Небезпечні часи. Світ палає
"Зараз "небезпечні" часи, а розмови про заморожування конфлікту з росією – це самогубство", – цитує слова колишнього генсека НАТО Джорджа Робертсона британське видання The Telegraph.
Як зазначає видання, перше, про що просить лорд Джордж Робертсон відвідувачів свого кабінету, – це подивитися на картину, на якій зображено зріз верхнього шару ґрунту. Вгорі червоні маки тріпочуть на тлі блакитного неба. Внизу в землі лежить шар людських кісток.
Він пояснює, що картину подарували йому в Косово як нагадування про ті страшні часи війни, і як могло бути погано, якби тодішній міністр оборони в уряді Тоні Блера лорд Робертсон не об'єднався з іншими європейськими міністрами, щоб наполягти на суперечливому втручанні НАТО в ситуацію.
The Telegraph зазначає, що лорд Робертсон бачив чимало міжнародних криз. Як міністр оборони, а згодом генеральний секретар НАТО в 1999-2003 роках, він керував інтервенцією НАТО в Косово 1999-го; розширенням Альянсу за рахунок колишніх членів Варшавського договору в Східній Європі; і єдиним в історії застосуванням статті п'ятої Північноатлантичного договору про самооборону після терактів 11 вересня.
Як зауважує видання, на відміну від багатьох відставних політиків і генералів, нинішні військові та експерти все ще вважають його авторитетним державним діячем. The Telegraph пише, що лорд Робертсон застерігає: зараз ми живемо в період глобальної нестабільності, "не схожий ні на що в історії, і ми не усвідомлюємо цієї ситуації".
За його словами, якщо Україна програє, то програє весь Захід, бо світовий порядок буде переписаний китайцями, росіянами, іранцями та північними корейцями. І, як наголосив Робертсон, це буде дуже, дуже некомфортний світ для його онуків.
The Telegraph підкреслює, що це невтішний прогноз. Адже війна в Україні триває вже третій рік, Близький Схід охоплений полум'ям, а Захід нервує через плани Сі Цзіньпіна щодо "об'єднання" Китаю з Тайванем. А до кінця року Дональд Трамп, який офіційно заявляє європейським чиновникам, що "НАТО померло", може знову стати президентом Сполучених Штатів.
Деякі посадовці відкрито попереджають, що Британія може бути втягнута в конфлікт між країнами протягом десятиліття. Дехто каже, що світ ще ніколи не був таким небезпечним, як у 2024 році.
Втім лорд Робертсон вважає, що хоча час доволі непростий і небезпечний, оскільки не було такої швидкої мінливості подій водночас у політиці демократій та автократій, але на його думку, це не найнебезпечніший період.
Як зазначає The видання, лорд Робертсон залишив НАТО 2003 року, але насправді не пішов на пенсію. У віці 77 років він шалено зайнятий. Більшу частину свого часу він присвячує лекціям для новопризначених армійських майорів, рецензуванню книг і, перш за все, щоденній роботі в Палаті Лордів, яка полягає у ретельному аналізі законодавства, що приймається в Палаті громад.
Мінливий світ. Війни, пандемії, криза цінностей на Заході, вакуум лідерства
Але саме через його статус високопоставленого державного діяча у сфері міжнародної безпеки до лорда Робертсона здебільшого звертаються за порадою. Він вважає, що нинішня епоха – це набагато більше, ніж війни в Україні та Газі.
Ексгенсек НАТО звертає увагу на нескінченну низку несподіванок. Технологічні, наукові та екологічні зміни відбуваються зі стрімкою швидкістю. Це створює нові вразливості – від пандемій до кібервійни. На додачу до цього – криза цінностей на Заході та вражаючий вакуум лідерства.
"Цей період, який ми переживаємо, не схожий ні на що в історії, – каже він. – Це майже битва альянсів. Глобальний Південь стає на чийсь бік, і вони, здається, не усвідомлюють, що в цій боротьбі у них є козир: якщо ви можете змінити кордони за допомогою сили, то кінцевим результатом буде анархія. Західний альянс існує, але він може опинитися під загрозою через прихід Дональда Трампа. Ми не можемо дозволити, щоб нас знову застали зненацька".
Найбільше його турбує вакуум лідерства. Так, він визнає, що західні країни, включно з його власним поколінням лідерів, стали самозаспокоєними після Холодної війни.
Лорд Робертсон, зокрема, зауважує, що попри те, що зараз, коли в Європі йде війна на суші, коли є Україна і деякі інші проблеми, а прем'єр-міністр Ріші Сунак нагадував нещодавно про те, як важливо, щоб Україна отримала зброю, але досі не сказав, коли саме Британія надасть ці багаторічні зобов'язання.
The Telegraph нагадує, що цього тижня Сунак зірвав овації у Верховній Раді, коли оголосив про новий пакет допомоги. Це була сильна промова, пише видання, яку з великим полегшенням зустріли українці, що відчувають повзучу втому від війни.
Але лорд Робертсон побоюється, що між бравадою західної риторики і нерішучістю їхніх дій все ще існує занадто великий розрив, щоб кремль сприймав їх серйозно.
Робертсон наголошує, що аби змінити думку путіна, від якого залежить, що відбувається, однієї промови в понеділок у другій половині дня недостатньо. На його думку, потрібно сказати, що Велика Британія дає не просто 2,5 мільярди фунтів стерлінгів на наступний рік, а даватиме їх щороку. Тому що це єдине, що почують у москві.
Він бачить подібну проблему і по той бік Атлантики. Джо Байден також продемонстрував "боязкість" у своїй реакції щодо України. А Дональд Трамп має ще гірші проблеми з меседжами. Адже в Кремлі чують не те, що республіканці хочуть ухвалити обмеження для міграції на кордоні, а те, що допомога Україні відкладається чи взагалі не буде проголосована.
Захід і путін. На початку президентства кремлівський карлік не брехав, він змінився
The Telegraph пригадує політичну кар'єру лорда Робертсона. Після перемоги лейбористів 1997 року Тоні Блер призначив його державним секретарем з питань оборони. Невдовзі він був втягнутий у найдраматичнішу серію криз з часів закінчення Холодної війни. Обурений етнічними чистками Слободана Мілошевича в Косово, він був рішучим прихильником військового втручання НАТО в 1999 році.
Пізніше того ж року він залишив уряд, щоб стати генеральним секретарем НАТО, де допоміг придушити повстання в колишній югославській республіці Македонія, яка була на межі вибуху ще однієї балканської війни. Після терактів 11 вересня проштовхнув перше введення в дію статті 5 Північноатлантичного договору у відповідь на теракти.
На той час це мало сенс. Союзник зазнав жахливого нападу, Захід був на піку своєї могутності, а гуманітарні військові інтервенції, від Боснії до Косово і Сьєрра-Леоне, здавалося, спрацювали.
Багато оборонних експертів зараз дивляться на це як на трагічну помилку: двадцятирічна участь в Афганістані вивела НАТО із зони відповідальності, яку вона мала б виконувати, і призвела до того, що члени Альянсу інвестували значні кошти в сили і засоби боротьби з повстанцями, що зробило їх жахливо непідготовленими, коли в Європі знову з'явилась загроза зі сторони звичайних озброєнь. А також закінчилася катастрофою виведення військ 2021 року – публічним приниженням, яке, ймовірно, підштовхнуло путіна до вторгнення в Україну.
Як зазначає The Telegraph, було б несправедливо звинувачувати Робертсона в тому, що він не зміг передбачити сухопутну війну в Європі через 20 років. Але чи замислюється він над наслідками цих рішень?
Ексгенсек Північноатлантичного альянсу відповів ствердно. І також визнав вину свого покоління політиків у певній самозаспокоєності, особливо щодо росії. Але він додав: "Елемент несподіванки не новий. Якщо ви перерахуєте все, що сталося, то знаєте: падіння Берлінської стіни, перехідний період у Південній Африці, катастрофа на Фукусімі. З останніх подій – напад на Ізраїль 7 жовтня і вторгнення в Україну".
Він, зокрема вважає, що все це насправді частина волатильності світу. Щодо думки про те, що Дональд Трамп буде обраний президентом Сполучених Штатів, він запитує – хто б міг подумати, що Борис Джонсон стане прем'єр-міністром Сполученого Королівства?
Видання нагадує, що свого часу Робертсон тісно співпрацював з путіним, який тоді був новачком у кремлі і публічно позиціонував себе як прозахідний демократ. За час перебування лорда Робертсона на посаді генерального секретаря вони зустрічалися дев'ять разів, і, на його думку, російський президент загалом був налаштований на співпрацю.
Він пригадує, що був ніби проблиск рішучості щодо порятунку репутації росії, яка була зруйнована Єльциним. І ось приходить цей колишній співробітник КДБ і на першій зустрічі каже: "Я хочу, щоб росія була частиною Західної Європи, це наша доля".
На другій зустрічі путін, як нагадує видання, запитав лорда Робертсона, коли росію запросять до НАТО. 2002 року російський президент стояв поруч із ним на пресконференції і проголосив Україну незалежною суверенною державою, яка сама прийматиме рішення щодо безпеки.
Як зазначає The Telegraph, лорд Робертсон відкидає припущення, що його обдурили. "Я не думаю, що він брехав, – каже він. – Він змінився. Щось всередині нього підживлювало цю ідею відтворення поваги, захоплення Радянським Союзом".
І все ж вторгнення, безумовно, завдає йому болю. Лорд Робертсон зберігає копію декларації НАТО-росія 2002 року, яку підписав путін. Він відкидає претензії, які очільник кремля з того часу висловлює щодо Косова і розширення НАТО. Він каже, що тоді він жодного разу не поскаржився.
Саме тому аргумент про те, що настав час для певного заморожування конфлікту, припинення вогню, яке залишить нинішні лінії на місці без очевидної перемоги України і поразки росії, є "небезпечною розмовою". На думку Робертсона, наступним етапом для путіна, якщо він досягне успіху тут, буде створення ще одного буфера. Він зачищатиме Молдову, Вірменію, Казахстан. І в Білому домі, і на Даунінг-стріт, і в інших європейських столицях відчувається страх, бо вони не хочуть ескалації.
Страх ескалації може привести до перемоги путіна. Захід має нарешті взяти відповідальність на себе
Лорд Робертсон наголошує, що цей страх ескалації заважає дати Україні далекобійну зброю і применшує мету перемоги України. Втім, на йогодумку, Захід повинен переконати російське командування, що якщо вони підуть на ескалацію і спричинять конфлікт з НАТО, це призведе до поразки росії. Захід повинен донести кремлю, що вони не можуть перемогти, що їм не дадуть перемогти, і вони можуть змінити свою думку. Але The Telegraph вважає це ризикованою стратегією.
Видання зазначає, що нинішній головнокомандувач НАТО Адмірал Роб Бауер попередив, що Альянс має готуватися до тотальної війни з росією протягом наступних 20 років. Минулого місяця голова Агентства національної безпеки Польщі дав східним членам НАТО лише три роки на озброєння. Оборонні аналітичні центри в ігровій манері розігруюють кошмарний сценарій несподіваного нападу росії на країни Балтії, ставлячи Північноатлантичний альянс перед доконаним фактом до того, як він зможе домовитися про ефективну військову відповідь.
"Зрештою, це була група колишніх студентських радикалів, які вирішили зупинити геноцид Слободана Мілошевича в Косово, що зароджувався. Французькі, німецькі та британські міністри закордонних справ і оборони за тим столом були представниками покоління шістдесятників, які протестували проти війни у В'єтнамі. Такі люди, як Робін Кук, я і Йошка Фішер, зіткнулися з чимось жахливим, що відбувалося і що ми можемо зупинити", – згадує лорд Робертсон.
Він зазначив, що вони знали те, чого не знала громадськість, про операцію "Підкова" і вигнання Мілошевичем цілого населення. За його словами, ви змушені вдатися до військових дій, коли на вас покладена така величезна відповідальність.
"Він повернувся до кісток під маками на стіні свого кабінету і сказав: "Ми повинні дивитися на Україну в тому ж контексті. Тому що якщо вони програють, а путін переможе – тоді ми всі програємо", – завершує статтю The Telegraph.
Джерело: The Telegraph
