ПОЛІТИКА НОВИНИ

Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, – ЗМІ

Таке рішення ухвалили через призму того, що нібито контролюючі повноваження НАЗК порушують незалежність судової гілки влади в Україні
Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Раніше він уже таке робив.
Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, – ЗМІ Фото:Facebook

Відповідне рішення ухвалила Велика палата, повідомляє "Громадське" з посиланням на «Укрінформ», «Інтерфакс-Україна» та «РБК-Україна».

Як пише «Укрінформ», суд також визнав неконституційними контрольні повноваження Національного агентства з запобігання корупції.

Водночас «Інтерфакс-Україна» пише, що Конституційний суд визнав неконституційним ряд положень антикорупційного законодавства. Водночас він не уточнив, про які саме положення йдеться.

Як пише журналіст «Слово і діло» Олег Новіков також з посиланням на джерела, суд ухвалив рішення щодо відповідності Конституції електронного декларування, статей про брехню в декларації, незаконного збагачення та деяких повноважень НАЗК. Утім, саме рішення у КСУ обіцяють оприлюднити 28 жовтня, каже Новіков.

Як пише «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела, КСУ визнав неконституційним два пункти з подання депутатів про неконституційність антикорупційного законодавства.

Так, суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну. Також КСУ проголосував за визнання неконституційними повноваженнь НАЗК. Таке рішення ухвалили через призму того, що нібито контролюючі повноваження НАЗК порушують незалежність судової гілки влади в Україні, пише видання.

Інші питання, які внесені за поданням депутатів, винесуть в окреме провадження, яке «буде відкладено "в довгий ящик" або ж взагалі закрите», розповіли джерела. 

 

Що це за стаття про незаконне збагачення?

Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Відповідний закон вдруге Верховна Рада ухвалила 31 жовтня. Необхідність у повторному запровадженні такої відповідальності виникла у зв'язку з тим, що 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів.

Міжнародний скандал

Постійна представниця Верховної Ради у Конституційному Суді України Ольга Совгиря написала, що через рішення КСУ Україна ризикує бути втягнутою «у грандіозний міжнародний скандал».

Вона наголосила, що рішення ухвалили «із кричущими процесуальними порушеннями» і воно «є сумнівним за змістом».

 

Що кажуть у КСУ

Пресслужба КСУ повідомила, що провадження дійсно розглянули 27 жовтня. Подання 47 народних депутатів України стосується відповідності Конституції України окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення ухвалили, але його повний текст у КСУ обіцяють оприлюднити згодом. Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення, кажуть у суді.

 

Що за подання депутатів?

Подання було ініційоване депутатами з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали визнати неконституційним положення законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

 

Тиск на антикорупційні органи

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.

Після рішення КС Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.

27 жовтня вже Окружний адмінсуд Києва, керівництво якого НАБУ підозрює у спробі захопити судову владу в Україні, дав місяць на те, щоб Артема Ситника викреслили з Єдиного державного реєстру як директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду.

Мін'юст відмовився прибирати Ситника з реєстру, бо немає на це повноважень.

Читайте також: КС розгляне подання щодо визнання неконституційними положень низки законів про обробку персональних даних

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

28 10 2020 09:19
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ