Мінфін відповів на топ-питання щодо впровадження "касових апаратів у смартфоні"
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей відповіла на найпопулярніші питання підприємців стосовно впровадження програмного реєстратора розрахуноквих операцій, повідомляє "Економічна правда".
Чи є бачення Мінфіну - як відділити тих, хто ніколи не зможе досягти обороту у 5 млн на рік і для яких РРО не має сенсу від тих, хто потенційно може перевищувати ліміти та потребує контролю/РРО?
Відповідно до статистичних даних ДПС переважна більшість ФОП платників єдиного податку (84 %) за 2019 рік задекларували менше, ніж 1 млн грн доходу і лише 1,8 % від загальної кількості ФОП платників єдиного податку мають дохід за календарний рік, що перевищує 4 млн грн.
Застосування РРО не є обов’язковим для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають на 1 групі спрощеної системи оподаткування, а також 2-4 груп, з доходами до 1 млн грн.
Суттєве підвищення порогів для перебування на різних групах спрощеної системи оподаткування, що мали місце у поточному році, в рамках реалізації державної політики детінізації малого та середнього бізнесу, без відповідної фіскалізації готівкових розрахунків не матиме належного ефекту оскільки залишає місце для зловживань.
Чи потрібно з 1 серпня цього року уводити в РРО залишки не підакцизних товарів, що продаються, а також кількість отриманих товарів із прибуткових накладних?
Пункт 11 ст. 3 Закону України № 265 зобов’язує суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, програмуванню підлягають всі товари, як акцизні так і не акцизні.
Прошу роз’яснення: працюю з клієнтами ТІЛЬКИ онлайн, кошти отримую ТІЛЬКИ в безготівковій формі. Як бути з РРО та кеш-беком, якщо клієнти мене бачать тільки в моніторі?
Враховуючи, що питання потребує уточнення, рекомендуємо звернутись за консультацією до податкової служби, при цьому для отримання ґрунтовної відповіді необхідно надати більш детальну інформацію щодо діяльності, що здійснюється.
Пункт 2 ст. 3 Закону України № 265 зобов’язує суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
При цьому, слід мати на увазі, що статтею 9 Закону № 265, а також п.61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначені особливості не застосування РРО/ПРРО.
Яка позиція Мінфіну на тотальну фіскалізацію ФОП? Позиція по 3853-1, 3853-2?
На сьогодні законодавчими актами не передбачено введення "тотальної фіскалізації". Законами № 128 і 129 передбачено поетапну фіскалізацію: з 01.01.2021 застосування РРО / ПРРО стане обов’язковим для окремих категорій платників єдиного податку, які здійснюють визначені види діяльності, а з 01.04.2021 – для всіх платників єдиного податку 2-4 груп. Для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають на 1 групі спрощеної системи оподаткування, застосування РРО/ПРРО залишається добровільним, а не обов’язковим.
Зазначені законопроекти не підтримано в запропонованій редакції, як такі, що підлягають доопрацюванню.
Нагадаємо, що з 1 серпня Податкова запустила "касові апарати в смартфоні".
