Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Українські полярники повернулися додому після року роботи на станції "Академік Вернадський"

Українські полярники повернулися додому після року роботи на станції
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Команда прилетіла в аеропорт "Бориспіль" 29 квітня 2021 року разом з сезонною експедицією, учасники якої працювали на станції приблизно два місяці.

Шлях полярників в Україну почався 19 квітня. Спершу вони подолали кораблем не надто прихильну цього разу протоку Дрейка, дісталися портового чилійського міста Пунта-Аренас, а вже звідти з двома пересадками (Сантьяго, Париж) летіли додому, повідомляє "Громадське". Зараз у Чилі діє жорсткий локдаун, країна закрита на в'їзд та виїзд.

Зазначимо, що наприкінці березня на станцію "Академік Вернадський" вирушила двадцять шоста УАЕ. У середині квітня вони прибули в Антарктиду й прийняли варту від колег з 25-ї експедиції. 

Чим займалася 25-та УАЕ?

Учасники експедицій виконували в Антарктиді різні завдання. Зимувальний загін 25-ї УАЕ цілий рік проводив геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, робив щоденні безперервні вимірювання, підтримував роботу станції, робив посильний ремонт.

З приїздом сезонного загону модернізація активізувалася. Зокрема, українці залили фундамент та встановили новий потужний кран, замінили систему опалення, встановили антену для безлімітного інтернету тощо. Сезонна команда включала також науковців, які працювали за окремими програмами досліджень.

Про 26-ту українську антарктичну експедицію

Основними завданнями українців на станції "Академік Вернадський" на наступні 13 місяців стануть щоденні вимірювання показників, проведення запланованих досліджень і підтримка роботи станції.

Зокрема продовжать вимірювати концентрацію озону в атмосфері. Це одна з найдовших низок спостережень на станції, її розпочали ще британці в 1957 році, вона допомогла їм відкрити явище озонової діри. Зараз українські вчені проводять постійний моніторинг її стану.

Науковці також продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері нашої планети, вивчення будови льодовиків за допомогою георадара та дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації.

Крім того, цього року планують започаткувати низку нових досліджень. Зокрема, з використанням потужного метеорадара вивчатимуть формування хмар та опадів, а також "мови" та "діалекти" китів, записані за допомогою гідрофонів.

Нагадаємо, що 12 українських полярників 24 березня вирушили на станцію "Академік Вернадський". 

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post