Лікнеп. Чому небо синє?

... Якщо зовсім коротко, то: небо  блакитно-синє тому, що червоне світло розсіюється порівняно найменше, а фіолетове навпаки - найсильніше.

Як відомо, джерелом денного світла на Землі є Сонце. Сонячне біле світло складається з семи основних кольорів, які змінюються в міру зменшення довжини світлової хвилі: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього та фіолетового.

Також відомо, що навколо Землі існує атмосфера, і сонячне світло, яке, подолавши космічний простір,  зустрічається із Землею, спочатку попадає в цю земну атмосферу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Науковці знайшли сьому планету, на якій може бути життя

А, попавши в земну атмосферу, світло розсіюється. Космонавти, що знаходяться на орбіті Землі - поза межами атмосфери - бачать сліпучо-біле Сонце на тлі чорного неба, бо складові частини білого світла доходять до них в безповітряному просторі без спотворень.

Червоний колір погано розсіюється в сторони (він майже завжди розсіюється вздовж променя). Якщо дивитися на  Сонце крізь розсіюючий шар повітря, то з семи кольорів спектру найменше розсіється червоний, трохи сильніше - помаранчевий, жовтий і так далі. 

Саме таким, оранжево-червоним, ми бачимо Сонце на світанку й увечері, коли пласт атмосфери, яку проходить світло, буде найширшим (причому, як видно на фото, чим нижче, тим Сонце виглядає червонішим, по тій же причині). 

А чим вище Сонце підніметься над горозонтом і чим тонкіший шар атмосфери між нами і світилом, тим менше розсіювання світла, значить, тим жовтішим і білішим буде ставати Сонце. 

А що буде, якщо  дивитися в бік від нього, просто у  небо? Тоді червоні промені Сонця, які майже не розсіювалися, так і пройдуть собі стороною, повз нас. Оранжеві промені розсіються трохи більше, жовті - ще сильніше, а найбільше розлетиться в різні сторони фіолетове світло. У результаті ми побачимо певну суміш з отого розсіяного світла, щось середнє між  інтенсивним фіолетовим і дуже слабким червоним, а саме -  атмосферу, підсвічену блакитно-синім світлом. 

Якщо повернутись назад до фотографій з космосу, то можна тепер зауважити, що й звідти тонкий пласт атмосфери виглядає синім, по тій же причині: більш інтенсивним є атмосферне розсіювання видимого світла із меншою довжиною хвиль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видовищні знімки від Google Earth: як виглядає земна куля

Отож, природа блакитно-синього кольору неба  не така вже й проста. Тому й пояснена вона була  досить пізно, лише в 1899 році, англійцем Джоном Вільямом Стретом, лордом Релеєм III.

Оригінал: lvivil.livejournal.com