Фізичні вправи можуть знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера
Як повідомляє Naked science, попередні дослідження вже показали, що фізичні вправи допомагають поліпшити пам'ять і когнітивні функції. Тепер же вчені припустили, що фізична активність може нівелювати вплив хвороби Альцгеймера.
У ході дослідження біологи спершу роздивилися зразки мозкової тканини здорових людей і тих, хто страждав хворобою Альцгеймера. Вони помітили, що у всіх зразках у гіпокампі був присутній іризин, але в другому випадку його концентрація виявилася значно нижчою.
Потім дослідники перейшли на експерименти на мишах. Для початку вони виміряли вміст іризину в гіпокампі здорових мишей, при його підвищенні пам'ять поліпшувалася, а при зниженні – погіршувалася. Після вчені подивилися, як збільшення іризину позначиться на бета-амілоїдах — пептидах, які запускають процес утворення амілоїдних бляшок, що служать одним з факторів деменції при хворобі Альцгеймера. Протягом п'яти тижнів миші з бета-амілоїдами плавали п'ять днів на тиждень по одній годині щодня. При цьому у них не спостерігалося порушень пам'яті. Коли ж іризин хімічно блокували, плавання вже не приносило того ж ефекту.
Раніше, вченим вдалося виявити випадки зараження хворобою Альгеймера. Хвороба була занесена в організм разом з гормонами росту людини. Таким чином розслідування встановило, що медичні процедури можуть бути джерелом зараження смертельною хворобою, яка до цього вважалася незаразною.
Нагадаємо, раніше науковці зі США доповіли, що змогли визначити ймовірний генетичний зв'язок між діабетом та хворобою Альцгеймера.
Хворобу Альцгеймера вперше описав у 1907 році німецький психіатр Алоїс Альцгеймер. Найчастіше вона зустрічається у людей старших за 65 років, проте рідко зустрічається рання форма хвороби. Як правило, вона починається з малопомітних симптомів, але з плином часу прогресує.
Найбільш часто на ранніх стадіях зустрічається розлад короткочасної пам'яті, (нездатність згадати недавно завчену інформацію, наприклад). З розвитком хвороби відбувається втрата довготривалої пам'яті, виникають порушення мови і когнітивних функцій, пацієнт втрачає здатність орієнтуватися в ситуації і доглядати за собою. Поступова втрата функцій організму веде до смерті.