Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Найбільші банки готові знизити міжбанківську комісію до 0,9% за три роки

Найбільші банки готові знизити міжбанківську комісію до 0,9% за три роки
Фото:www.capital.ua
Три системних банки, Ощадбанк, ПриватБанк та Райффайзен Банк Аваль, виступили зі спільною заявою щодо готовности поступово зменшити ставку інтерчейнджу (міжбанківської комісії), відповідне звернення до влади підтримали у Visa та Mastercard.

Про це йдеться у спільній заяві банків, пише "Економічна правда".

"Найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу, підтверджують готовність докласти всіх зусиль для зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні", – йдеться у заяві. Відтак, банки готові звернутися до Антимонопольного комітету щодо оцінки плану зниження комісії інтерчейндж у найближчі три роки. Цьогоріч з 1 липня банки готові знизити її до 1,2%, з 1 липня 2022 року – до 1%, а з 1 липня 2023 року – до 0,9%.

Фінустанови також наголосили на важливості збереження вільного ринкового ціноутворення комісії за еквайринґ та неприпустимості її регулювання на законодавчому рівні.

"Відтак пропонуємо відкликати пропозиції до відповідних законопроектів, які передбачають встановлення граничного розміру такої комісії для учасників ринку", – продовжили у заяві.

Зі свого боку з метою зниження вартості платіжних послуг та їхньої зручности для кінцевих споживачів банки пропонують уряду три кроки:

  • запровадити регулювання здійснення платежів у безготівковій формі між компаніями/державою з одного боку та громадянами з іншого;
  • скасувати вимоги безоплатного обслуговування зарплатних рахунків;
  • знизити встановлені обмеження щодо готівкових розрахунків у торговельній мережі.

Заяву банків також підтримали у компаніях Visa та Mastercard.

Читайте також: Мінфін із початку березня залучив на аукціонах ₴28,7 мільярда - Данилишин

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post