Халяль: перспективний бізнес
"Навіть у Мецці і Медині люди займаються сексом", - каже голландський мусульманин Абдельазіз Аурах. Він керує "магазином чуттєвих речей" (Аурах наполягає, що це ніякий не "секс-шоп"), у якому під гаслом "Відчуйте захоплення. Відчуйте кохання. Відчуйте почуття", продаються товари для його одновірців. Товар El-Asira, що арабською мовою означає "суспільство", можна придбати в Інтернеті і в аеропорту Амстердама. Найкраще продаються масажні олії і нижня білизна. Оборот в цьому році прогнозується на рівні €1 млн.
Це зовсім незначна частка продажів для 1,8 млрд мусульманів-покупців у світі. А це ринок, який, швидше за все, виросте на 35% до 2030 року. Але стереотипи безрадісного фанатизму є такими ж оманливими, як і ідея про те, що мусульманський ринок - це лише безвідсоткове фінансування і ручний забій м'яса. Закони шаріату забороняють м'ясо свиней і хижих птахів, а також кров і падаль.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що Захід може зробити з мусульманами?
Але погляди на те, що ще вважати забороненим, є різними. Наприклад, лак для нігтів від Inglot (виробництва Польщі) позиціонує себе як такий, що дозволений мусульманам, тому що цей лак проникний, тобто його не потрібно видаляти перед ісламським обрядом омивання. У Корані нічого не говориться про такі речі. Скептики сумніваються, що це взагалі має якесь значення.
Лондонське турагентство пропонує готелі, які мають окремі басейни для чоловіків та жінок і забороняють вживання алкоголю
Йдеться не тільки про товари. Такі послуги, як халяль-канікули, також набувають популярності. Лондонське туристичне агентство Crescent Tours замовляє для своїх клієнтів номери в готелях Туреччини, які мають окремі басейни для чоловіків і жінок, у яких також запроваджена жорстка політика щодо заборони алкоголю і працюють халяль-ресторани. Також агенство здає в оренду приватні вілли з високими стінами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому мусульман на Близькому Сході вчать ненавидіти євреїв
"Для них це краще з точки зору відпочинку, тому що це відповідає їхнім почуттям", - розповідає засновник агенства Ельнур Сеідлі. Інші більш суворі агентства пропонують відпочинок без музики або поїздки, у які входять оглядини визначних релігійних місць і пам’яток архітектури.
Сеідлі каже, що більшість його клієнтів – це помірковані професіонали, які хочуть "відпочивати з мораллю". Його пропозиції привертають також увагу консервативних християн.
Розширюючи список пропозицій
Інші підприємці вбачають прибутки у застосуванні релігійних приписів, які вимагають етичної поведінки.
Індонезійська фірма Wardah продає косметику, яка вважається халяль, оскільки вона не тестується на тваринах. Американська компанія Saffron Road Foods, яка реалізовує продукти, починаючи від соусів і закінчуючи замороженими закусками, позиціонує себе насамперед як компанія, що пропонує здорову та етичну їжу; принципи Халяль для неї стоять на другому місці. Це зменшує небезпеку від того, що компанію запідозрять у потуранні мусульманським смакам, що створює проблеми в деяких випадках. Мережу гамбургерів і закусок The Quick у Франції розкритикували в 2010 році після того, як вона викреслила свинину зі свого меню.
Експорт халяль-продукції сягає 5% від загального експорту Малайзії. Фото: muslimvillage.com
Вигоди можуть переважити потенційні недоліки. Австралія, Бразилія, Нова Зеландія та інші експортери м’яса вже довший час мають вигоду від торгівлі за принципами Халяль. Малайзія була першою країною, у якій зрозуміли великий потенціал цієї сфери торгівлі. У 2011 році експорт халяль-продукції, - включаючи аспірин, шоколад і рідину для полоскання рота, - становив 35,4 млрд рінггітів ($11.54 млрд), або 5% від загального обсягу експорту Малайзії. Дубай намагається стати центром ісламської торгівлі на Близькому Сході. У 2008 році у Дубаї розпочали проводити щорічну виставку халяль-продукції - від дозволеної косметики до ісламського кредитування.
У 2008 році у Дубаї розпочали проводити щорічну виставку халяль-продукції - від дозволеної косметики до ісламського кредитування
Раніше тенденції встановлювали країни Близького Сходу і Південно-Східної Азії, більшість населення яких - мусульмани. Тепер деякі принципи визначають багато мусульманських меншин на Заході.
Компанія Nestlé кілька десятиліть тому була однією з перших західних фірм, що помітила потенціал у цій сфері. З 1980 року компанія зробила 20% своїх заводів повністю відповідними Шаріату. Nestlé використовує Малайзію як центр виробництва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що може нам запропонувати ісламська фінансова культура
Сайт Gohalal.co.uk є одним з багатьох інтернет-каталогів, який дозволяє мусульманам у Великобританії знаходити ресторани, які відповідають законам Шаріату. Джохі Тахир із чиказької компанії-виробника курятини Crescent Foods каже, що основні американські супермаркети все частіше розміщують замовлення на поставки халяль-птиці. Walmart розпочав реалізовувати продукти компанії в 2008 році і на сьогодні пропонує її в 77 магазинах. Халяль-їжу подають в багатьох закладах мереж швидкого харчування, в тому числі в Макдоналдсі.
Однією з нових пропозицій може стати транспорт, який відповідає вимогам шаріату. Абдаламід Еванс із лондонської компанії, що спеціалізується на дослідженні ринку Imarat Consultants, вказує на досвід порту Роттердама, який виділив склади, які повинні забезпечити, щоб продукти уникали контакту із забороненими речовинами, такими як свинина та алкоголь. Проте, їм і досі не вдалося досягнути статусу "Халяль-порту", про який велично проголошувалося.
Підприємства на кшталт El-Asira також наголошують на еластичному характері (і прибутковому потенціалі) традиційних кордонів між тим, що іслам дозволяє (халяль) і забороняє (харам).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Першу в світі мечеть для геїв та жінок відкриють у Франції
"Насправді дуже мало що є забороненим, - каже Еванс. - Багато із цих нових продуктів і послуг використовують переваги маркетингу і грають на споживчих перевагах – тобто, використовують комерційну версію "святості".
Мусульманські проблеми залежать також від спільноти. Фатіма Земмуре, клієнт El-Asira погоджується: "Халяль-їжа – це єдине, що я зобов'язана купувати... Мені цікаві також інші нові халяль-продукти, але я не поспішаю їх купувати, поки не переконаюся, що вони є кращими, ніж звичайні речі".
Для тих, хто шукає релігійної впевненості, а також прибутку, це може бути головним болем. Халяль-сертифікацію здійснюють державні органи в Малайзії і Брунеї. В інших країнах, де держави побоюються втручатися в релігійні справи, визначення дозволеності продуктів і послуг залишається на розсуд самих компаній, торгових органів або видавців приватних сертифікатів.
Однак, споживачі можуть не довіряти їх позначкам. Стандарти є різними в різних країнах. Серед стількох логотипів стає все важче визначити які з них є шахрайськими. Мусульманські споживачі, особливо ті з них, що є більш ліберально налаштовані, можуть не довіряти або насолоджуватися від невизначеності того, що дозволено ісламським правом – так, як це роблять компанії, які прагнуть їх спокусити.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
