Українське законодавство не передбачає "обнулення" списків

Про це юрист розповів у коментарі iPress.ua.

"Але також не можна сказати, що списки неможливо "обнулити". Обрані депутати мають право відмовитися від мандатів. Що буде в такому випадку? Тут не на всі питання закон дає відповіді", - зазначив юрист.

"За 82 статтею Конституції, для повноважності Ради до парламенту повинні обрати не менше ніж 2/3 від конституційного складу. Це означає, що у випадку, коли від мандату відмовляються більше 150 депутатів, тоді Верховна Рада нового скликання не зможе бути повноважною. І тоді нема сенсу складати присягу решті депутатам", - повідомив iPress.ua Коліушко.

Це означає, що Верховна Рада шостого скликання діятиме до того часу, поки її не замінить нова Рада у кількості не менше 300 депутатів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Обнулення" - останній аргумент опозиції

"Що стосується мажоритарних округів, то закон про вибори народних депутатів, каже, що з тих округів, де депутат відмовиться від мандату, ЦВК оголосить повторні вибори. У тих округах, де депутат не відмовиться від мандату, там виборів не буде і обраний в окрузі депутат чекатиме поки в Раді не набереться 300 депутатів", - зауважив юрист.

Складніше із партійними списками. Якщо депутати, які пройшли за списками партій у Раду відмовляються від своїх мандатів, то за законом на їхнє місце приходять ті, хто залишився у списку. Список опозиції нараховує 225 прізвищ. То ж зрікатися мандатів опозиціонерам доведеться у декілька турів.

Але й далі ситуація залишається зовсім не ясною.

"Припустимо, що ми "обнулили" списки і за трьома партійними списками у Раді нема депутатів. У цій ситуації закон знову ж таки не дає відповіді, що робити далі. Прямої вимоги про те, що треба робити нові вибори у законі нема. Тому тут потрібні все таки якісь політичні домовленості про те, чи оголошувати вибори на загальнодержавному виборчому окрузі", - резюмував Ігор Коліушко.