Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Діти Гаїті: щирі очі однієї з найбідніших країн світу (фото)

Діти Гаїті: щирі очі однієї з найбідніших країн світу (фото)
Фото: latanska.com
Тетяна Латанська у своєму блозі розповіла про подорож на Гаїті, де вона брала участь в будівництві будинків для одного бідного села, а також відвідувала дитячий притулок. Про емоції та настрої дітей – на фото.

Это отчет с нашей поездки на Гаити. Благотворительной поездки, направленной на постройку домов и помощь гаитянам.

Я, если честно, ничего не ожидала от поездки. Даже название "самая бедная страна в мире" меня особо не пугало, так как в таких странах мы уже бывали.

И даже во время поездки я с удивлением отмечала, что никаких тяжелых эмоций я не испытываю. До тех пор, пока не села разбирать фотографии…

До сих пор, не могу точно определить, какое у меня состояние от этого. С одной стороны радость и благодарность за возможность, с другой — непонятная грусть и боль, но все это наверное можно выразить одним предложением, которое сказал один гаитянин, когда мы спросили, как он думает, почему мы приехали помогать им. Он сказал: "Я думаю, Бог любит всех нас, и поэтому выбрал Вас для этой возможности — помочь нам…"

Остальное, лучше скажут фотографии.

Когда мы приехали в детский приют на Гаити — первая кого я увидела, была эта девочка. До этого мы несколько часов ехали по дорогам Гаити, и я не чувствовала особого соединения с людьми, просто наблюдала. А эту девочку я взяла за руку, чтобы поздороваться. И почувствовала тепло. Невероятное тепло. Которое разлилось по всему телу, пробуждая любовь, сопереживание, понимание и желание помочь. Не только этому ребенку, но всем гаитянам. Они стали родными. После одного прикосновения.

Остальные дети стояли выстроившись в ряды. Ждали гостей — нас.

Некоторые смотрели с интересом…

Некоторые с недоверием…

Некоторые, даже, делали вид, что готовы "отстаивать свою территорию"

Но постепенно их взгляды начинали теплеть. Они были готовы с нами играть!

Наша команда тут же устроила соревнования, раздачу подарков и массу игр.

Я стоя в стороне, все еще находясь под впечатлением первого прикосновения, наблюдала за детьми. Они такие красивые…

Потом дети начали подтягиваться и ко мне. Вначале подошел паренек, а потом группа девочек. И больше не отошли до самого конца нашего пребывания в приюте. Что они говорили — я не знаю, так как говорят они на креольском языке, которого мы не знаем, но как-то у нас получалось понимать друг друга без слов.

Пока я была окружена своей "бандой" новых подруг, Коля не терял времени и изучал территорию — тут была школа, в которой дети занимались.

А также место, где они жили.

После того, как Коля увидел эти кровати, он пожертвовал в фонд, который поддерживает этот приют, сумму для покупки новых 20-ти кроватей и матрасов… Когда его стали благодарить за этот поступок, он просто сказал: "Я видел, на чем они спят…"

Но, возвращаемся в приют. Не знаю, для кого это было большим весельем — для детей или для нас.

Но то, что знаю точно — каждый из нас был там на все 100%. Чтобы отдать максимум! Чтобы каждая минута с нами была ценной.

С нами в группе была 10-летняя девочка. Она тоже делилась всем чем могла — научила местных ребят делать браслеты из резинок, и подарила им пару десятков сплетенных ею браслетов.

Коля, несмотря на незнание креольского языка постоянно с кем-то из детей общался. Не знаю, о чем, но они каким-то образом находили общий язык.

А, я, окруженная своей бандой, ловила возможность фотографировать этих детей.

Потом дети уже совсем разыгрались — устраивали групповые фото…

и позирования в одиночку…

и в парах …

и даже в таких парах 

Под конец нашего визита мы раздавали подарки — рюкзаки для школы.

Некоторые подошли к этому процессу весьма креативно.

В конце было грустно, потому что мы уезжаем, а дети остаются, и что этот визит — всего один день из 365 в году…

Но я знаю одно, что пребывая на Гаити, мы отдавали все что могли — всю любовь, тепло, знания, уважение и сострадание… И все равно — это совсем не много. Но это не значит, что нужно останавливать себя, думая, что это капля в море, ведь море состоит как раз из таких капель… И ради таких моментов стоит жить.

С Любовью, Ваша Таня.

Оригінал: latanska.com

Дугін розповів, як зруйнувати Захід зсередини. Такер Карлсон і
Дугін розповів, як зруйнувати Захід зсередини. Такер Карлсон і "путінський Распутін" залізли у вітальню США – Джулія Девіс
Ситуація на східному фронті. Часів Яр, Сіверськ та можливість наступу на Харків та Суми – Frontelligence Insight та Дара Массіко
Ситуація на східному фронті. Часів Яр, Сіверськ та можливість наступу на Харків та Суми – Frontelligence Insight та Дара Массіко
росія просувається на Сході. Її військова ефективність підвищилася, проте, чи надовго? – Мік Раян
росія просувається на Сході. Її військова ефективність підвищилася, проте, чи надовго? – Мік Раян
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер