Американські противники використовують дебати в США для своїх політичних цілей – NYT
Через кілька годин після президентських дебатів в США прес-секретар владіміра путіна Дмітрій Пєсков заявив, що путін не дивився їх. Але судячи з хвилі пропаганди, яка одразу ж піднялася на російському телебаченні, путін звернув увагу на дебати.
Для російського лідера, як і для його китайського колеги Сі Цзіньпіна, криза американського лідерства, що постала перед світом під час дебатів минулого тижня, стала подарунком — ідеальною можливістю для їхніх урядів відновити наратив про неминучий крах Америки, який вони проштовхували.
Про це пише Сергій Радченко, професор Школи передових міжнародних досліджень імені Джона Гопкінса.
Відродивши невпевненість у глобальному лідерстві США, Путін і Сі вважають, що вони можуть переформатувати світ таким чином, щоб посилити міжнародний вплив їхніх країн за рахунок Вашингтона і зберегти свою владу.
російський державний "Перший канал" висвітлив дебати, назвавши президента Байдена і Дональда Трампа "маленькими дітьми". Офіційні коментарі Китаю були більш стриманими. Державні ЗМІ коротко підбили підсумки дебатів, зосередившись на критиці й образах. Пекінська газета Global Times процитувала анонімного американського виборця, який сказав, що "мабуть, щось не так із системою", а інший заявив, що американська демократія зазнає краху.
"Все це частина довгої гри путіна і Сі, які роками намагаються відповісти на звинувачення в тому, що їхні режими є тиранією, атакуючи американську демократію. Вони намагаються нав'язати власним народам і своїм симпатикам на Заході та в країнах, що розвиваються, думку, що Сполучені Штати — це зовсім не демократія, а дисфункціональна олігархія, яка перебуває в остаточному занепаді", — зазначає Радченко.
З погляду Пекіна і москви, не має значення, хто виграв, а хто програв під час дебатів. Важливо продемонструвати, що американські вибори в листопаді будуть фарсом, в якому виборців обманом змушують обирати між двома однаково неприємними кандидатами.
У сумнівах, які сіють противники Америки, криється глибше питання. Якщо два провідні кандидати в президенти не знаходять нічого кращого, ніж сперечатися про те, хто з них кращий гравець у гольф, що ж тоді буде з роллю США у світі? Пекін й Москва позиціонують себе як такі, що готові втрутитися й взяти на себе роль лідера, якщо Сполучені Штати відступлять і зосередяться на внутрішніх проблемах.
Так, Америка переживає не найкращі часи. Це видно кожному, без допомоги китайської або російської пропаганди. Але історія показує, що в американській системі закладена стійкість, повідомляє Радченко.
