У Богатирьової написали нову редакцію мовного закону
Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території мешкає не менше 30% носіїв такої мови.
При цьому остаточне рішення щодо підтримки та захисту цих мов пропонують закріпити за Верховною Радою.
Противники законопроекту стверджують, що документ не здатний забезпечити використання мов національних меншин в Україні, пише "Комерсант".
Фактично документ – це нова редакція закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і зробити заголовок документу "Про порядок застосування мов в Україні".
Як зауважив один з учасників засідання, мета перейменування - "знизити статус документа". "Перша назва була занадто претензійною. Слід пам'ятати, що основи державної політики прописані в Конституції", - пояснив він.
Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим в судо- та діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі.
В галузі інформації та ЗМІ документ встановлює 75% квоту мовлення (зараз - 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляцію програм та фільмів на інших мовах повинно супроводжувати обов'язкове дублювання або субтитрування українською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія допомагатиме Україні впроваджувати мовний закон
Для мов національних меншин документ не передбачає отримання регіонального статусу.
Члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати "заходи, спрямовані на його захист", за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа мешканців населеного пункту.
Зараз визнання регіональної мови дозволено там, де число носіїв становить не менше 10%.
Більш того, ввести у дію заходи щодо захисту мови стане набагато складніше.
"Ми повністю змінили концепцію захисту регіональних мов. Носії такої мови можуть звернутися з пропозицією до місцевих органів влади, ті у свою чергу - в обласні ради і далі у Верховну раду, яка вже й ухвалить закон про підтримку та захист регіональної мови", - розповів "Комерсант" один із розробників документа Сергій Головатий.
За документом передбачили, що у разі прийняття Радою закону про підтримку тієї чи іншої мови на певній території його використання допускатимуть у всіх сферах разом з державною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович: закон про мови – не догма, можна й переписати
Радник президента Ганна Герман розповіла, що за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала більшість учасників групи.
"Це робоча пропозиція, проект ще представлять на експертизу Національної академії наук. Тож не можна сказати, що цифра в 30% остаточна. На засіданні Леонід Кравчук озвучив 30%, я говорила про 20% ... Після висновків фахівців НАН буде затверджено остаточний варіант законопроекту ", - зазначила Герман.
На її думку, обмеження в 30% не зменшить використання регіональних мов, менш поширених, ніж російська.
"Для підтримки мов нацменшин є інші пропозиції. Наприклад, у Кримській автономії група запропонувала окремо розглянути заходи щодо захисту кримськотатарської мови і включити їх окремим пунктом до законопроекту", - повідомила Герман.
Нагадаємо, що Президент України Віктор Янукович заявив, що у разі необхідності Закон "Про засади державної мовної політики", який нещодавно набув чинності, можна й удосконалити.
"Мине час і ми з вами побачимо переваги та недоліки. Це не догма. Якщо буде необхідно внести деякі поправки до цього закону, то ми це зробимо. Ясно одне – ми поступово рухаємось у сторону Європейської хартії про мови, і це дуже важливо", - сказав Президент.
