Польські радикали нестимуть відповідальність за підрив українсько-польських відносин, - Лубківський
"Українсько-польський конфлікт 1940-х років, фактично друга українсько-польська війна призвела до великих втрат і українців, і поляків. Для нас ці втрати мали би бути великим уроком. Українська громадськість звернулася до польського суспільства з єдиною рятівною формулою: "пробачаємо і просимо прощення", і дуже важливо, що отримала відповідь від колишніх президентів, високих урядовців і громадських діячів Польщі. Це, фактично, магістральна лінія наших відносин. Але є й маргінальна лінія. Це - група радикальних елементів у польському Сеймі, які недалекоглядно використовують тему пам'яті, не розуміючи, що будуть нести відповідальність за руйнування наших відносин", - заявив в ефірі 5 каналу колишній заступник Міністра закордонних справ України, дипломатичний радник Арсенія Яценюка Данило Лубківський.
"Що ж стосується України, то нам треба перестати інфантильно ставитися до свого минулого. Потрібно справді оприлюднити наше бачення того, що відбулося на Волині… Я б це використовував у двосторонньому форматі. У нас є такий форум з Польщею – форум партнерства. На сьогодні цей форум не працює… В той час, як ми знаємо, що робить Посольство України в Польщі, в той час, як ми знаємо, що роблять українські парламентарії, що роблять українські громадські діячі, питання є щодо рівня Міністра закордонних справ України. Неприпустимим є те, що так мало (повномасштабних) зустрічей на рівні міністрів закордонних справ України і Польщі. Неприпустимою, на мій погляд, є пасивність в цьому діалозі", підкреслив Данило Лубківський.
За його словами, важливо, що тема примирення обговорювалася на рівні президентів. "Сьогодні саме той час, щоб звернутися до польського керівництва з проханням використати увесь свій авторитет, аби не допустити прийняття у польському Сеймі документів, які можуть бути витлумачені як засоби для ескалації наших відносин. Наслідки можуть бути непередбачувані. Тому нам треба повернутися до того способу мислення, який у нас вже був. 2003 рік – схвалення спільної заяви двох парламентів, в якому йде мова і про вшанування пам'яті загиблих, і водночас про діалог перспективи. Українська сторона звернулася до польських партнерів саме з такою ідеєю. Відповіді досі немає, і це тривожить. Саме тому сьогодні ще є час (знову) звернутися до наших польських друзів і зробити все можливе, щоб вшанувати пам'ять і водночас не зруйнувати майбутнього. (Підрив наших відносин) спрацює в інтересах лише однієї сторони – російського агресора".
Зазначимо, що Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху та архів СБУ опублікували колекцію, присвячену польсько-українському протистоянню 1940-х років, в яких доводиться, що саме польська сторона спровокувала конфлікт на Волині. Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році.
Нагадаємо, що сенат Польщі голосами правлячої партії "Право і справедливість" у четвер, 7 липня, прийняв постанову, в якій закликає нижню палату - Сейм - встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
Нещодавно, українські видатні політичні, релігійні і громадські діячі закликали польську владу не ухвалювати жодних декларацій, які можуть бути використані проти Польщі і України.
У свою чергу, у Польщі заявили, що ініціатива екс-президентів України, глав українських церков та інтелектуальної еліти України щодо історичного примирення заслуговує на підтримку з польського боку.
Раніше, Сейм Польщі погодився не розглядати ніяких постанов про українсько-польські відносини часів Другої світової війни до саміту НАТО.
8 липня під час візиту в рамках Саміту НАТО Президент України віддав шану жертвам Польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.
Натомість у Верховній Раді готують постанову у відповідь на прийняття польським Сенатом постанови із закликом встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".
Цьогоріч виповнюється 73-тя річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися на Холмщині та в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками..