Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Чому ніхто не говорить про очевидне: Путін дестабілізував Україну - Forbes

Чому ніхто не говорить про очевидне: Путін дестабілізував Україну - Forbes
Володимир Путін. Фото: DРА
Яка найбільша причина трагічної боротьби в Україні, першопричина, що зумовила стільки горя в країні та за її межами? Погляньте на те, як розвивалися події Євромайдану. Подумайте, як починався цей останній раунд смертельно небезпечної нестабільності з танками, вогнепальною зброєю, викраденнями людей, смертями, державою, що злостиво грається масовими погрозами, — далі чекайте набагато гіршого. Цього разу все розпочалося з того, що президент Віктор Янукович протиснув закони, які криміналізували маніфестації, з метою убезпечитись від повторення першого раунду. Що спровокувало другий раунд демонстрацій? Найбільший Володар Безладу нашого часу: Володимир Путін.
Впродовж останніх 15 років Путін безсоромно дорікав Америці за дестабілізуюче втручання по всьому світу. Погляньте на перелік: Чечня, Грузія, Молдова, Україна, Сирія. Згадайте всіх тих журналістів і викривателів, які заплатили власними життями… Чому ніхто не кличе Путіна до відповідальності за всі накопичені жахи його правління? За подібний перелік американського президента вже б зацькували його власні ЗМІ, не рахуючи вже думки світової спільноти.
 
Мій колега Дуглас Шоен (Douglas Schoen), політичний консультант і дослідник суспільної думки, у своєму блозі на Forbes під заголовком «Путін смикає за всі мотузки — а Обома йому дозволяє» пише про низку недавніх темних перемог Путіна над Америкою. Він каже: «Сирія? Путін керує. Іран? Путін керує. Сноуден і витік інформації з Агенції національної безпеки? Путін керує». Я б іще додав до цього переліку Україну, але є винятковим те, що український народ не готовий увійти до цього списку.
 
Варто дивуватися, чому росіяни дозволяють своєму лідерові Путіну вчиняти такі злочини. Якщо їх не надихає Євромайдан, вони, принаймні, мусять відчувати сором. Як часто за останнє сторіччя вони бачили, як кремлівські танки упокорювали сусідів? Ні, ні, це танки Януковича, а він лише відновлює порядок у своїй країні, — надходить репліка. На це кожен мусить відповісти… а втім, не варто й відповідати.
 
Для будь-чого можна знайти виправдання, але загальна картина є незмінною, як і наслідки. Сила за Кремлем.
 
Значній частині російських обивателів абсолютно байдуже, що роблять із ними, або з іншими країнами від їхнього імені, аби лише Америка та Європа не вигравали. Цим Путін вдало мотивує свої дії, і багато росіян пишаються цим, оскільки інших приводів пишатися Путін їм не дав.
 
Нагальне питання переслідує кожного мислячого спостерігача за подіями в Україні: на що сподівався Путін? Коли він так відверто шантажував Януковича, щоб той покинув ЄС і розвернувся до Євразійського союзу, яких подій чекав Путін? Якщо всі мають рацію, коли вважають Путіна неперевершеним стратегом, — загальний рахунок у грі свідчить на його користь, — він, безумовно, очікував на гостру суспільну реакцію. Він був свідком Помаранчевої революціі та ненавидів її. Він напевно знав, що відбудеться щось подібне. Йдеться про дестабілізацію в країні.
 
Далі виникає наступне запитання: чого Путін чекав далі? Можливо, він просто залишив це на волю випадку, чи на розсуд Януковича. Або ж він дав певні поради, маючи такий-сякий досвід у подібних справах. Якщо так, то ми маємо змову двох з метою створити нестабільність, ймовірно, за допомогою декількох агентів-провокаторів у натовпі, щоб знищити громадянські свободи. В результаті Україна стане — або повернеться до стану — покірливого сателіта Москви, керованого суперменом із Кремля.
 
Хіба щось із цього сценарію здається малоймовірним? Хіба це видається незнайомим? Втім, кожному та всім абсолютно зрозуміло, якому безжальному, кровожерливому, макіавелійському гегемонові ми дозволяємо погрожувати майбутньому Європи та Близького Сходу, з ким ми сідаємо за стіл переговорів, щоб вирішити долю іранської ядерної зброї та сирійської хімічної зброї? Чому ми це дозволяємо?
 
Це питання є першорядним. Основною причиною може бути міркування, що ми не можемо діяти інакше, якщо тільки ми не хочемо воювати з ним. Ми вже вичерпали свій ліміт воєн. Саме війни призвели нас до теперішнього безсилого стану. Інша причина може бути, що Путін є нашим союзником у боротьбі проти Аль Каєди, ми маємо право використовувати безсовісних союзників у боротьбі проти безсовісного ворога. Не зважайте, що він робить ставку саме на це, що він та його поплічники часто-густо заохочували ісламських екстремістів, щоб розігрувати цю карту. В Сирії, згідно останніх звітів британської розвідки, Асад випустив із тюрем членів Аль Каєди, дозволив їм приєднатися до опозиційного руху, щоб віддалити симпатиків Заходу від повстанців. Це виглядає напрочуд схоже на події другої Чеченської війни, яку Путін виграв «килимовими» бомбардуваннями терористів у Грозному, перетворивши столицю Чечні на руїни та знищивши десятки тисяч невинних людей. Захід дивився вбік. Бойовики Аль Каєди заполонили місцевість. Ніхто не спитав, яким чином їм це вдалось. Незважаючи на безперервне спостереження за місцевістю, вони переходили кордони із дозволу російських солдатів.
 
Консервативні друзі можуть пояснювати сором’язливість Обами зростаючою силою Путіна. В будь-якому разі він не зробив нічого, щоб її зменшити. Втім, з усією повагою до них, переламний момент настав, коли російські танки котилися через кордони Грузії за часів президентства Буша, і Путін побачив, що жодних наслідків його дії не мали. Справді, більшість західних ЗМІ звинуватили проамериканського президента Грузії Михаїла Саакашвілі у гарячій вдачі. Він перший атакував. Не зважайте, що він атакував озброєний і войовничий сепаратистський анклав, який регулярно обстрілював його військо. Очевидно, Росії дозволено воювати проти сепаратистів, але Грузії — зась. За часів президента Буша виникали та в’янули продемократичні революції. Торгові ембарго, припинення постачання палива, невпинні провокації та диверсії зробили свою справу. Це було за епохи Буша.
 
Дехто, імовірно, вважає це древньою історією. Безперечно, Президент Обама жодним чином не зміцнив наші позиції стосовно Москви. А тим часом Україна палає. Що ми можемо зробити? Ми у ліжку з нашим ворогом, оскільки ми ведемо перемови по Ірану та Сирії.
 
Нам уже час визнати, що ми знову в стані холодної війни. Принаймні, супротивник вже воює, а ми не наважуємось виступити. Ми можемо зміцнити свої позиції, віднайти наше відчуття власної ідентичності як Західного світу. Західна цивілізація — в наш час це використовують з іронією, або як освітній термін. Європа заледве торкається наших емоцій. З цього приводу, як і з багатьох інших, наш мультикультуралізм заплутав нас. Росіяни усвідомлюють, хто вони є. Вони знову ворота до Європи. Від цього ми мусимо відштовхуватися.
 
Переклад Олени Бондар, http://euromaidan.charter4.org
 
Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів Кремля до Європи? – France24
Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів Кремля до Європи? – France24
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг
Армія США не зможе так довго вистояти у війні безпілотників, як Україна. Її вистачить хіба що на місяць – Девід Екс
Армія США не зможе так довго вистояти у війні безпілотників, як Україна. Її вистачить хіба що на місяць – Девід Екс
Україна вимагає від США зняти обмеження для використання американської зброї. Натомість росія розгортає нову інформкампанію в американських ЗМІ
Україна вимагає від США зняти обмеження для використання американської зброї. Натомість росія розгортає нову інформкампанію в американських ЗМІ
Як Америка підіграє росії. путін розширює вторгнення, поки Україна чекає на західну зброю – Микола Бєлєсков
Як Америка підіграє росії. путін розширює вторгнення, поки Україна чекає на західну зброю – Микола Бєлєсков
росія просувається на Харківщині. Початковий аналіз російського наступу – Мік Раян
росія просувається на Харківщині. Початковий аналіз російського наступу – Мік Раян