уряд в очах усіх українців, налагоджуючи відносини з іншими політичними силами. Якщо він дійсно хоче проведення дострокових парламентських виборів ще цього року, йому доведеться домовитися про зміни до конституції та зміну виборчої системи з політичними силами, що зазнали поразки у неділю.
ЧИТАЙТЕ: Перемога "шоколадного короля": західні ЗМІ про вибори в Україні
Здоровий глузд вимагає від Росії визнати Порошенка хоча б тимчасово легітимним президентом, оскільки їй потрібен партнер для переговорів у Києві. Відновлення діалогу між Москвою та Києвом залежатиме щонайменше від трьох чинників: зусиль Києва з децентралізації, його позиції щодо Києва, і щонайменше часткового погашення боргу України перед "Газпромом". Ярабік вважає, що Порошенко, попри свою принципову позицію щодо Криму, буде змушений проводити швидкі економічні реформи, і, можливо, йому доведеться обрати прагматичний підхід щодо Кремля, співпраця з яким є критично важливою для виживання української економіки.
На думку Ярабіка, патріотичний підйом в Україні, викликаний хвилею націоналізму у Росії, у зручний спосіб відволікає політичну еліту від прийняття складних рішень щодо реформ. Дії Росії так само сприяють розколу України – чорно-біла картина дає менше можливостей для існування різноманіття в Україні.
Експерт бачить також небезпеку у тому, що колишні лідери та командири Майдану зайняли ключові посади у сфері національної безпеки (йдеться про РНБО та МВС), що може викликати невдоволення в інсайдерів. Сектор безпеки не довіряє уряду через його нерішучі дії у Криму та на Сході України. Вакуум заповнюють приватні збройні формування, з одного боку, та найманці з іншого (зокрема з Чечні). Тому перебудова сектора безпеки буде ще одним викликом для Порошенка, за який йому треба буде взятися відразу після інавгурації.
Чи може Петро Порошенко врятувати Україну?
Мет’ю Роджанскі, директор Інститут Кеннана у Міжнародному центрі підтримки науковців ім. Вудро Вільсона, у статті в часописі The National Interest вважає, що Порошенко зіткнувся з практично непідйомним завданням.
Україна опинилася між молотом та ковадлом. Молот уособлюють тиск Москви, проросійські сепаратисти на Донбасі та олігархи, що контролюють левову частку національного багатства країни. Усі вони прагнуть зберегти свої привілеї за нового ладу. Ковадло уособлюють вперті активісти Майдану, різні народні самооборони та пересічні українці, що вимагають знищення старої системи та побудови нової на підвалинах національної єдності, що пов’язана з українською ідентичністю, ефективним державним управлінням та європейською інтеграцією. Проте, добре, що вибори таки відбулися, адже альтернатива могла бути ще гіршою. Україна дуже потребує нового легітимного уряду, і проведення вільних та чесних президентських виборів з очевидним результатом служить певною мірою задоволенню цієї потреби. Для повної легітимізації необхідні дострокові парламентські вибори та формування нового уряду з чітким мандатом.
ЧИТАЙТЕ: Фаріон вважає Порошенка "безнаціональним створінням": це найогидніша зрада національних інтересів
Перед парламентськими виборами нинішнім лідерам вартувало б домовитися щодо прийняття змін до конституції, які відкоригували б баланс між повноваженнями центрального уряду та місцевого самоврядування, а також баланс між повноваженнями президента та Кабінету міністрів.
Роджанскі вважає, що найбільші проблеми для Порошенка випливатимуть з того, що Україна суттєво змінилася і не дає вже традиційному українському політичному класу – включно з Порошенко та його основними суперниками, стабільної безвідмовної підтримки. Одна частина суспільства, принаймні у Києві, вважає себе вартовими революції, що триває, а інша готова повернутися до старих практик. Протистояння між ними ще може вийти на поверхню. Перша частина бажає побачити "конкретні зміни", включно з повному реформою політичної системи. Ті її представники, що мають подобу програми, наголошують на національній єдності, антикорупційній реформі, прозорості на всіх рівнях управління та відмові від централізації повноважень на користь більш прямої демократії.
ЧИТАЙТЕ: Що відбувалося в штабах двох основних конкурентів президентських перегонів
Безперечно, Порошенко та інші провідні політики у своїх промовах та програмах обіцяють ці самі речі. Дехто з них навіть проявляє гнучкість, заявляючи про відданість примиренню з російськомовними регіонами та зміцнення єдиної української ідентичності. Але у ці обіцянки мало хто вірить. Усіх впливових політиків – Порошенка, Тимошенко та Яценюка – вважають пережитками старого режиму, оскільки відомо, що вони тішилися особистим багатством та привілеями і під час перебування при владі, і поза нею. Роджанскі сумнівається, що майбутній уряд, який складатиметься з таких політиків, зможе здобути довіру ветеранів Майдану або домовитися з південносхідними сепаратистами, тими, хто співчуває їм та російськими інтервентами, що заперечують легітимність української держави, як таку.
Україна обирає Захід
Американська The Wall Street Journal у своєму редакційному коментарі переконує, що навіть після президентських виборів Росія не перестане дестабілізовувати новий уряд у Києві.
Видання відзначає, що Порошенко та три наступні кандидати після нього вели кампанію за зближення з Європою, а "два проросійські кандидати" отримали разом лише 6% голосів. На його думку, масштаб перемоги Порошенка є відображенням "тривоги та зрілості" українських виборців.
Тим часом Путін далі веде подвійну гру, публічно обіцяючи встановити діалог з Києвом та породжуючи якомога сильніші заворушення у самій Україні. Прикладами є спроби захоплення аеропорту та залізничного вокзалу.
Видання називає "реальними" шанси на вибух громадянської війни на Сході України. Натомість, федералізація буде можливою, лише якщо Київ встановить контроль над своїми кордонами. ЄС та США зможуть допомогти лише запроважуючи додаткові санкції проти Москви. Поки Росія окупує Крим та підтримує хаос у Східній Україні, у Києва немає підстав для нормалізації відносин з Кремлем.
ЧИТАЙТЕ: Порошенка не цікавить думка Путіна про Україну
Важливо те, що вибори позбавляють США та ЄС останньої відмовки для надання Україні військової допомоги у вигляді озброєнь. Українському уряду у будь-якому разі буде важко вести війну низької інтенсивності. Економіка скоротиться цього року на 5%. Вищі ціни на енергоресурси загрожують соціальним вибухом, яким, можливо, Росія захоче скористатися, щоб перетворити Україну на ще одну авторитарну сатрапію або розширити свою сферу впливу у Європі. Втім, голосування у неділю засвідчило, що українці хочуть інтегруватися із Заходом, мирно співіснуючи з Росією. Для Заходу моральним викликом є підтримка цього вибору.
Україна: голосування за Європу
Британська The Guardian у своєму редакційному коментарі нагадує, що єдиним народом, що з цілковитим ентузіазмом голосував за Європу у неділю, були українці. Порошенко, як відомо, наголошував під час кампанії на своїй вірі у Європейський Союз.
Видання припускає, що перемога Порошенка у першому турі позбавила українців небезпеки затягування напруженої ситуації у Східній Україні. Від неї мала б виграти і Росія, оскільки вона, мабуть, вже й не впевнена, чи зможе контролювати ситуацію на Сході у разі серйозного її погіршення. Можливо, криза в Україні, незважаючи на битву за аеропорт у Донецьку 26 травня, пройшла верхню точку ескалації. Вторгнення – це вже загроза з минулого. Ультрафедералізація, якої так хотіла Росія раніше, вже теж не є такою популярною, а сепаратисти на сході, як видається, полишені на самих себе.
Можливо, є надія на те, що ситуація невдовзі повернеться до більш "нормальної", у якій Москва ще матиме важіль впливу на Україну, особливо через постачання газу та ціну на нього, але погодиться з тим, що країна зробила європейський, а не євразійський вибір. Президент Порошенко відновить порядок на Сході, ведучи переговори з частиною повстанців та якось даючи собі раду з непримиренними, не провокуючи Росії.
Проте, Росія не є єдиною проблемою України. Порошенко, попри все, є олігархом, представником класу, який українські революціонери хотіли вигнати з політики. Було б добре, якби він хоча б позбувся свого телеканалу.
ЧИТАЙТЕ: Порошенко продасть увесь бізнес, крім "5 каналу"
Натомість, "покоління Майдану" повинно збудувати справді демократичніше суспільство, за яке воно боролося.
Добрим початком є написані та пролобійовані громадськими активістами закони про суспільне телерадіомовлення, державні закупівлі та вищу освіту. "Це той новий початок, на який Україна заслуговує, і який вона має шанс отримати".
Переклад: iPress.ua
