"росія будує "гарячу" економіку війни. Оборонні витрати в усіх формах потроїлися з моменту вторгнення в Україну і наближаються до 8% ВВП, що приблизно відповідає рівню Радянського Союзу", – пише у колонці редактор відділу світової економіки The Telegraph Амброз Еванс-Прічард.
Він зауважує, що військове кейнсіанство лестить цифрам ВВП, які ніколи і ніде не є надійними, але особливо вони безглузді в росії, де даними маніпулюють.
Редактор The Telegraph наводить невтішні факти для росії: 800 тисяч молодих і здібних людей покинули країну, а ще 300 тисяч були вбиті або покалічені у м'ясорубці. Мобілізаційна мережа продовжує розширюватися в суспільстві, яке вже зіткнулося з демографічною кризою.
Проте, наголошує Еванс-Прічард, алхімія статистики перетворила росію на макросуперзірку Європи. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання на 3% у 2023 році та 2,6% у 2024-му. "Наша економіка, на відміну від інших, зростає і стала найбільшою в Європі", – заявив путін на форумі "Все для перемоги" в Тулі.
Ця позірна стійкість, за словами британського журналіста, багатьох збила з пантелику, що призвело до всеохоплюючого відчуття відчаю на Мюнхенській безпековій конференції. Насправді путін програє економічну війну, а військову війну він виграє недостатньо швидко, щоб компенсувати це. Падіння Авдіївської дуги нічого не змінює. Він втрачає свої армії і дві третини танків на мікроскопічні здобутки.
"Межі зростання вже досягнуті, – каже професор Павло Баєв з Інституту дослідження миру в Осло. – Промислове виробництво стагнує. російський енергетичний сектор страждає від зниження доходів і затримки проєктів. Санкційні лазівки закриваються".
"Дані Росстату свідчать про те, що бум переозброєння зупинився минулого літа на рівні набагато нижчому за той, який був би необхідний кремлю для того, щоб перемогти навіть частку технологічної потужності Заходу", – пише редактор британської газети.
"Україна не є історією успіху для путіна. Ми знаходимося за два роки від вторгнення, і це катастрофа з його точки зору. Ми не повинні впадати в ілюзії, що наш альянс ось-ось розпадеться", – заявив непохитний прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
За словами Еванса-Прічарда, показники ВВП росії – це "червона ниточка". Дефіцит робочої сили та обмеження виробничих потужностей призвели до перегріву економіки, підштовхнувши процентні ставки до 16%, тоді як те, що залишилося від економіки споживання, атрофується. З початку війни ліквідні активи Фонду національного добробуту впали з 6,6% до 2,7% ВВП.
Голова МВФ Крісталіна Георгієва, яка виросла за часів комунізму в Болгарії, сказала, що деформована економіка все більше нагадує радянську систему, дисфункціональну і крихку за фасадом. "Я насправді думаю, що російську економіку чекають дуже важкі часи", – цитує її Амброз Еванс-Прічард.
Він констатує, що три з п'яти найбільш читаних статей у російській версії Moscow Times минулої п'ятниці були присвячені дефіциту. В одній із них цитується компанія Mobius Technologies, а в інших відзначається гостра нестача запчастин для жорстких дисків, контролерів, материнських плат і систем зберігання даних. Резерв запчастин, створений на початку війни, вичерпано. Компоненти продаються за непомірно високими цінами.
Друга історія – про брак двигунів для суднобудування. Третя – про "порожні полиці" в супермаркетах, частково через те, що турецькі та китайські банки блокують платежі з росії.
У статті "Вєдомостєй" цитуються російські бізнесмени, які скаржаться на те, що вони більше не можуть проводити транзакції в юанях через китайські банки, зокрема державні банки "Великої четвірки", через суворі перевірки на відповідність жорстким санкціям з боку США.
Платежі були зупинені незалежно від того, були вони в доларах чи ні, і навіть при використанні російської системи СПФС і китайської CIPS, що мало на меті обійти західний контроль над системою SWIFT. Китайсько-російський договір про "дружбу без обмежень", вважає автор, насправді має межі.
Він зазначає, що банки в Дубаї закривають рахунки росіян із "непрозорими" джерелами фінансування, побоюючись довгої руки Казначейства США. ЄС розробляє плани введення санкцій проти компаній у Китаї, Індії, Туреччині, Шрі-Ланці, Сербії, Таїланді та Казахстані за допомогу кремлю в обході обмежень на технології подвійного використання.
"росія знайде способи обійти останні обмеження. Але вона не може легко перейти на напівпровідники з Китаю, оскільки її системи налаштовані на американські чіпи, які доводиться купувати з великою надбавкою на чорному ринку", – вважає Амброз Еванс-Прічард.
Як зауважує редактор The Telegraph, доходи від нафти, газу та вугілля все ще надходять, але суми скромні. Вони впали з $40 млрд на місяць на початку 2022 року до $23 млрд у січні 2024-го. Цього, на думку автора, недостатньо, аби покрити зростання бюджету на 65% за останній рік.
кремль шукає кошти, вводячи військову надбавку на вугільну промисловість і складаючи список із 30 державних компаній для приватизації.
Індія та Китай купують російську нафту, але не за світовими цінами. За даними Міжнародного енергетичного агентства, нафта марки Urals продається по 66 доларів за барель, що перевищує встановлений "Великою сімкою" верхній ліміт у 60 доларів, але з 20-відсотковою знижкою до ціни Brent.
Амброз Еванс-Прічард переконаний, що зашморг затягується на тіньовому флоті путіна. Міністерство фінансів США націлилося на 50 танкерів за порушення ліміту ціни на нафту. Bloomberg повідомляє, що половина з них ще не наважилася вийти з порту, а 14 танкерів, що везли нафту до Індії, застрягли на якорі.
Стрибок цін на нафту ще може врятувати кремль, але МЕА щойно знизило свій прогноз світового попиту на нафту третій місяць поспіль. Зростаюча пропозиція з американських сланцевих родовищ продовжує перекривати скорочення ОПЕК.
Ніщо з цього не змінює того факту, що росія може виробляти достатньо артилерійських снарядів, щоб за допомогою Північної Кореї обстрілювати Україну трьома тисячами стрілен на день, в той час як Захід не може цього зробити і вичерпав більшу частину своїх безпечних запасів.
"Війни виграють за допомогою зброї, а Захід не виробляє достатньо зброї", – цитує автор сенатора-республіканця Джея Ді Венса, який виклав "погляд Трампа" у Мюнхені.
Україна щомісяця використовує більше ракет-перехоплювачів Patriot, ніж США виробляє за рік, і при цьому має п'ятирічне відставання у виконанні замовлень. Те саме стосується 155-мм артилерійських снарядів.
"Ми не виробляємо достатньо боєприпасів для підтримки війни у Східній Європі, війни на Близькому Сході і, можливо, непередбачуваних ситуацій у Східній Азії. США фундаментально обмежені", – зазначив Джей Ді Венс.
Як зауважує Еванс-Прічард, Європа дійсно вважала, що передачі старих запасів озброєнь задешево і повільними темпами буде достатньо. Вона не мобілізувала свою військово-промислову базу цілих два роки в умовах того, що вже стало тіньовою Третьою світовою війною з автократіями.
Але, на думку автора, Венс впадає у власний самообман, або ухиляння, і підтверджує те, яку заготовку має адміністрація Трампа. "Я думаю, що у росії є стимул сісти за стіл переговорів прямо зараз... Це закінчиться миром, досягнутим шляхом переговорів", – сказав Венс.
"Він має на увазі, що путін отримає чотири анексовані території, які ще не контролює. У Венса логіка неправильна. путін не має жодного стимулу вести переговори, доки він думає, що зможе пережити слабкодухий Захід", – наголошує редактор The Telegraph.
"Крім того, якщо більшим імперативом є боротьба з Сі Цзіньпіном, як каже сенатор, то перша критична лінія оборони знаходиться на річці Дніпро", – додає він.
Військовий гуру Франсуа Гейзбург заявив, що це була найдепресивніша Мюнхенська конференція за останні 60 років. Можна навіть сказати, що на ній відчувався запах 1938-го. Еванс-Прічард зауважує, що, без сумніву, маятник військової психології останнім часом хитнувся на користь путіна – і він старанно поширює наратив про непереможну росію, але насправді він не зробив великого прориву, і нікого не повинні обдурити його фантазії про ВВП.
"росія неминуче рухається до економічного виснаження. Для Заходу було б колосальною помилкою втратити наполегливість зараз", – завершує свою колонку редактор британської газети.
Джерело: The Telegraph
