Ще рано робити якісь висновки про контрнаступ, після того як українські сили досягли невеликих успіхів на двох напрямках на південному фронті на Запорізькому напрямку, оскільки це не може змінити загальну картину, пише The Economist, посилаючись на слова старшого офіцера ЗСУ.
Видання зауважує, що його обережність виправдана. Ідея про те, що за першого ж прориву російські лінії розпадуться, і почнеться масовий відступ, як це сталося у вересні минулого року, коли українські війська прорвалися через Харківську область, ніколи не розглядалася як реалістична. Український офіцер зазначив The Economist, що іноді українці досягають успіху, але часом доводиться відводити підрозділи назад, адже росіяни мали чимало часу для побудови величезних оборонних ліній.
Прочитати аналітику Лоуренса Фрідмана: Контрнаступ України: визначення очікувань. Україні потрібна стратегія, як впоратися із тривалою війною
Генерал австралійської армії у відставці Мік Райан описує російську систему загороджень як "набагато складнішу і смертоноснішу, ніж будь-що, з чим стикалися військові за майже 80 років". Десятки кілометрів завглибшки, вони покликані розбити або сповільнити просування навіть найкомпетентніших загальновійськових сил і відірвати їх від матеріально-технічного забезпечення. Те, що намагаються зробити українці на південному фронті – просунутися на південь до окупованого міста Мелітополь і порту Бердянськ, щоб розрізати російські окупаційні війська навпіл і розірвати сухопутний міст росії з Кримом – неймовірно складно.
Прочитати аналітику Міка Раяна: Що робитиме росія. Гєрасімов обрав стратегію оборони в поєднанні з наступальними діями
Журналісти наголошують, що українські війська стикаються зі смертельною комбінацією: мільйони мін, безпілотники, які передають живі зображення своїм операторам, баражуючі боєприпаси "Ланцет", глушіння і виведення з ладу українських БПЛА, ракети дальнього радіусу дії і ударні гелікоптери – все це пов'язано між собою густою мережею датчиків і каналів передачі даних. Навіть коли місцевість розмінована, авіація чи артилерія швидко засіває її новими мінами.
Прорив такої добре підготовленої оборони, за словами Райана, вимагає загальновійськових оперативних навичок найвищого рівня. Видання також цитує Майкла Кофмана, військового аналітика, який відвідав лінію фронту на початку липня і зазначає, що наразі таких навичок українці ще не продемонстрували в повному обсязі. "Більше того, техніка і технологія прориву оборони майже не змінилися за 30 років. Навіть найбільш підготовлені армії НАТО, які мають перевагу в повітрі, можуть мати труднощі з подоланням таких перешкод", – зауважує The Economist.
З іншого боку, констатує видання, російські сили за цими лініями – сильно розтягнуті через українську стратегію виснаження. Вони "стають меншими... роти, які раніше налічували 150 осіб, тепер складаються лише з 20-30, а батальйони з 500-600 осіб – з 200 або 250". Якщо проломи в лінії фронту, яких досягли українці, вдасться просунути далі, росіяни можуть зіткнутися з труднощами у пошуку підкріплень.
Як підкреслює The Economist, обидві сторони постійно шукають слабкі місця вздовж 1000-кілометрового фронту. Українці роблять потенційно важливі просування навколо зруйнованого міста Бахмут у район Кліщіївки, де російські окупанти не встигли побудувати потужну оборону. росіяни все ще сподіваються повернути собі анексовані, але не контрольовані ними українські території у Херсонській, Донецькій та Луганській областях. Вони знайшли слабкі місця України на півночі та сході.
Прочитати останній огляд Тома Купера: Наступ росіян на півночі зупинився. На півдні українці просунулися, але зазнали втрат
І зауважує, що на східному фронті ситуація була неоднозначною. Протягом декількох місяців українці прагнули захопити утримувану росією Кремінну, але за останні кілька тижнів вони були відкинуті зі своїх передових позицій у сусідньому сосновому лісі. Між Лиманом і Куп'янськом Україна втратила три невеликих села минулого тижня, а маленьке містечко Борова тепер під прицілом у росіян, пише британське видання (втім, за повідомленнями українських джерел – українські підрозділи змусили росіян залишити 2 з 3 зайнятих ними сіл – iPress). Якщо воно впаде, росіяни значно просунуться до річки Оскіл. Ситуація в Авдіївці, що за 10 км на північ від Донецька, також оцінюється як небезпечна, інформують журналісти The Economist.
"Тим часом росія п'ять днів поспіль обстрілювала ракетами Одесу та її порти, а 23 липня влучила в кафедральний собор міста. Україна завдала удару у відповідь: 28 липня вона влучила у будівлю "міністерства внутрішніх справ" в окупованому Донецьку. Вибух у російському місті Таганрог, що за 110 км від найближчої лінії фронту, губернатор області Васілій Голубєв пояснив уламками збитої української ракети. Ще одна ракета була збита поблизу міста Азов, ще далі вглиб росії. Кілька російських Telegram-каналів повідомили про масовані українські обстріли Донецька і сусідньої Макіївки в окупованій Україні", – нагадує британське видання.
"Наразі лінія фронту – це кривава штовханина, в якій обидві сторони роблять невеликі наступи і відступи. Незважаючи на відсутність значних успіхів, український бойовий дух, здається, тримається. Війська розуміють, що на них чекає довга і важка боротьба, але західні посадовці, знайомі зі ситуацією, повідомляють, що вони залишаються високо мотивованими. Один із бійців сказав британським журналістам, що українські сили вбиваються більше росіян, оскільки артилерія точніша, аніж у противника, окрім того вони почали використовувати американські касетні боєприпаси", – йдеться у матеріалі.
The Economist також поспілкувався із "бородатим українським командиром з позивним "Покемон" з Лиману, котрий сказав виданню, що його люди готуються до оборони і вважає, що це добре. Бо росіяни підуть у наступ і дадуть українській артилерії вдарити по них. І у розмові із журналістами він не був розчарований повільним просуванням вперед. Перемога, за його словами, буде за тією стороною, яка "краще вправляється в операціях обману". "Ми просто хочемо розбити цих виродків! – вигукнув Покемон. – У всіх гарний настрій!"
Джерело: The Economist
