МЗС провело "виховну бесіду" із консулом Польщі, який назвав Бандеру бандитом
Мазур із кінця жовтня 2015 року є генеральним консулом Польщі у Львові, зараз він претендує на посаду генерального консула Польщі в Луцьку.
Про це повідомляє у Facebook народний депутат Олег Мусій, який вимагав визнати Мазура персоною нон ґрата в Україні.
21 вересня на комісії польського Сейму у справах еміграції та зв’язків із поляками за кордоном він сказав, що коли Віктор Ющенко визнав Бандеру героєм, як і УПА, то він дивувався, "як може бути бандит героєм?". На думку Мазура, українці ще мало обізнані з історією і їм треба показувати "ті всі злочини, які зробили ці люди".
Мусій повідомляє: "На мою вимогу оголосити генерального консула Республіки Польща у Львові Вєслава Мазура персоною нон ґрата в Україні за його висловлювання щодо Степана Бандери, МЗС провело з ним "виховну бесіду".
"Мазур визнав свою неправоту і запевнив, що антиукраїнська риторика більше не повториться (із суттєвою приміткою: не залежно від його переконань)", – зазначає депутат.
"МЗС відслідковує його дії і заяви, щоб визначити чи доцільно Мазура затверджувати генконсулом Польщі у Луцьку", – інформує він.
Мусію прикро, що МЗС "забракло духу по справжньому поставити на місце дипломата, який явно зарвався" через острах ескалації у відносинах та "аналогічної відповіді".
Нагадаємо, що 11 липня Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом поляків і встановив цей день Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами.
24 серпня президенти України та Польщі підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство, підтримку прозахідних прагнень України й історичний діалог.
Верховна Рада України прийняла постанову №5095 про заяву "У зв'язку з прийняттям Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії". За відповідне рішення проголосували 247 народних депутатів.
Як наголошується в документі, Рада з жалем, розчаруванням та глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сенату і згодом прийняття Сеймом Польщі постанови від 22 липня 2016 року "Щодо вшанування пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках", "яким дана політично і юридично некоректна оцінка трагічних сторінок українсько-польської історії, що стосується подій на Волині".
Довідка: цього року виповнилося 73 роки Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території теперішньої Західної України.
Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися в інших регіонах. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
