Біловезька пуща в останній день літа (фото)

03 вересня 2013, 15:51

Фото: umchenia.livejournal.com/

Львівська журналістка та блогер umchenia у своєму Живому Журналі розповіла про спонтанну подорож до історичного Національного парку в Білорусі.

Останній день літа, останній день літа!, волало шило в моїй дупі. Шило очевидно недостатньо намокло на Свидовці минулого тижня.

Ось так ми з шилом опинились в Біловезькій пущі.

Тобто, не зовсім так. Спочатку був поїзд до Ковеля, автобус до Бреста і маршрутка до Каменюків.

Відразу біля зупинки вхід до Національного парку. Оскільки територія має статус заповідної, то тут існує купа обмежень: палатки ставити не можна, гуляти тільки маркованими маршрутами (руки відбити тому, хто придумав це маркування – орієнтуватись по ньому тяжко), куди не сунся – плати.

У звітах народ захоплювався дикою природою Пущі. Мене ж спочатку якось не вразило: асфальтовані доріжки явно свідчили про цивілізацію, а не про незаймані ліси.

По обіді почався дощ. Рясний. Тому здавалось, що він швидко припинеться. Фіг там, лило до наступного дня.

Тепер про наглість. Намет поставили посеред лісу (не робіть так, це не правильно). Місце було хороше, спалось м’яко і, що головне, палатку не було видно. Хоча так виглядало, що ніхто нас особливо і не шукав.

Наступного дня, спакувавши мокрий намет і мокрі рюкзаки, пішли грітись в музей. Там же залишили рюкзаки і пішли дивитись вольєри.

Про вольєри я теж читала багато восторжених відгуків. Як на мене – зоопарк зоопарком. Де там хвалені просторі клітки, не знаю. На територію вольєрів теж зайшли на халяву, очевидно, працівники парку теж потікали від дощу.

Вхід у Пущу. Дядька на пам'ятнику напевне брат іншого дядька з Брестської фортеці