5 державних переворотів, що закінчились фарсом

Блог cracked.com підготував рейтинг із 5 найбезглуздіших державних переворотів, що закінчились фіаско:

Ми дізнались чимало нового про революції минулого року, чи не так? В основному, що "ретвіти"  не є запорукою політичного успіху, і що у шарфах зараз дуже душно. Ну а що, революції - важка штука. Справді, важка.

Особливо, коли ви затратили рівно нуль зусиль, плануючи державний переворот. 

№5

Ніхто не міг знайти палац

Справжні "Ігри престолів" вимагають не багато сексуальних інтриг і закулісних махінацій, а також декілька випадкових йолопів, що заблукають по дорозі до палацу. Наприклад, у 1995 році король Катару дізнався, що його скинули... під час своїх вакацій у Швейцарії! Холера! Він знав, що мав би когось залишити, щоб няньчитись із троном у його відсутність!

Через рік він вирішив, що він - король від Бога, і подався повертати цей напотріб назад.

Скільки голів тут поміститься?

Так от. Екс-емір Халіфа бен Хамад аль Тані придумав план, і ми використовуємо тут слово план доволі вільно. Це щось як би ви піддали масла у вогонь, а потім сказали: "Хм, схоже на план!". В цьому випадку ви в буквальному сенсі не знаєте, що означає слово "план". Ось щось таке і відбулося, коли колишній емір придумував, як повернути трон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опозиція може влаштувати "новий Майдан" за російським сценарієм

Що треба зробити найперше? Підготувати армію на штурм замку. Це він зробив за допомогою французьких найманців і 600 представників бедуїнської поліції. Єдина проблема: вони не могли знайти замок. Жоден не знав околиць. 

"О, бачу! Так з якого боку стоять охоронці, які не перевіряють зброю?"

Таким чином бедуїни штурмували столицю, але насправді їздили по колу. Свідки стверджували, що вони весь час кричали в свої мобілки: "Де ж палац?".

У будь-якому випадку, бедуїни дістались до палацу раніше, ніж були заарештовані. А от франузькі найманці так далеко не зайшли, бо просто втратили свої човни. Просто... Просто загубили.

Вони вийшли із свого 5-зіркового готелю, розташованого по дорозі до місця перевороту, і побачили, що човни зникли. Тому вони імовірно повернулись назад у готель передивлятись "Друзів" та купатись.

№4

П'ять хлопців захоплюють Гану

Скажіть, що ви хотіли б взяти з собою у Гану? Це не велетенська країна, але і не купка хижок - там мешкає близько 24 мільйонів осіб. Тому, якщо б ви хотіли повалити її уряд, скільки б вам знадобилось військових? Більше п'яти осіб, чи не так?

До 1980-х Годфрі Осей з Гани був звичайним канцелярським щуром дрібного калібру. Однак він завжди відчував у собі серйозний потенціал - достатній, щоб стати президентом якої-небудь країни. У 1983-му, на батьківщині, вже відбулася його перша невдала спроба перевороту, але мова зараз не про неї. Для нашої історії важливо, що з в'язниці в той раз Годфрі вдалося втекти, і що до моменту втечі в нього вже був готовий новий план.

Тільки-но опинившись на волі, Осей вийшов на товарного брокера з Техасу, який допоміг йому дістати зброї та боєприпасів аж на 200 000 доларів. А потім він вирішив зібрати армію. І зібрав. До її складу увійшли американські найманці в кількості восьми (!) осіб. Та й цих вісьмох Осей завербував за допомогою хитрощів, набрехавши, що мова йде про секретну операцію ЦРУ.

"А тепер купатись у багатстві безкінечної кількості кіз!"

Завдання цих вісьмох полягало у доставці зброї по морю до берега Кот-д'Івуар. Там учасники "секретної операції" мали зустрітися з 80 справжніми прихильниками Осея, захопити послідовно пляжі, в'язницю, президентський палац і наостанок атакувати військову базу, повну вірних уряду лівійських солдатів.

Осей був настільки впевнений в успіху справи, що коли прийшов час відчалювати, заявив: "Ви, хлопці, вирушайте вперед, у мене тут, в Південній Америці, залишилися деякі справи, так що я підтягну до вас пізніше". І тільки в цей момент найманці почали підозрювати, що з головою у їх наймача не все в порядку. Те, що хлопець всю дорогу ходив з нацистською символікою, їх не бентежило.

Незабаром після відплиття, команда передумала, і пришвартувалась у Бразилії. Та це був не найкращий варіант, адже на борту все ще залишався чималий арсенал незаконної зброї. Там їх всіх і заарештували, та запроторили до в'язниці.

Ну і як невелика деталь, американці незабаром утекли із бразильської в'язниці за допомогою ножівки, яку передала дружина одного із найманців у сухому молоці.

№3

Якщо ви захопили радіостанцію, держава у ваших руках!

Чи мали ви настільки нікчемного керівника, що вам його навіть було трохи шкода? Кенієць Єзекія Очука був з таких.

Але давайте почнемо із його минулого. Очука був старшим рядовим у кенійських повітряних військах. Це другий ранг з кінця. І це після шести років служби. У кенійських ВПС.

Чи можете ви уявити людину, що бачить себе президентом, що має досвід керування лише кафетерієм? Так, звісно можете, бо є принаймні один такий хлопець.

У будь-якому разі, коли змовники запропонували Єзекії взяти участь у перевороті, він погодився, але за однієї умови: президентом буде він!

"Окей", сказали змовники, крутили очима і обмінювались універсальним знаком "Бовдур" один з одним. Єзекія цього не помітив.

"О, заради Бога, добре, хлопче! Ти можеш стати лідером. Тільки пістолета ми тобі не дамо"

Схема перевороту була доволі типовою як на хажливу: захопити радіостанцію, оголосити, що владу скинути, а далі видно буде. А, ну і ще вони запланували захопити кількох пілотів винищувачів і скинути їхні бомби на президентський палац. Так, пров сяк випадок.

З реалізацією першої частини плану особливих проблем не виникло. Адже навіть в Кенії ніхто не охороняє ді-джеїв з автоматами. Тому, рівно опівночі 1 серпня 1982 змовники з легкістю захопили радіостанцію "Голос Кенії" і увагу всіх кенійців, що насолоджувалися легкоюмузичкою в цей пізній час (Нам хочеться думати, що її звали Лінда, і вона насолоджувалася ніжним, як масло, ізі-ліснінгом у стилі Genesis).

Далі Єзекія наказав своїм поплічникам викрасти пілотів з їхніх будинків на базі військово-повітряних сил, і змусити їхбомбардувати будинок президента. 

Це все мало б супроводжуватись музикою з Остані пауерса та звуками пуків

Пілотів привели на аеродром, і вони, здавалось-би, були готовими на все. Та це на землі. У повітрі все виявилось по-іншому. Троє пілотів, непомітно змовившись спеціальними сигналами, почали витворяти у небі такі кренделі, що викрадачів просто знудило. І поки "пасажири" боролись із нудотою, пілоти скинули холості ракети на ліс. 

Після приземлення змовники щиро подякували асам за співпрацю. А також кенійській армії представники якої вже чекали їх на аеродромі.

Правління Єзекії тривало 6 годин.

...І перетворився на красивого, величного жирафа

№2

Переворот, що повернув "не туди"

Майк Хоар на прізвисько "Скажений" був ірландським найманцем, який більшу частину своєї кар'єри прослужив в Африці. Його найняли, щоб влаштувати переворот в маленькій державі, що розташувалася на одному з Сейшельських островів. Держава ця, на свою біду, виявилася стратегічно важливим районом через сусідство з американською військовою базою.

Свою команду Скажений Майк назвав "Давнім орденом завсідників пивбарів".

Він справді полюбляв там пити капучіно

Уклавши зброю на дно валіз, і набивши місце, що залишилося, дитячими іграшками, всі члени "Ордену" попрямували до аеропорту під виглядом команди з регбі, яка їде на Сейшели, щоб роздати іграшки тамтешнім бідним діткам.

Ми почнемо із звільнення цієї іграшкової крамниці! Всі на "Барвінок"!

Неприємності почалися, коли "регбісти" з'явилися в аеропорту країни, яку передбачали захопити. Один з найманців випадково пройшов не через "зелені", а через "червоні" митні ворота, таким чином ніби заявивши, що йому є що декларувати. Вибору не залишалося - революцію довелося влаштувати прямо в аеропорту.

Найманець, що оконфузився, дістав зброю і вистрілив в митника перш ніж той встиг зрозуміти, що відбувається. Інші теж стали палити у всі боки. Після цього Скажений Майк поступив так, як вчинив би на його місці кожен божевільний терорист: він захопив літак і полетів додому.

У повітрі найманці намагалися переконати пілота, аби той відкрив двері, щоб можна було скинути зброю в океан. Але пілот літака зауважив, що це б сильно зменшило тиск у середині літака, через що усі вони загинуть. Скажений майк повірив, і спокійно долетів додому. Там його, разом із компаньйонами, тутже ж арештували. 

Та для Скаженого Майка історія закінчилась не так вже й песимістично. У в'язниці він поринув у написання мемуарів.

№1

Ніч у музеї (Для Уго Чавеса)

Перш, ніж Уго Чавес став пронизаним раком деспотом, він був звичайним сердитим вискочкою з мрією про повалення венесуельського президента Карлоса Андреса Переса. Тому він, як і будь-хто інший революціонер у нашому списку, склав страшний план. 

Незважаючи на те, що користується підтримкою лише десятої частини венесуельських військовиків та командою підступних головорізів, Чавес вирішив, що немає кращого часу для повстання, аніж 4 лютого 1992 року. 

Маючи цілих 5 армійьких підрозділів під його керуванням, Чавес в Каракасі планував втілити чотири пункти: захопити президента, захопити високопоставлених генералів, транслювати свої цілі зі споруди Історичного музею, і чекати, коли сердиті маси приєднаються до їх справи. Що ж у такому геніальному плані може піти не так?

Їх зустріли кулеметним вогнем.

Поки Чавес і його команда невдах добиралися до Каракаса, хтось попередив владу, і до появи бунтівників встигли підготуватися. Тим не менш, Чавесу якось вдалося вмовити охорону музею впустити його і його людей всередину. Увійти-то вони увійшли, а от назад їх вже не випустили. 

Таким чином, в ніч на 4 лютого, Уго Чавес опинився замкнений у музеї, без жодної можливості спілкування із зовнішнім світом. У нього була ціла ніч на те, щоб гарненько вивчити експозицію. Більше робити там було нічого. Мобільного зв'язку у повстанців не було, так що повстання виявилося обезголовлене.

Оригінал: cracked.com

Переклад: ipress.ua