Коломойський і Пінчук програли суд Приватбанку та НБУ
Так, 16 серпня 2018 року Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційні скарги "Приватбанку" та НБУ і скасував рішення Господарського суду Києва від 1 грудня 2017 року у цій справі, повідомляє Finclub.
"Відмовити в задоволенні позовних вимог (НЗФ. – ред.) в повному обсязі", – йдеться в судовому рішенні.
НЗФ – підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів. Його виробнича потужність – близько 900 тис. тонн феросплавів.
За даними підприємства, на кінець 2017 року у власності Sofalon Investments Limitad було 15,5% акцій АТ, Rougella Properties Ltd. – 15, 9%, Dolemia Consulting Ltd. – 18,2%, Sonerio Holdings Ltd. – 15, 7%, Manjalom Limited – 10,1%, Treelon Investments Limited (всі – Кіпр) – 15,1%.
НЗФ контролює так звана група Приват, а також група EastOne, створена восени 2007 року українським бізнесменом Віктором Пінчуком в результаті реструктуризації групи Інтерпайп (обидві – Дніпро). Завод звертався до суду з позовом, стверджуючи, що незаконна бездіяльність НБУ виражалася в неприйнятті регулятором від "Приватбанку" виконання зобов'язання (погашення заборгованості) за кредитним договором №19 від 24 жовтня 2008 року, який уклали відповідачі, і зобов'язанні "Приватбанку" погасити заборгованість за цим договором, а НБУ – прийняти від банку виконання зобов'язань щодо її погашення.
Госпсуд Києва 1 грудня 2017-го задовольнив тільки одну вимогу: він зобов'язав Приватбанк погасити кредит рефінансування, оскільки у держбанку були фінансові можливості для цього, а НБУ не здійснював дій щодо примусового стягнення боргу.
НЗФ є іпотекодавцем за цим кредитом рефінансування.
"Приватбанк" і НБУ апелювали до того, що самостійне погашення банком кредиту рефінансування може призвести до втрати ліквідності "Приватбанку", а інтереси і права НЗФ не порушувалися.
В межах договору №19 "Приватбанк" 24 жовтня 2008 року отримав рефінансування на 3,41 млрд грн під 15% річних до 23 жовтня 2009 року. У 2010 році договір був переписаний: сума боргу знизилася до 3,31 млрд грн, ставка зросла до 17,3%, а термін погашення – до 23 жовтня 2015 року. У 2014 році в договір знову внесли зміни: "Приватбанк" мав повернути 3,4 млрд грн до 23 грудня 2016 року.
У 2015 році НЗФ, афілійований із акціонерами "Приватбанку" на той момент – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, вніс своє майно (64 залізничні вагони) в забезпечення за цим кредитом. Ставка за кредитами була підвищена до 21,5-29,25%.
У грудні 2016 року держава стала власником "Приватбанку", який 23 грудня не виконав умови кредитного договору. Тому в банку утворився борг, який на 25 вересня 2017 року становив 2,6 млрд грн за тілом кредиту та 56 млн грн – відсотки.
"Приватбанк" ще 17 лютого 2017 року електронним листом повідомив НБУ про готовність погасити борг на суму 893,8 млн грн, але НБУ не горів бажанням отримати ці гроші.
"У відповідь на зазначений лист Національний банк України висловив застереження про зменшення в результаті такого погашення обсягу відповідальності фінансових і майнових поручителів за зобов'язаннями Комерційного банку "Приватбанк" перед НБУ, що, в свою чергу, може мати негативний вплив на здатність "Приватбанку" досягти прийнятих умов реструктуризації корпоративного кредитного портфеля і структури забезпечення по ньому. НБУ вважає неприпустимим зменшення обсягу відповідальності фінансових і майнових поручителів їй за рахунок наданої "Приватбанку" державної фінансової підтримки", - зазначено в рішенні суду.
Але вже 21 серпня 2017 року НБУ повідомив "Приватбанк", що він повинен упродовж 30 днів заплатити борг у 2,6 млрд грн, інакше він зверне стягнення на заставне майно – вагони НЗФ екс-власників "Приватбанку".
Суд дійшов висновку, що НБУ не заважав "Приватбанку" погасити рефінансування, а норма про списання заборгованості банку з його рахунку є правом, а не обов'язком НБУ. Саме тому відмова "Приватбанку" погасити борг дала можливість НБУ стягнути заставне майно за цим кредитом, а не списувати кошти з коррахунку "Приватбанку".
