Кредит довіри і очікування змін. Реакція інтернет-користувачів на інавгурацію Порошенка
Юрій Луценко, один із лідерів громадянського руху "Третя українська республіка"
Блискуча інавгураційна промова Президента Порошенка розпочала нову суспільну реальність. Нарешті Україна офіційно проголосила зверхціль нації - здобуття членства в ЄС.
Всі дії влади і громадянства мають визначатися цією метою.
Переможний мир на Сході, зміна політичних еліт, боротьба з корупцією, зміцнення Збройних Сил, реіндустріалізація і підтримка конкурентної економіки, децентралізація в рамках унітарної держави, державний статус української мови і гарантії російській та іншим мовам - всі месиджі нового Президента буди "в яблучко" суспільних очікувань.
Буду робити все, щоб ці плани втілювалися в життя.
Якщо Петрові Порошенку з командою вдасться до кінця року забезпечити мир на українському Донбасі та змінити обличчя влади у ВР та на місцях - підтримка його Європейського плану буде всенародною.
Слава Україні!
Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України
Вітаю Петра Порошенка із вступом на посаду Президента України. Сьогодні у нас є законний і легітимно обраний на чесних та прозорих виборах глава держави. Мільйони українців своїм вибором довели, що Україна - єдина і неподільна. Знаю: як єдине ціле будуть діяти Президент, Парламент і Кабінет міністрів.
Борис Нємцов, російський опозиційний політик
Тяжелая ноша у Порошенко. И булава тяжелая. Ему надо и страну сохранить, и мира добиться, и вывести экономику из глубокого кризиса. И европейский выбор страны реализовать. Пожелаем ему и всем украинцам удачи и успехов на этом тяжелейшем пути!
И еще. Вера в чудо неистребима. На Порошенко сейчас смотрят, как на Ющенко после Оранжевой революции. С верой и надеждой. Явно завышенные ожидания могут привести к скорому разочарованию, как это случилось с Ющенко. Надеюсь Петр Порошенко не повторит судьбу Виктора Ющенко.
Богдан Яременко, колишній консул України в Туреччині
Будучи людиною, яка стерла не однин десяток пар штанів в різних посадових кріслах, написала не одну сотню виступів і промов, моє основне враження від інавгурації - жарт в інаугураційній промові. Цього не любили і боялись майже усі наші президенти і прем'єри, не говорячи про нижчих князьків.
Жарт, та ще й жарт над собою, великого вартий. Це страшно і незручно жартувати, коли говориш про серйозне. А тим більш про життєво важливе.
Для тих, хто шукає протокольних ляпів: був лише один, та й то від Турчинова (оголосив виступ Президента, а заграв гімн). Ну, він у нас недосконалий, але він цього і не спростовує .
А тепер повільно і чітко: зброя не падала. Упав солдат. Втратив свідомість і упав. Це хороший солдат, бо випустив зброю лише тоді, коли втратив свідомість. Солдати іноді падають. Добре, що цього разу так. Молоденькі хлопці, задовбані тренуваннями, хвилювання, спека. Не шукайте тут символізму.
Ідеального не буває, тому скажемо так: промова і вся церемонія були хорошими і відповідними. Президент має стиль, має поставу, має розум.
Поки що хочеться йому допомагати, бо він не сказав нічого, що не було б і моїми думками.
Ser Zm, російський блогер, інсайдер
Я не являюсь его сторонником, но сегодня солдат Турчинов уходит на дембель.
Я думаю он этому рад, не заметил я в нем животной тяги к деньгам, власти и могуществу, которая делает президентские будни счастливыми.
Мне кажется, простым украинцам есть за что его благодарить - он руководил страной в самые критические в ее истории месяцы и при нем начались процессы стабилизации.
Вы выстояли и не поддались эмоциональному соблазну сделать первый выстрел тогда, когда он неизбежно привел бы к полномасштабной военной агрессии России и дал бы ей 100% аргументы перед западным миром. Вспомните Грузию и поймете, что в критический момент пастор Турчинов оказался более опытным и благоразумным президентом, чем реформатор Саакашвилли, который и территорию не отстоял и людей не уберег от необязательной войны.
Сегодня настает новый этап в жизни страны, с которым связывают большие надежды не только украинцы, но и весь цивилизованный мир.
Авансы розданы. Да здравствует новый король.
Меньше эмоций - больше труда.
Ірина Бекешкіна, соціолог, керівник фонду "Демократичні ініціативи"
Слухала промову Порошенка, із невластивим для мене захватом. Усе, усе правильно, усі акценти розставлені точно. Дай Боже! Хочеться вірити. Ні, не так - надихає на роботу, бо надія на успіх зростає. Головне, щоб Ви, Петро Олексійович, зрозуміли - це ще не перемога, це перший крок або до тріумфальної перемоги, яка назавжди впише Вас в історію України, або до нищівної поразки, яка знищить не лише Вас, а й Україну загалом. Отак сталося, що Ваша доля і доля України виявилися тісно пов'язаними. Отже, перемоги Вам і нас усім. І працюємо разом.
Леонід Бершидський, журналіст
Порошенко молодец, что сказал речь про европейское будущее. Ясная цель - это полдела. Путину надо сказать такую про азиатское будущее. Тогда и тут всем станет ясно, кому еще не.
Іван Семесюк, художник
Не бик, не уголовнік, не пролетарій, не селюк. Капіталіст, буржуй і няшка. А головне - людина міської культури. Нарешті.
Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту "Історична правда"
"Першого" президента Леоніда Кравчука знаю особисто, з "другим" Леонідом Кучмою ніколи не спілкувався, "третього" Віктора Ющенка знаю особисто, з "четвертим" Віктором Януковичем, Бог милував, ніколи не бачився, "п'ятого" Петра Порошенка знаю особисто. Закономірність є. Боже, бережи Україну!
Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи"
Президент вчинив чесно,не згадавши економіку. Він говорив саме про те, що входить в його повноваження: армію,зовнішню політику і єдність.
Іванна Коберник, журналіст
Інавгурація - скромно, з шорохуватостями, але зворушливо і це найважливіше. Дуже сильна промова - і заплановані акценти, і відступи від написаного, і російськомовне звернення... Президент і уряд, які співають гімн... Дуже зворушливо, що Порошенко, коли виходив з парламенту, зупинився біля того бійця, що випустив зброю. Ну і тримати Порох сухим - цитата дня. Ми триматимемо, але й Пороху бажаємо триматися-)
І телевізійне - треба змінювати Конституцію! Вибори МАЮТЬ бути в травні - по картинці красиво і надихаюче-)
Слава Україні!
Мар'яна П'єцух, журналіст
Маю нині дежа вю. Буквально глянувши краєчком ока на френд-стрічку і ТБ-трансляцію, виглядає, що у нас з'явився новий месія. Можливо, я помиляюся, але мені майнуло атмосферою інавгурації 2004 року, коли кожен рух, крок, слово інавгурованого розглядалося з таааким захопленням, з яким тішаться молоді батьки посмішкам, крокам і словам свого маляти. Суцільне мімімі в атмосфері:) Воно, звісно, гарно так любити свого президента, а не встидатися, але коли так сильно любиш, занадто багато вимагаєш і очікуєш, то ж потім сильно розчаровуєшся, коли воно не зовсім все так, як хотілося би.
