В державі всі біди від того, що немає фахових менеджерів, - Савинська

Чому Ви вирішили балотуватися до Харківської міської ради?

Я мабуть почну не з того чому я вирішила балотуватися, а чому я вирішила податися в політику. Справа у тому, що я викладач, біолог, який би взагалі не мав займатися політикою. Але після того, як Янукович прийшов до влади, то почалися репресії проти активістів, їх затримували і я будучи громадською активісткою зіткнулась з цими проблемами. Починаючи з 2011-го року до мене на роботу почали ходити представники СБУ, лякали моє керівництво, мовляв я займаюсь незаконною діяльністю, хоча тоді я була лише в молодіжному осередку і ми тільки почали створювати партію, бо розуміли, що втілити у життя зміни можна лише прийшовши до влади.

Наш проект називається "Нова еліта". Чи можете Ви зачислити себе до неї?

Мені не подобається слово еліта, бо воно має якийсь негативний відтінок, адже еліта у нас зазвичай, вибачте за слово, "зажрана" і зовсім не турбується про звичайних громадян. Ця еліта сама себе такою назвала і більше ніхто крім них самих елітою їх не вважає.

Як би Ви охарактеризували оцю групу молодих людей, котрі зараз йдуть до влади?

Для того, щоб нам стати елітою, необхідно ще дуже багато змінити в країні. У нас зараз постійно відбувається боротьба грошей: у кого більше грошей, той повісить більше банерів, бордів, тощо і фактично перемагає той, у кого є ці гроші.

Я би сказала, що це ковток свіжого повітря. Поки що це не еліта, бо вона ще не згуртована і не до кінця розуміє чого вона хоче, куди рухається і до чого прагне. Ось ці молоді паростки поки що сильно розгублені, ми часто сперечаємося через дрібниці, бо демократам постійно важко домовитись. До прикладу в Харкові ми так і не домовились і скоріш за все ми у нас відбудеться боротьба між собою. Але цей ковток свіжого повітря дає надію, що у цьому затхлому приміщенні нашої політики ми привідкриємо кватирку і можна буде далі жити. Для того, щоб нам стати елітою, необхідно ще дуже багато змінити в країні. У нас зараз постійно відбувається боротьба грошей: у кого більше грошей, той повісить більше банерів, бордів, тощо і фактично перемагає той, у кого є ці гроші. Я би хотіла щоб у нас була боротьба ідей і мав би перемогти той , у кого краща ідея для групи громадян.

Але ж ми розуміємо, що до тридцяти років важко заробити стільки грошей, аби завісити Харків бордами. Як тоді молодим політикам з цим боротись і що з цим робити?

Навіть сьогодні в багатьох партіях, які фінансуються олігархами є цей ковток свіжого повітря, ці молоді люди, котрі прагнуть щось змінити.

Є два шляхи: один складний, дуже складний і дуже принциповий, який ми обрали у 2012 році збираючи у населення гроші на заставу на вибори, ми ходили по вулицях зі скриньками і зараз ми теж продовжуємо це робити. Але через наш шлях, у нас досить низький рівень впізнаваності, перемогу ми здобули хіба що в Київській міській раді. Ми обрали дуже важкий шлях, але я впевнена, що навіть цих виборів ми потрапимо до багатьох міських рад, але цей шлях довгий і складний. Але є інший шлях, просто взяти у когось гроші з олігархів і більш-менш втілювати щось втілювати своє, попри те, що треба буде відпрацьовувати гроші олігархів. Навіть сьогодні в багатьох партіях, які фінансуються олігархами є цей ковток свіжого повітря, ці молоді люди, котрі прагнуть щось змінити.

А чи готовий цей ковток повітря увірватись через кватирку і як зробити так, аби знову не проголосували за старих і поганих чи ще зарано молодим йти у владу?

Я вважаю, що вже запізно. Нам терміново потрібна терапія і якщо цих виборів не буде паритету хоча би 50% на 50% між новими і старими людьми в міських і селищних рад, то буде дуже прикро. Ці вибори мають дати фундамент, щоб через два роки в усі міські ради зайшла демократична більшість.

Якою є основна мети молодих політиків, яка їхня ціль?

Першочергове завдання кожної порядної, професійної, патріотичної людини є започаткування нових стандартів нової якісної української політики. Тобто абсолютно нові відкриті стандарти. І якщо ми цього не зробимо, то будемо далі виходити на революції і будуть гинути люди, і війна буде продовжуватись якщо ми змінимо менеджмент.

Ви знаєте, риба гниє з голови і всі наші біди в державі від того, що немає якісного менеджменту. Будь-який керівник успішної компанії скаже, що все залежить від менеджменту, якщо його нема, то відповідно і компанія не працює. Так само і в державі всі біди від того, що немає нормальних менеджерів і відповідно нормальних політиків. Тому першочергове завдання кожної порядної, професійної, патріотичної людини є започаткування нових стандартів нової якісної української політики. Тобто абсолютно нові відкриті стандарти. І якщо ми цього не зробимо, то будемо далі виходити на революції і будуть гинути люди, і війна буде продовжуватись якщо ми змінимо менеджмент. Не можна забувати і про відкрите фінансування політичних партій, обмеження реклами для партій, суспільні мовники, розвиток громадських інституцій і щоб ці громадські інституції могли контролювати тих депутатів і не давали їм спуску. Депутат, коли стає депутатом, то він розслабляється, тому молоді люди не повинні давати спуску таким людям.

Наші політики дуже багато часу заглядали в минуле і шукали те, що нас відрізняє. Наскільки важливо для молодих політиків дивитися назад?

Можна набивати шишки самому, але навіщо набивати шишки чи винаходити велосипед, якщо він уже зроблений і ми можемо на нього сісти і поїхати? Нещодавно вийшла дуже гарна стаття, де вказується, що українцям не треба дивитися, що зараз роблять європейці, українцям треба дивитися, що європейці робили 100 років тому. Я неодноразово проходила стажування за кордоном і говорячи з їхніми політиками  я розуміла, що нам необхідно запозичувати їхній досвід. Адже Європа будувалась справді 100 років тому, ми це робимо зараз.

Політики старої формації часто звинувачують молодих в тому, що у них немає ідеології. Наскільки вона важлива?

 Партія має говорити мовою ідей і рішень, і виборець має обирати не гарні гасла, а спосіб вирішення того чи іншого питання.

Пропоную чітко розділити політичну ідеологію та ідеали людини. В Україні немає жодної ідеологічної партії, окрім комуністів і соціалістів. Можна скільки завгодно декларувати, що ми ліві чи праві. Існують партії, які декларують, що вони праві, а коли прочитаєш їхню програму, то розумієш, що вони ліві,а ліві ідеї в бідному суспільстві завжди популярні. Взагалі це добре, коли партія має свою ідеологію і її дотримуються, коли партія має чіткий план та стратегію, яка заснована на певних принципах і тоді виборець чітко розуміє, що від такої партії очікувати. Партія має говорити мовою ідей і рішень, і виборець має обирати не гарні гасла, а спосіб вирішення того чи іншого питання.

Чи можете ви назвати свою особисту місію?

Я вважаю, що моє покликання – виховувати молодь, я викладач і мені це подобається.  А щодо місії, то можливо вона трохи гучно звучить, але я вважаю, що кожного дня необхідно робити світ кращим. Щодо конкретних речей в Харкові, то необхідно зробити бізнесовий мікроклімат в Харкові, зробити місто привабливим і це робиться дуже просто. По-перше навести лад з землею, бо Ви розумієте, як її ділять і здають бізнесменам за завищеними цінами. По-друге необхідно спросити усю систему рейдів і перевірок, по суті цим би міг займатись депутатський корпус.

Що зробити, щоб стара номенклатура не задавила молодих політиків? Чи в Харкові таких ризиків немає?

Ризик є, бо зараз в Харківській міській раді є близько 15 депутатів, котрі йшли минулих виборів від демократичних сил, але зараз їх взагалі не чутно. Насправді 15 людей, це дуже багато, вони могли би блокувати трибуну, висвітлювати усе свавілля в ЗМІ і т.д., а вони взагалі мовчать і навіть не висовуються…

А як зробити щоб висовувались і як захистити цих людей?

"Стара еліта" в Харкові це бандити і це реальна загроза твоєму життю. І ці люди не зупиняться ні перед чим, тому захистити себе можна лише маючи команду.

Чесно, я не знаю як захистити, бо наша "стара еліта" в Харкові це бандити і це реальна загроза твоєму життю. І ці люди не зупиняться ні перед чим, тому захистити себе можна лише маючи команду. Реальний приклад, коли в 2013 році ми пікетували Межигір’я, одного забрали в тюрму, прийшла ще сотня, другого забрали – прийшла ще сотня і так приходили доти, доки людей не випустили. І Якщо би ці 15 людей, які є зараз в міській раді, а я вірю, що нас буде більше, і якщо ми будемо триматись пліч о пліч та дивитися в одному напрямку, то все буде добре.

Наскільки Ви відкриті і чи готові ви говорити про свої доходи? Та чи можете Ви пообіцяти, що за два роки ми знову зможемо про ці доходи поговорити?

Однозначно так. Для мене матеріальні цінності не на першому місці, хоча я отримую заробітну платню близько 2500 грн на місяць і ще винаймаю житло, бо сама я з Керчі, проте живу в Харкові уже більше 11 років і добре знаю проблеми міста і це місто мені рідне . Тому зараз мені немає чого приховувати взагалі. І я не вірю, що молоді люди готові зарити весь свій потенціал заради машини чи ще чогось.

Можете назвати ваше хобі, улюблену книжку, музику і фільм?

Щодо хобі, то це спорт, я займалася волейболом, настільним тенісом, баскетболом…тобто я спортсменка. Щодо книжки, то це "Атлант розправив плечі" Айн Ренд. У мене два улюблених гурти "Океан Ельзи" і "Земфіра". Фільм "Мирний воїн", він вчить не здаватися.

Розмовляв Максим Детинченко