"Парад вишиванок" у Львові не відбувся
Спершу біля пам'ятника Степанові Бандері, звідки мала стартувати хода, родичі загиблих на Майдані хлопців категорично заборонили організаторам маршу спекулювати іменами їх рідних.
Сестра убитого викладача УКУ Богдана Сольчаника Віра Гой заявила, що вона проти того, щоб розгортали банер, бо герої Майдану не мають жодного відношення д дивізії СС "Галичина". У цьому її підтримали присутні громадські активісти та журналісти.
Такої ж думки була сестра іншого убитого майданівця і донька дивізійника СС "Галичина" – Ірина Бойків. На її думку, якщо організатори хочуть проводити парад вишиванок, то до цього не треба вплутувати ані дивізійників, ані майданівців.
"Це недоречно, бо основні святкування дивізійними проводять у липні, коли відбулася битва під Бродами", - заявила Ірина Бойків.
Після нетривалих суперечок організатори віддали банер громадським активістам.
Але на цьому інцидент не був вичерпаний. Анонсований декілька разів як мовчазний, марш вишиванок вже з перших кроків перетворився на скандування гасел, які часом суперечили одні одним: "Дивізія "Галичина" – герої України" та "Схід і Захід разом". Були й інші. Наприклад, "Хто ми? Українці! Чого ми хочемо? Влади!" і вже традиційне для однієї з парламентських сил "Слава нації, смерть ворогам".
Деякі львів'яни старшого віку намагалися переконати хлопців із мегафонами в руках не викрикувати такі гасла, бо це лише поглиблює розкол в Україні. Але ті навіть слухати не хотіли.
Однак далі меморіалу жертвам НКВД "парад" не пройшов. Після покладання квітів громадські активісти почали з'ясовувати навіщо організатори викрикують провокаційні гасла, якщо обіцяли тиху ходу.
Врешті йти до пам'ятника Тарасові Шевченку в центрі міста вже не було сенсу – без банеру Небесної сотні особливо. То ж учасники розійшлися, дехто поїхав на Личаківський цвинтар запалити свічки на могилах дивізійників та майданівців.