Німці за власні гроші знищать залишки радянської зброї в Україні

Про це пише Deutsche Welle.

 

Відповідну домовленість підписав у середу, 30 травня, в Брюсселі постійний представник ФРН при Північноатлантичному альянсі, повідомив уповноважений федерального уряду з питань роззброєння Рольф Нікель.

 

За словами Нікеля, демонтаж старих радянських боєприпасів здійснюватиметься представниками НАТО, а також німецькими військовими.

 

Політик наголосив, що цю зброю необхідно ліквідувати, а не тримати на складі в Україні - посеред Європи. Адже є небезпека того, що стара зброя може потрапити не в ті руки.

 

Нікель відзначив, що кожний євро, вкладений у ліквідацію небезпечної зброї - "гарна інвестиція".

 

Уповноважений уряду Німеччини з питань роззброєння також повідомив, що 2011-2014 роках НАТО запланувала ліквідувати в Україні 75 тисяч тонн боєприпасів, 360 одиниць вогнепальної зброї та три мільйони протипіхотних мін.

 

За даними Нікеля, у 2005-2011 роках під керівництвом спеціалістів із США в Україні вже знищено 15 тисяч тонн боєприпасів, 400 тисяч одиниць дрібної вогнепальної зброї та 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів.

 

Фінансова частка Німеччини в цьому проекті склала €50 тисяч.

 

"Прийняття допомоги має без жодної політики перейти в технологічну сферу"

 

"Україна вже готова до більших фінансових надходжень для утилізації зброї. Тому Німеччина цього року виділила їх удвічі більше. Ми маємо розуміти, що фонд не просто дає гроші, а завозить в Україну технічну допомогу, обладнання, спеціалістів. Ще понад 10 років тому Україна вороже ставилася до таких закордонних ініціатив, про те зараз наші двері відкриті. Питання полягало не втому чи готова Україна прийняти гроші, а чи готова вона отримати повноцінну технічну підтримку", - розповів iPress.ua директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

 

За його словами проблема утитізації зброї є дуже нагальною для України. Свідченням цього є численні зриви у Новобогданівці, які точково тривають дотепер. 

 

Сунгуровський: обсяг надходжень залежить від України. Фото: uceps.org

 

Сунгуровський також зазначає, що українцям не слід дивуватися щодо таких вливань у роззброєння. "Такі проекти НАНСА тривають вже дуже давно, проте сума вкладень щорічно змінюється. НАНСА - це она із програм НАТО, в рамках якої країни Євросоюзу допомагають колишнім республікам СРСР утилізувати зброю", - каже експерт.

 

Директор програм також зауважив, що "усе питання в тому, наскільки Україна та інші держави можуть ефективно використати гроші".

 

"Існує також і державна програма у рамках якої виділяють невеликі кошти на боротьбу із цією проблемою. Можна констатувати, що після кризового 2009 надходження із держбюджету ще сутєво знизились. Раніше, до 2005 року утилізували понад 20 тис тонн, зараз хочуть підвищити цей поріг до 35-40 тис щорічно. Надію покладають на фонди", - констатує Сунгуровський.

 

За словами експерта, для того, аби зробити співпрацю ефективнішою та збалансованішою, слід уникати будь яких політичних підтекстів, а керуватися винятково потребами держави.

 

"Прийняття допомоги має без жодної політики перейти в технологічну сферу", - резюмував Сунгуровський.

 

Нагадаємо, 6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів у Новобогданівці сталася пожежа, у результаті якої почали вибухати гарматні та реактивні снаряди для установок залпового вогню "Град".

 

Жителів 11 населених пунктів, які опинилися в зоні ураження боєприпасами, евакуювали. За офіційними даними, у результаті надзвичайної події 5 людей загинули й 4 постраждали, 81 людина була госпіталізована.