Суд забрав у Калєтніка "Бучанське Межигір’я"
Про це свідчить ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня, інформує видання "Наші гроші".
Родина Калєтніка втратила 14,04 га лісів. Такі судові рішення були ухвалені ще у 2014 році Ірпінським міським судом від 17 жовтня, а також Апеляційним судом Київської області від 6 лютого. Тоді ж встановили, що ці ділянки незаконно вибули із лісового фонду і віднесені до житлової та громадської забудови. Дідуся Ігоря Калєтніка Василь Кірган, який є номінальним власником землі, це не зупинило, і у квітні він подає скаргу.
Бучанська міськрада роздала цю землю у 2006-2012 рр. ділянками по 10 соток у власність місцевим громадянам. Як з’ясували журналісти, частина людей свідомо взяла участь в афері, отримавши по $100. А дехто навіть не знав, що їм виділили землю.
18 га землі під Києвом, яку суд забрав у Калєтніка, поділили між собою "служителі Феміди"
Пізніше ці ділянки скупили і об’єднали в одну. Нові власники оточили маєток 8-метровим парканом. Водночас сам дідусь Калєтніка мешкає на Вінниччині, і на запитання журналістів стверджував, що про землю в Бучі нічого не пам’ятає.
Відомо, що до касаційної скарги діда Калєтніка приєднались також Українська Уніонна Конференція Церкви Адвентистів Сьомого дня, приватний ВНЗ "Український гуманітарний інститут", ДП "Бучанський тарний завод", ПрАТ "Меліоратор" та ін. Вони не погоджувалися з судом у частині визнання недійсним рішення Бучанської селищної ради про віднесення земель, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа, до земель житлової та громадської забудови. Однак суд їхні вимоги не задовольнив і зазначив, що його рішення має значення тільки для спірних 14,04 га і не стосується інших землекористувачів.
Як інформував iPress.ua, з грудня минулого року Калетнік перебуває в розшуку за підозрою в перевищенні повноважень під час голосування 16 січня 2014 року за дев'ять законів, які суттєво обмежували конституційні права і свободи громадян і згодом отримали назву "диктаторських".
Слідство кваліфікувало його дії як зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) та службове підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України), за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.