В лавах ЗСУ воює шкільний вчитель з позивним "Дєд": коли треба захищатись, не думаєш, чи тобі страшно

Він розповів свою історію війни.

На сході з перших днів АТО, серед контрактників у роті найстарший, тому й отримав позивний "Дєд".

До лав Житомирської бригади вступив ще раніше, коли в країні було мирно, але, як тільки почалась анексія Криму, відправились боронити півострів.

"8 березня ми виїхали на Крим, стояли під Чонгаром, потім в Добропілля поїхали, а тоді вже в Слов'янську почали стріляти. З одного боку - кому не страшно, а з іншого боку - зовсім не хочеться, щоб сепаратисти захопили не лише дві області, а й пів-України", - каже боєць.

ЧИТАЙТЕ: Якщо я не захищатиму Маріуполь, то війна почнеться в Києві, - боєць "Азову", який загинув 11 лютого

За майже рік війни з Росією він встиг побувати у найгарячіших точках, зокрема, воював у Донецькому аеропорту та Пісках.

"Як тільки чуєш постріл, захищаєшся автоматично, йдеш у прикриття, відриваєш вогонь у відповідь і навіть не задумуєшся над тим, страшно тобі чи ні", - розповідає чоловік.

Після закінчення війни ще не знає, чим хоче займатись, але найбільше хоче, щоб вона по швидше закінчилась.