"А що бувають тексти, де немає жодного факту?..."
Люди, які мислять критично, не потрапляють під пропаганду. Якби 23 роки назад Україна перейняла міжнародний досвід і впровадила вивчення критичного мислення, то сьогодні ступінь ураження пропагандою був би значно меншим.
Парадоксальним є те, що люди, світогляд котрих формувався одним спільним для всіх середовищем, під впливом пропаганди раптом стають інакодумцями – опиняються у різних інформаційних реальностях. Чому одні потрапляють під її дію, а інші – ні?
Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!
Пропаганда затягує тих, хто не вміє аналізувати і не піддає критичній оцінці новини. До прикладу, один із впливів на свідомість відбувається за наступною схемою: відключається раціо, на людину навіюється страх, після чого залишається лише "підчепити її на гачок рятівника". На цих трьох кроках будується абсолютно все. "Хунта", "бандеровцы", "западэнцы" - все це не більше, ніж слова, які використовуються російською пропагандою в межах першого і другого кроків. Якщо людина, на яку спрямована пропаганда такого типу, навчиться працювати з текстами, їй відкриються очі.
Механізм роботи пропаганди, або як не повірити у "розіп'ятого хлопчика"
Мої студенти, наприклад, проходили курс критичного мислення. Це – відповідь на питання, чому пропаганда впливає на одних і оминає свідомість інших. Тому що є люди, які розуміють механізм пропаганди – їхньою свідомістю не можливо маніпулювати.
Критичне мислення повинне вмикатися там, де розпочинається інформація, тому що ні замітка, ні новинний сюжет, ні стаття не є готовим продуктом, не є правдою чи брехнею. Будь-яка інформація завжди є перехідною точкою - не кінцевою. Аналізуйте.
Валентина Потапова.
Після одного з тренінгів мене запитали: "А що бувають тексти, де немає жодного факту?..." Бувають.
Критичне мислення вимагає переконливої аргументації. Її будуванню потрібно вчитися практично. Це можна робити щоденно, вдумливо переглядаючи вечірні новини різних телеканалів. Співставлення інформації з різних джерел допомагає сконструювати реальну картинку світу, незалежну від інформаційного тиску олігархів і редакційної політики ЗМІ. При цьому, перше, що потрібно перебороти, – внутрішню заборону виділятися, позбутись бажання бути як всі. Критичне мислення – це преш за все мислення самостійне. Яка б думка не прийшла до голови – ви розумні за замовчуванням, тому що ви особистість, і мислення у вас індивідуальне.
"Я дивлюся їм в очі і розумію, ми – в різних реальностях"
Я багато подорожую Україною. Раніше мені завжди здавалось, що чим ближче до Заходу, тим більше патріотів. Але така думка виявилася стереотипом. Не потрібно говорити про якийсь природний сепаратизм Донбасу чи Криму – ми всі абсолютно однакові. Я можу вам розказати про природний сепаратизм Полтавщини, Закарпаття і т. д.
Мене запитують : "Чому ви скаржитесь, в Криму ж високі пенсії?". Ціни у нас теж високі, але якщо ви хочете відповідь про пенсії, то так, високі. "І в Криму ж не стріляють?". І це правда: не стріляють. У їх реальності – пенсії, "не стріляють", "хочу, щоб було як в СРСР, коли окраєць хліба гарантований і в мене його ніхто не відбере", "хочу, щоб все було закрито залізною завісою і ніяка Європа до нас не лізла". Людей з такою життєвою позицією я побачила всюди – по всій Україні. Ми з ними знаходимося у різних реальностях, тому що інформацію розуміємо по-різному і висновки у нас – різні.
"Не витрачайте своїх сил на уражених пропагандою, які є смертельно хворими"
Уявіть собі епідемію страшної хвороби, якою заражена велика частина суспільства. Якщо ви підете лікувати смертельно хворих, ви його не врятуєте, бо йому до смерті залишилось 2 години. Не витрачайте своїх сил. Є хворі, які мають час одужати. Вони мають шанс і їм варто допомогти. Це важко. Говоріть з такими людьми, діліться переконливими аргументами. Якщо ви не досягли згоди у процесі розмови, це не означає, що вона була безрезультатною. Ви повертаєтесь додому, задумавшись, і ваш співрозмовник – теж. І це вже результат.
Серед заражених можна виділити третю категорію – тих, хто ще не хворіє, але знаходиться безпосередньо в зоні зараження. Вони, як люди, котрих ще можна врятувати, – наша основна цільова аудиторія. Від того, наскільки широко вони зможуть відкрити очі на інформацію, залежить їх подальше світосприйняття.
Довідка:
Валентина Потапова – координатор освітніх програм Центру громадянської освіти "Альменда", у минулому викладач Кримського гуманітарного університету, працювала на кафедрі історії і правознавства, займалась критичним мисленням, організацією кіноклубів. Внаслідок активної громадянської позиції потрапила в список "неблагонадійних викладачів", була звільнена, і у жовтні 2014 переїхала з Криму до Києва.
Юлія Костюк
