Лікнеп. Чому небо синє?
... Якщо зовсім коротко, то: небо блакитно-синє тому, що червоне світло розсіюється порівняно найменше, а фіолетове навпаки - найсильніше.
Як відомо, джерелом денного світла на Землі є Сонце. Сонячне біле світло складається з семи основних кольорів, які змінюються в міру зменшення довжини світлової хвилі: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього та фіолетового.
Також відомо, що навколо Землі існує атмосфера, і сонячне світло, яке, подолавши космічний простір, зустрічається із Землею, спочатку попадає в цю земну атмосферу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Науковці знайшли сьому планету, на якій може бути життя
А, попавши в земну атмосферу, світло розсіюється. Космонавти, що знаходяться на орбіті Землі - поза межами атмосфери - бачать сліпучо-біле Сонце на тлі чорного неба, бо складові частини білого світла доходять до них в безповітряному просторі без спотворень.
Червоний колір погано розсіюється в сторони (він майже завжди розсіюється вздовж променя). Якщо дивитися на Сонце крізь розсіюючий шар повітря, то з семи кольорів спектру найменше розсіється червоний, трохи сильніше - помаранчевий, жовтий і так далі.
Саме таким, оранжево-червоним, ми бачимо Сонце на світанку й увечері, коли пласт атмосфери, яку проходить світло, буде найширшим (причому, як видно на фото, чим нижче, тим Сонце виглядає червонішим, по тій же причині).
А чим вище Сонце підніметься над горозонтом і чим тонкіший шар атмосфери між нами і світилом, тим менше розсіювання світла, значить, тим жовтішим і білішим буде ставати Сонце.
А що буде, якщо дивитися в бік від нього, просто у небо? Тоді червоні промені Сонця, які майже не розсіювалися, так і пройдуть собі стороною, повз нас. Оранжеві промені розсіються трохи більше, жовті - ще сильніше, а найбільше розлетиться в різні сторони фіолетове світло. У результаті ми побачимо певну суміш з отого розсіяного світла, щось середнє між інтенсивним фіолетовим і дуже слабким червоним, а саме - атмосферу, підсвічену блакитно-синім світлом.
Якщо повернутись назад до фотографій з космосу, то можна тепер зауважити, що й звідти тонкий пласт атмосфери виглядає синім, по тій же причині: більш інтенсивним є атмосферне розсіювання видимого світла із меншою довжиною хвиль.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видовищні знімки від Google Earth: як виглядає земна куля
Отож, природа блакитно-синього кольору неба не така вже й проста. Тому й пояснена вона була досить пізно, лише в 1899 році, англійцем Джоном Вільямом Стретом, лордом Релеєм III.
Оригінал: lvivil.livejournal.com