До дня голосування ще шість місяців, а виборча кампанія в США вже розпочалася хуртовиною із тенденційної реклами, надуманої метушні і дурману дрібниць. Чи був стадіон в штаті Огайо, на якому Барак Обама розпочав свою кампанію 5 травня, насправді "напівпорожнім", як повідомляє сайт консервативної партії? (Швидше за все, ні: було, приблизно, 14 тис прихильників Обами на стадіоні, який може розмістити близько 20 тис осіб) Чи віце-президент Джо Байден збентежив свого боса, висловлюючи підтримку одностатевих шлюбів, поки власні думки пана Обами нібито досі "розвивалися"? (Власне, не довго: протягом декількох днів Обама оголосив, що тепер він також їх підтримує). 8 травня Обама з'явився в Олбані, Нью-Йорк, з новим винаходом. Він представив «план» створення нових робочих місць із п’яти пунктів, який, він це напевно знає, республіканці в заблокованому Конгресі не підтримають.
Деякі люди люблять вибори. Проте дані, зібрані грізним Біллом Галстоном із Brookings Institution, показують, що ця кампанія розгортається посеред глибокого мороку. Чотири останніх дослідження доводять, що в середньому лише 28% американців задоволені станом країни, а 70% незадоволені. Три із останніх досліджень показали, що від 69% до 83% американців вважають, що країна все ще перебуває в рецесії (це зовсім не так), і тільки половина вважає, що відновлення вже почалося.
Якщо виборці зроблять висновок, що Обама підвів їх економіку, вони його звільнять і наймуть Мітта Ромні в листопаді. Це нормально. Менш нормальним є те, наскільки багато американців почали вважати, що країна не просто проходить через важку ділянку шляху, а перебуває у фазі довгострокового руху вниз. Опитування у 12 свінг-штатах (тих, що не визначилися зі свою підтримкою демократів чи республіканців) виявило, що 55% погодилися, що створені у період економічного відновлення робочі місця мають нижчу якість, ніж ті, що були втрачені під час рецесії. У співвідношенні два до одного американці очікують, що робочі місця, заробітні плати та соціальні допомоги їх дітей стануть гіршими, ніж їх власні. Близько 35% заходять ще далі, вважаючи, що кращі дні Америки позаду.
Америка схильна до приступів "занепаду". У 1980-тих роках країна перебувала в роздумах про зростання Японії і свою зникаючу конкурентоспроможність. Інший випадок обов’язково мав статися після підйому Китаю, двох запеклих війн і глибокої рецесії 2008 року. Морок живиться зростанням занепадницької літератури. В книзі "Пора почати думати" (Time to start thinking) Ед Лус із Financial Times розмірковує над "занепадом" Америки . Норм Орнштейна із Американського інституту підприємництва і Томас Манн з Інституту Брукінгса стверджують у своїй книзі про політику Америки (рев’ю, якої було опубліковано тут два тижні тому), що "Це навіть гірше, ніж здається".
Тим не менш, ті, хто вважають, що їх склянка наполовину повна можуть знайти підстави для оптимізму. Перший Boeing 787 Dreamliner щойно приземлився у Вашингтоні, округ Колумбія. Пройдуть десятиліття, перш ніж Китай зможе зробити таку машину. МВФ прогнозує середнє зростання у 2% на 2012 і 2013 роки, швидкість не метеоритна (не реактивна), проте, не погана для зрілої економіки. Америка має досить молодої робочої сили, з великою кількістю кваліфікованих фахівців, що вже стукають в двері економіки. Тут більше найкращих у світі університетів, ніж у будь-якій іншій країні. Вона є найбільшим в світі виробником природного газу і найбільшим експортером продовольства. Серед мороку, економіка стає «Кращою, Сильнішою, Швидшою", стверджує Деніел Гросс, в книзі з тією ж назвою, опублікованою на цьому тижні.
Політична сфера,справді, слабке місце. Криза обмеження держборгу минулого року показала її найбільш безвідповідальний бік, і призвела до зниження рівня кредитного рейтингу США. Але, незалежно від того, що ви думаєте про цей Конгрес, ви не можете звинувачувати його двох попередників у неспроможності досягати мети. Поряд із прийняттям реформи охорони здоров'я, він зміг мобілізувати $800 млрд на витрати, пов’язані із стимулюванням економіки і мільярди, щоб стабілізувати фінансову систему і врятувати автомобільну промисловість. Схвалюєте ви ці рішення чи не схвалюєте, вони не були схожі на безвихідь. І якщо не схвалюєте, то в 2010 році ви стали свідками здатності американської системи контролювати гіперактивну більшість. Особливо, якщо брати до уваги те, як працює цей уряд, уривками, залежно від примх виборців. Платонічний філософ-король керував би Америкою по-іншому. Але враховуючи те, як недавно уряд звинувачували в надмірних стараннях, докази не дозволяють припускати, що країна некерована.
А як щодо зростання дефіциту? У якийсь момент, це питання повинно бути вирішено. Рано чи пізно. Дійсно, якщо Конгрес не зможе прийняти рішення до кінця цього року "секвестр", пістолет, який він приставив до власної скроні в минулому році, вистрелить і завдасть $1,2 трлн автоматичного скорочення витрат, оскільки закінчаться податкові канікули Джорджа Буша і тим самим різко зменшиться дефіцит. Це зовсім не елегантний рух вперед. Насправді це досить безглуздо: деякі скорочення настануть в неналежних місцях. Це свідчить про те, що навіть після дебатів на тему обмеження зростання боргу і зниження кредитного рейтингу, глобальні інвестори як і раніше раді купувати американські борги, тому що вони все ще бачать в Америці притулок в неспокійному світі.
Подвійна ілюзія
Люди схильні думати контрастно, в чорному і білому кольорах. Америка або в занепаді або вона запрограмована, щоб вічно бути найвеличнішою країною світу. Уряд або паралізований, або працює як божевільний, пригнічуючи свободу та підприємство і виснажуючи американську мрію. Виборча кампанія підкреслює цей негатив і загострює цю подвійну ілюзію. Республіканці кажуть, що Обама веде Америку до соціального закріпачення; демократи відповідають, що пан Ромні відновить умови, що викликали кризу. Не дивно, що, згідно з опитуваннями, більшість виборців не вірять, що будь-яка людина має чіткий план порятунку економіки.
Чарльз Діккенс говорив про Сполучені Штати, що якщо вірити її громадянам, то Америка "завжди знаходиться в депресії і застої, тривожній кризі. І ніколи не було інакше". Зважаючи на різні об'єктивні показники, сьогодні вона перебуває в жахливому безладі. І все ж Америка, порівняно із іншими країнами, як і раніше має багато підстав сподіватися на краще майбутнє, незважаючи на неефективних політиків, і немає значення хто переможе в листопаді.
Оригінал статті: Declinism resurgent
