росія стягує людей і зброю для нового наступу. Вже в січні, але швидше за все навесні, вона може розпочати великий наступ з Донбасу на Сході, з Півдня або навіть з білорусі, маріонеткової держави на Півночі. російські війська намагатимуться відтіснити українські сили і, навіть, можуть спробувати удруге взяти столицю – Київ.
Це не наші слова, а оцінка керівника Збройних сил України генерала армії Валерія Залужного. У безпрецедентній серії брифінгів упродовж останніх двох тижнів генерал разом із президентом України Володимиром Зеленським та командувачем Сухопутних військ генералом Олександром Сирським попередив нас про критичні кілька місяців попереду. "росіяни готують близько 200 тисяч нових військовослужбовців, – сказав генерал Залужний. – Я не маю жодних сумнівів, що вони знову підуть на Київ". Західні джерела повідомляють, що російський командувач – генерал сєргєй суровікін – завжди розглядав цей конфлікт як багаторічний.
За межами України так не вважають (чомусь стверджує The Economist без якихось твердих фактів про це – iPress). У крижаній багнюці цього місяця здається, що конфлікт зайшов у глухий кут. Упродовж місяця майже не було жодного руху вздовж 1000 км фронту бойових дій. Адмірал сер Тоні Радакін, найвищий офіцер Великої Британії, цього тижня заявив, що наразі нестача артилерійських снарядів означає, що можливості росії у наземних операціях "швидко зменшуються".
Тупикова ситуація знову підживлює інтерес до мирних переговорів. Президент Франції Еммануель Макрон, президент США Джо Байден і (з зовсім інших причин) російський агресор владімір путін останніми днями говорили про дипломатичне вирішення проблеми (тут є доля маніпуляції від британського видання – iPress). Багато на Заході, хто вражені стражданнями і, що більш егоїстично, втомлені високими цінами на енергоносії, вітали би це. Але українське командування стверджує, що це не повинно статися занадто швидко, і воно має рацію.
Якби Україна хотіла зупинити війну сьогодні, заморозивши лінії фронту, росіяни могли б краще підготуватися до наступної атаки. Генерали путіна наполегливо продовжують свою програму підготовки і розгортання нещодавно мобілізованих військ та переоснащення промисловості, щоб допомогти військовим – у тому числі, як кажуть українські командири, шляхом виробництва артилерійських снарядів. Заморожування повторило б помилку трьох років, що передували вторгненню 24 лютого 2022 року. За цей час путін довго базікав з лідерами Заходу, які потурали йому, і готував свою армію до вторгнення.
Головний обов'язок Заходу – забезпечити, щоб будь-який російський контрнаступ провалився. Для цього необхідно пришвидшити і збільшити постачання зброї. Україна використала ракетні системи HIMARS, які американці постачають від червня, з руйнівним ефектом проти російських складів боєприпасів і командно-контрольних центрів, що дозволило швидко просунутися спочатку на Північному Сході, а потім і на Півдні. Але росія перемістила багато таких цілей за межі досяжності українських зенітно-ракетних батарей. Отже, Україні потрібні потужніші боєприпаси, такі як ракети ATACMS, які можуть вражати цілі, щонайменше, вдвічі віддаленіші. І їх потрібно багато, так само як і звичайних боєприпасів і артилерії всіх видів; плюс танки і вертольоти та багато іншого.
Україні також потрібно допомогти захистити від російських атак цивільні системи електро-, водо- та теплопостачання. Вони руйнують українську економіку, і підривають моральний дух українських військових на передовій, які переживають за свої сім'ї, що залишилися вдома.
Як пояснив генерал Залужний, в Україні закінчуються запаси боєприпасів для наявних оборонних систем (здебільшого зенітні комплекси радянських часів, які перепрофільовуються для використання проти ракет). Вона також потребує набагато більше і кращих засобів протиракетної оборони. Американські PATRIOT, які вже мають надійти, стануть величезним поштовхом, але потрібно навчити солдатів користуванню ними. Їх мали би поставити раніше на кілька місяців.
Якщо Україна хоче вийти з цього конфлікту у якості процвітаючої демократії, навіть протиповітряної оборони буде недостатньо: їй потрібно відвоювати всі території. Хоча цього року російські війська захопили лише невелику частину українського узбережжя Чорного моря, це наблизило їх до всіх великих українських портів, і загрожує судноплавству. Окрім обмежених поставок зерна за угодою з ООН, український експорт значною мірою відрізаний.
До того ж відвоювання більшої території допоможе уникнути замороженого конфлікту, демонструючи, що путін ризикує втратити навіть ті здобутки, яких він досяг. Із сьогоднішнім кордоном росія має сухопутний міст, який може забезпечити постачання до анексованого Криму та загрожувати Півдню країни. І навпаки, якщо Україна переріже цей сухопутний міст і поверне собі північне узбережжя Азовського моря, вона вестиме переговори з позиції сили, а Крим опиниться у зоні досяжності артилерії. Таким чином Україна здатна дискредитувати в росії ідею про те, що путін може перемогти, якщо знову атакуватиме через кілька років.
Україна, як і раніше, готова йти на жертви заради боротьби. Зеленський сказав нам, що "95 або 96% людей хочуть деокупації своєї території", повернувши все, що росія захопила у 2014-му, а також те, що вона захопила цьогоріч. Він стверджує, що обіцянки Заходу щодо гарантій безпеки є поганою заміною територіальної цілісності його країни. Адже аналогічні гарантії, надані Україні Сполученими Штатами та Британією у 1994 році за відмову від радянської ядерної зброї, через 20 років виявилися порожніми.
Дещо інша точка зору у прихильників України. Вони вважають, що повернути все назад – це занадто максималістська мета, і не в останню чергу тому, що подекуди це означатиме звільнення людей, які і не хочуть, щоб їх звільняли. Ядерні погрози путіна – причина не допустити перемоги росії, а також причина вимагати від України не загрожувати кордонам росії. Україна також повинна зрозуміти, що потік військової та фінансової допомоги залежить від того, чи зможе вона уникнути внутрішнього суперництва у майбутньому, і чи зможе вона приборкати давню корупцію.
Увесь світ, і у тому числі росія, виграє від провалу реваншистської ідеї про можливість відтворення російської імперії минулого. Якщо Україна отримає належну підтримку, її командування зможе просунутися далеко до узбережжя і повернути більшу частину того, що путін захопив з лютого. Чим більше території Україна поверне, тим більші шанси на стабільність і успіх.
Джерело: Тhe Economist
