Підміна війни корупцією
Можливо, когось поява в ЗМІ великого інтерв'ю Костянтина Григоришина обурить: те, як вільно – без п’яти хвилин олігарх - оперує фактами, те, з якою легкістю використовує публічну полеміку для зведення рахунків не тільки з конкурентами, але і з партнерами, те , як впевнено оголошує чужі вчинки корупцією, а свої - бізнесом, те, як вибірково критикує владу - вірніше, не владу, а окремих її представників - може здивувати будь-кого, хто ніколи не мав справи з пострадянськими бізнесменами. Особлива риса цих людей, що займалися все своє життя не стільки бізнесом, скільки налагодженням зв'язків - це вражаюча, всеохоплююча самовпевненість. І ще віра, що ніхто нічого не помічає. У цьому сенсі інтерв'ю Григоришина варто порівняти з інтерв'ю іншого російського громадянина - Путіна. Там ця самовпевненість теж завжди так зашкалює, що породжує підозри в тому, що Путін - теж бізнесмен.
Але Путін - не просто бізнесмен. Він ще й президент Костянтина Григоришина. Саме він, а не Петро Порошенко - і в своєму інтерв'ю Григоришин чесно визнає цей очевидний факт. Взагалі, це, звичайно ж, особливий жанр. Два громадянина країни, яка веде війну проти нашої країни, розмовляють між собою про український патріотизм. І про цю саму країну практично не згадують - так, як ніби ніякої війни немає, просто звичні мирні будні - Яценюк, Ахметов, Коломойський, Порошенко буде створювати еліту... Тільки на початку тексту тривожна згадка: Україна може втратити незалежність. Цікаво, чому це? Тому, що у нас корупція або тому що у нас війна?
Підміна війни корупцією - це не план Григоришина. Це план Путіна. І я, звичайно, не схильний думати, що шановний без п'яти хвилин олігарх діє за планом свого президента і намагається в цьому ключі вплинути на чужого. Це - банальний збіг інтересів. Путіну важлива внутрішня дестабілізація країни. Григоришину - посилення своїх позицій у бізнесі. Очевидно, що підсилити ці позиції не так-то просто - інакше не було б такої демонстративної публічності в захисті своїх інтересів. Нехай навіть за допомогою ресурсу, який в медіа-просторі давно пов'язують з ім'ям Костянтина Григоришина.
У мене немає жодних ілюзій щодо ефективності нинішньої влади. Як і ілюзій щодо того, що якщо замінити менеджерів Порошенко - того ж Абрамавічюса або Яресько - менеджерами Григоришина - ця ефективність зміниться. А менеджери Путіна у нас вже були - плавали, знаємо. Але я точно знаю, що в період справжньої війни війна олігархів за наші гроші - це огидно. Війна олігархів з владою з метою надати їй потрібний для власного успіху вектор розвитку - це огидно. І спроба домогтися розколу і дестабілізації влади - це антидержавно. Але - нічого не можу сказати - цікаво. Добре, що всі ці люди нарешті говорять в публічній площині. Кажуть майже те, що думають.
Єдина порада, яку хотілося б дати Костянтину Григоришину, якщо його вже так хвилює країна, в якій він народився. Вже час. Досить сидіти на двох стільцях - стільці агресора і стільці жертви. Адреса Генерального консульства Російської Федерації в Україні відома. Паспорт можна здати там. Процедурними подробицями з Костянтином можу поділитися. А з отриманням українського громадянства у бізнесмена проблем не буде - тут процедурними подробицями з ним може поділитися інший його знайомий, Петро Порошенко.
Віталій Портніков для espreso.tv
