Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

The Economist: Янукович вже не такий політично сильний, яким здається

The Economist: Янукович вже не такий політично сильний, яким здається
Фото: president.gov.ua
Президент Віктор Янукович стрімко втрачає позиції лідера в українському політикумі. Яскравим свідченням тому є результати виборів до Верховної Ради, у яких політична сила голови держави Партія регіонів отримала лише 30% підтримку.

Про це пише видання The Economist у статті "Розкол України: як ділять країну різні політичні, економічні та мовні табори", переклад якої пропонує iPress.ua.

"Зараз Янукович політично не такий сильний як здається. На останніх виборах у парламент у жовтні минулого року, його Партія регіонів отримала лише 30%, незважаючи на використання кожного можливого трюку для фальсифікацій", - аналізує видання.

Один із західних спостерігачів у коментарі The Economist наголосив, що голова української держави швидко здає позиції як лідер: "Вибори не були справедливими, але й результат засвідчив поразку Януковича".

"Його суперники, зокрема, блок Тимошенко, посилений екс-спікером парламенту Арсенієм Яценюком, партією "УДАР" на чолі з чемпіоном з боксу Віталієм Кличком і партією правих націоналістів "Свобода" - разом одержали понад 50% голосів виборців", - нагадує оглядач.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Януковича і ПР зневажають, але вони все одно перемагають

На думку автора статті, "якби не маніпуляції Януковича з виборчим законодавством, він міг би не бути вже при владі".

Попри те, що український політикум подроблений, його все ж об'єднують спільні бізнесові інтереси

Видання також акцентує, що влада в Україні є "клоновою". І на чолі найбільшої провладної бізнес-групи стоїть старший син Віктора Януковича Олександр, який змушений постійно змагатися із двома іншими олігархічними структурами.

"Першу очолює Ринат Ахметов, найбагатша людина України у руках якої зосереджене одне з найбільших у світі виробництв сталі. Друга сформована навколо Дмитра Фірташа, газового трейдера, і Сергія Льовочкіна, його молодшого партнера - голови Адміністрації Президента Януковича", - аналізує автор статті.

Газета нагадує, що Льовочкін нещодавно став власником 20% найбільшого приватного телеканалу в країні - "Інтер", "після того, як їх (Фірташа і Льовочкіна, - ред.) третій партнер, екс-голова СБУ Валерій Хорошковський продав свою частку у бізнесі та покинув Україну.

The Economist пише, що український бізнес-клімат не здоровий, він кишить непорозуміннями та прихованою боротьбою.

"Суперництво рясніє не лише між кланами, але і всередині них. Якщо олігархи хочуть втримати бізнес, то мусять залишатися лояльними та гнучкими щодо інших", - зазначає видання. 

Автор також наголошує, що для того, аби вберегти своє становище на ринку та забезпечити плюралізм у системі, кожен український олігарх фінансово підтримує низку політиків, які гарантують йому необхідний захист та сприяння.

Оглядач зазначає, "попри те, що український політикум подроблений, його все ж об'єднують спільні бізнесові інтереси".

"Українські опозиційні політики є продовженням бізнес-груп, за які вони й борються. Правила гри у них гнучкі. Для меншості відчуття вірності та ідея еліти як класу людей відповідальних за країну, майже нічого не значать", - акцентує видання.

"У нас тут, бл…, шпигун". Таємниці найбільшої шпигунської справи в історії США – Politico
Мита, Гренландія і важелі впливу. Як може відповісти Європа – The Times
Мита, Гренландія і важелі впливу. Як може відповісти Європа – The Times
План Трампа і путіна щодо тиску на Україну. Зимові удари по енергетиці та виснаження ППО – Філліпс О'Брайен
План Трампа і путіна щодо тиску на Україну. Зимові удари по енергетиці та виснаження ППО – Філліпс О'Брайен
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic