Однак однією із гарячих тем останнього часу є хвиля самогубств серед колишніх регіоналів. Партійні діячі і чиновники часів Януковича один за одним зводять рахунки з життям після того, як Генеральна прокуратура відкриває проти них кримінальні справи.
Минулого тижня Генпрокуратура України оголосила в розшук п'ятьох колишніх депутатів Верховної Ради із фракції Партії регіонів і КПУ. Всі вони - члени лічильної комісії, яка рахувала голоси під час сумнозвісного голосування за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Одного з цих депутатів - Володимира Демидка невдовзі знайши у лікарні Феофанія, де він лежав у комі.
Про ситуацію навколо колишніх функціонерів Партії регіонів, майбутнє цієї політичної сили та "Опозиційного блоку", а також те, що Ігор Коломойський збирається робити із колишніми "регіоналами" iPress.ua спілкувався із народним депутатом чотирьох скликань Тарасом Чорноволом.
Ви добре знаєте Володимира Демидка? Що можете про нього розповісти?
На загальному фоні регіоналів – це далеко не найгірше постать. Поводився він достатньо скромно, не помічений у великих, брудних скандалах, пов’язаних із якимось приватизаційними справами, здирством, тероризуванням когось. Людина досить проста і симпатична. Коли зараз згадали прізвище Демидка, то ¾ журналістів, які про нього пишуть і були акредитовані у ВРУ, навіть не здогадуються, що вони з ним сиділи поруч в курилці на одному диванчику, базікали про якісь дрібниці. Поводився він просто і легко, без помпи і показухи і сприймався людьми достатньо добре.
Наскільки він був близьким до Віктора Януковича?
Мало хто здогадувався, що він дійсно дуже близький до Януковича, є достатньо впливовим і від нього багато що залежить. Всі звикли, що в Партії регіонів є декілька "китів": Клюєв, потім появився Льовочкін з "РосУкрЕнерго" і Фірташем, паралельно стародонецькі, окремо йде Азаров, свого часу піднялась, а потім зникла Богатирьова. Але були люди, які з Януковичем були постійно багато років і він їм дуже довіряв. Це оточення тому й втримались наверху, бо не намагалось в один момент конвертувати цю довіру в грошові знаки. Серед тих, хто зі скепсисом до нього ставились – це Скубашевський. До речі, кого мені дійсно шкода, коли почали відкривати справи, то це Скубашевського. Це, мабуть, найпорядніша людина у цьому середовищі. Янукович його поважав і цінував.
Володимир Демидко. Фото: partyofregions.ua
А Демидка він теж поважав?
Демидко теж належав до цього кола. Це старі зв’язки, до яких була глибока довіра на персональному рівні. Це люди, які з'явились ще в Донецькій облдержадміністрації, не на бізнес-ґрунті, а на ґрунті оргроботи і пройшли з Януковичем перше прем’єрство. А в момент, коли в Партії регіонів почали масово одягати помаранчеві шалики і бігти вслід першому Майдану (згадайте Азарова, який вийшов на сцену Майдану), ті люди залишились вірними Януковичу. Тому поведінка Янукович щодо Демидка та подібних йому зводилась до наступного: я йому абсолютно довіряю, він мені близький як людина, але я не дуже уявляю, чим він може в тій системі влади займатись і куди його примкнути. Тому таким людям він дарував джип на день народження і запрошував випили чарку.
Тобто впливовість Демидка в певний момент різко впала. Але згодом, коли почалися пересмикування всередині команди, коли з’явився Льовочкін, який почав тягнути у свій бік, коли з’явилися перші думки про створення Сім’ї і почалося протистояння Януковича зі старими донецькими, Януковичу знову знадобилися перевірені люди. Льовочкіну, на якого Янукович переклав майже все, бо той звільнив Януковича від потреби про щось турбуватися, він не довіряв. Дуже не довіряв. А своїм донецьким не довіряв ще більше.
На цьому тлі до команди Януковича повернулися кілька людей. Скубашевському він так і не знайшов застосування, залишивши його спершу у парламенті, а потім призначивши на посаду із невеликим впливом – заступника голови Адміністрації президента по регіональній політиці.
На Демидка була зроблена чіткіша ставка і стосувалась тих пунктів, які мали неформальний характер. Не можу сказати з впевненістю, обмежуся тільки тим, що я знаю. Демидко став відповідальним за ідеологічні принципи. Партія регіонів розуміла, що вона абсолютно не ідеологічна, що це лідерська партія, але їм постійно хотілось стати ідеологічною. Вони ж усі в радянські часи були комуністами і в них був комплекс, що комуністи були справжньою партією, а вони, мовляв, якийсь ерзац. Їм хотілось вибудувати якусь ідеологію і під неї підверстувати свої дії. Демидко відповідав за цей момент, він ретельно все готував, його відділ розписував тези, з якими мали виступати віп-агітатори. Вони постійно намагалися повернутися в ідеологічну площину, але з цього нічого не вийшло.
Кома – справжня чи це спроба уникнути відповідальності?
Він ніколи не виглядав здоровою людиною, багато курив, ніколи не був помічений пияцтві, але виглядав дуже нездорово. Але не треба забувати, що Демидко – дуже досвідчений апаратник, який знав усі ті апаратні ігри, на зразок того, як уникнути відповідальності або залишитись на посаді. Тому і обидва варіанти – що це звичайна хвороба і що людина дійсно впала в кому, я не відкидаю, хоча й сумніваюся. А другий варіант, що це добре продуманий хід і добре забезпечений якимось юридичними і медичними документами я теж припускаю.
Хто з колишньої Партії регіонів сьогодні може знаходитись в зоні ризику, випасти з вікна чи впасти у кому?
Ви мене питаєте те, що треба питати в Шокіна. Зараз відбувається досить вміле пропрацьовування по дуже вузьких напрямках, там, де легко зачепити, де немає великих юридичних перспектив, але можна показати, що певні резонансні справи швидко розслідуються. Поки що список тих, кого серйозно чіпають, пов’язаний в основному із голосуванням 16 січня. Тобто пішли по списку лічильної комісії – це 22 людини, 12 – регіонали з комуністами і 10 – опозиція, яка участі цьому голосуванні не брала.
Голосування 16 січня 2014 року. Фото: ЕРА
Який наслідок буде для Демидка і Скубашевського? Юридично причепитися можна. Але з іншого боку, з Портнова, який писав ці закони і проштовхував їх, санкції сьогодні вже зняті, проти Олени Лукаш, яка втекла в Росію, навіть дистанційно не намагаються відкрити кримінальні справи. Олена Бондаренко, яка бігала і розповідала, що Майдан треба розігнати за ніч, в тюрмах згноїти і кров’ю залити, тепер спокійно живе в Києві і працює в медіахолдингу Курченка. А люди, які на десять голів порядніші були і, мабуть, не єдині світлі постаті в Партії регіонів опиняються під ударом тільки через те, що вони формально були членами лічильної комісії і виявились достатньо гнилими, переляканими і зашореними, що не відважилися тоді сказати "ні"… Так, вони зробили злочин, але, коли є набагато більші злочинці, які залишаються ні при чому, бо нема їхніх підписів, а ті, хто тупо підписався попадають під відповідальність – це щось недобре у датському королівстві.
Але Генпрокуратура займається не лише справою 16 січня. Є, наприклад, справа Пеклушенка.
Другий момент – це той, по якому підчепили Пеклушенка. Це дії, спрямовані на розгін Майдану особливо у регіонах. У випадку Запоріжжя це було особливо жорстоко. Так само як у Дніпропетровській області, до речі. Щодо Пеклушенка, то доказів того, що він особисто давав накази, є більше ніж достатньо. Він і тітушок в облдержадміністрацію запросив – все це було доведено. Щодо таких людей, які були на посадах в регіонах зараз справи підуть.
Потрохи почнуть розкручуватись господарські справи. Адже більшість з тих, хто отримував доступ до влади, діставали доступ до ресурсів і користувались ними в дуже брудний спосіб, крали не ховаючись і залишили багато слідів. Це не Бойко, який документів майже не залишив, а ті, які залишилися дуже поспішно вивезли в Крим в кінці лютого-на початку березні 2014 року. По Бойку зараз зачіпок нема. А ті "засвітилися".
Кого ви маєте на увазі?
Людей типу Злочевського і решту бізнесменів Партії регіонів. Але я думаю, що першими будуть брати тих, хто був пов’язаний з розгонами Майданів у регіонах. Людей типу Тулуба (екс-губернатор Черкаської області), Пеклушенка (екс-губернатор Запорізької області) будуть виловлювати масово разом із начальниками міліції і СБУ того періоду.
Партія регіонів має ще ресурс до народження нових проектів?
Наскільки я розумію, було важливо для представників нової влади, щоб у новій Верховній Раді не було двох політичних сил: комуністів і регіоналів. Це був принциповий момент. Відтак було зроблено певні дії, щоб цього не відбулося.
По КПУ нічого робити не треба було, вони й так програвали ці вибори. А щодо Партії регіонів, очевидно, був включений певний пресинг, певні механізми, завдяки яким Колесніков, Ахметов та інші зрозуміли, що Феміда може дуже активізуватися, якщо вони підуть на вибори. І вони в останній момент від виборів відмовились, підставивши велику кількість членів ПР, які сподівалися спокійно пройти в парламент по списку партії. І Партія регіонів ніби зникла. Її представники є в "Опозиційному блоці", який абсолютно розшарпаний, це не є одна команда, це різні групи впливу, які між собою ворогують, в яких немає нічого спільного. Там є 100% російське лоббі, медведчуківське, є просто злодійське, є також і проєвропейський і україноцентристський елемент. "Опозиційний блок" – це суміш бульдога з носорогом.
Фото: hromadske.tv
Партія регіонів ще піде на вибори?
Вони не світилися, але бренд є і певна частина електорату, який ностальгує за ними. Вони спробують узяти голоси, наприклад, у Харкові, у Донецькі області, на півдні. Ймовірність повернення бренду "Партія регіонів" дуже висока, якщо не будуть включені певні організаційні впливи на них.
Частина людей, які колись були у Партії регіонів, з нею попрощались, та йдуть тепер своїми окремими списками. Хтось пішов у "ОБ", зараз можуть знову появитися СДПУ(о) або якась політична сила Медведчука. Той же "Український вибір", під який також склепали якусь партію.
Якщо не буде знайдене політичне рішення, яке дасть можливість максимально обмежити впливи Партії регіонів, якщо не буде включено наджорстку систему контролю за підкупом виборців, то може відбутися дуже серйозний реванш, а в окремих областях із дуже проросійським підтекстом.
Який вплив має Росія на "Опозиційний блок"?
Фірташ залежний зі своєю "РосУкрЕнерго" від росіян, у Бойка теж є контакти у Москві. Тому основні акціонери "Опозиційного блоку" достатньо керовані з боку Росії. Тому в певних стратегічних питаннях може вибудовуватися певна зав’язка на медведчуківську групу. Мені важко перелічити, бо я не відпрацьовував всіх поіменно, але Шуфрич – явний представник Медведчука. Він ще коли у Партії регіонів був, то не один раз говорив, що визнає його своїм лідером. І з СДПУ(о) він пішов після того, як звідти пішов Медведчук. Тому вступ Шуфрича в Партію регіонів був пов'язаний не тільки із бажанням бути при Януковичі, але й тим, що він покидав проект, у якому з якихось причин незатишно стало Медведчуку. Він грає роль рупора російських ідей на переговорах під час війни на Донбасі, коли Росія вимагає від України миру. Є також група людей, які теж мають дуже подібні тези, висловлюванні і синхронізацію. Тобто можна говорити, що є Медведчуківсько-Путінське крило, яке напряму працює, але їх мало, набагато менше і їхній внесок у вибори був незрівнянно менший. Але вони можуть користуватися політичним ресурсом від Путіна і вони теж є відчутними тримачами акцій цього блоку.
Певні люди пов’язані із Партією регіонів, які частково пройшли у парламент по мажоритарці – Воропаєв, Бахтєєва. Це група Рината Ахметова. Вони мають певні плани, у них є бажання хоч щось зберегти, що там було і для них важливе пряме економічне протистояння з Коломойським. На відміну, наприклад, від Фірташа-Льовочкіна, у яких протистояння з Коломойським має більше політичний характер.
Є інформація, що Ігор Коломойський має намір створити із колишніх регіоналів альтернативний опозиційний проект під назвою "Відродження". Вам про це щось відомо? Хто туди може увійти?
Інформація прозвучала для мене з дуже несерйозного джерела. Я не знайшов її підтвердження. У мене є сумніви, що це дійсно так.
Те, що Коломойський на місцевих виборах хоче досягнути певних речей – це однозначно. У деяких регіонах йому треба не допустити реваншу Партії регіонів. Також йому треба на місцевих виборах взяти максимальний контроль над деякими регіонами – Дніпропетровською і Одеською областями, є бажання розширити вплив у Запорізькій. Він зацікавлений у тому, щоб у місцевих радах цих регіонів була лояльна більшість. Очевидно, що для такої цілі зовсім непогано використати саме колишніх регіоналів. Тому що є велика частина електорату, яка готова за них голосувати. Зрозуміло, він не зацікавлений, щоб ці ради взяли представники нинішнього "Опозиційного блоку" або Партії регіонів з якими у нього дуже погані відносини.
А з Віктором Януковичем колишні регіонали спілкуються чи ні? Взагалі є контакт із ним чи від нього всі відреклись?
Сумніваюся, чесно кажучи. Він для них уже лох, людина, яка випала з обойми. Я думаю, що там є люди нижчого порядку, ті, які ще мають певний інтерес і з якими доводиться рахуватися. Віталій Захарченко, наприклад. Якісь поради їм дає Андрій Портнов, принаймні через Шуфрича і медведчуківську частину.
Чи комусь потрібен Янукович? Я сумніваюсь. Людина абсолютно дискредитована, вони об нього витерли ноги, відреклися і попрощались. І десь навіть врятували себе тим, що вчасно від нього відскочили. Я не думаю, що він їм потрібний. Тим більше, що Янукович тепер має абсолютне несприйняття навіть у себе на Донбасі.
Є інформація про те, чим він і його оточення займаються в Росії?
Поняття не маю. Думаю, що він там не дуже благоденствує. Можливо, йому дали створити для себе добрі умови, але він під контролем. Це щось подібне до того, що можна назвати домашнім арештом, але в дуже добрих умовах. За це я думаю йому довелось заплатити. Але це лише мої висновки, які ґрунтуються на його взаєминах із Путіним, які завжди були або погані, або дуже погані.
