RSS
СТАТТІ

Євген Нищук про скіфське золото: Апеляційний процес переноситься на весну

"Ніякі фінанси не варті того, щоб колекція, яка має велику вагу для української держави, була на тимчасовому зберіганні, допоки не вирішиться питання незаконної анексії Криму"
Журналісти iPress.ua поспілкувалась з міністром культури України Євгеном Нищуком, який відвідав Форум креативних індустрій, що 7-8 вересня тривав у Києві.
Євген Нищук про скіфське золото: Апеляційний процес переноситься на весну Фото: mincult.kmu.gov.ua

Міністр розповів, яка доля колекції "скіфського золота", яке вивезли з кримських музеїв на виставку в музей Аллард Пірсона в Амстердамі на початку лютого 2014 року, ще до того, як півострів був окупований Росією. Після цього, російська й українська сторони, які вважають колекцію своєю власністю, не могли вирішити, кому повертати артефакти. 

Як зазначив міністр, скіфське золото надалі перебуває у Нідерландах.

"Суд першої інстанції виграний на користь держави Україна завдяки титанічній роботі нашої команди. Так, ми знаємо, що наступна фаза – це апеляція. Вона навмисно затягується стороною Російської Федерації. Апеляційний процес мав бути цієї осені, але переноситься на весну 2019-го року".


Фото: inspired.com.ua

Нищук пояснює, що Росія це робить навмисне, щоб якомога довше затримати процес, адже він частково ще й виснажує державу фінансово.

"Але ніякі фінанси не варті того, щоб колекція, яка має велику вагу для української держави, була на тимчасовому зберіганні, допоки не вирішиться питання незаконної анексії Криму, щоб воно зберігалося на материковій частині України", - стверджує міністр.

Окрім того, ми запитали у глави Мінкульту, чому часто точаться активні дискусії щодо руйнування пам’яток культури в анексованому Криму, коли на підконтрольній території деякі історичні споруди перетворюються у руїни. Зокрема, йдеться про замок-палац ХVI-ХVII ст. у смт. Поморяни Львівської області. Після того, як у квітні обвалилася його частина, він перетворюється на руїну.

Нищук же відповідає, що за кожен об’єкт несе відповідальність його власник. Якщо б замок був у підпорядкуванні держави, то відповідальність була б на Міністерстві культури. Міністр додає, що відомство акумулює гроші для капітальних видатків на реставраційні роботи тієї, чи іншої пам’ятки.

"Ми закликаємо це робити місцеве самоврядування, у підпорядкуванні якого є багато таких пам’яток. Також закликаємо і приватних осіб"

Євген Нищук заявляє, що в Україні поновлено реєстр як пам’яток місцевого значення, так і національного. Він називає це одним із пріоритетних завдань Мінкульту і в цілому уряду, щоби не тільки звернути увагу на проблеми, а зайнятися порятунком такого роду пам’яток української історії.

Також реставраційну проблему пояснила перший заступник міністра Світлана Фоменко.

"Ми не можемо сказати, що в Криму нас турбують пам’ятки, а, наприклад, у Львівській області ні. Причини в тому, що це абсолютно різні законодавчі основи цих так званих "турбувань". Якщо на Львівщині, чи в іншому регіоні, які підконтрольні українській владі, ми бачимо недбалість господаря тієї чи іншої пам’ятки й говоримо, що заберемо її у державний фонд, то власник не хоче віддавати її державі, але й іноді не бажає доглядати за нею. У нас вже є такі прецеденти. Закон "Про охорону культурної спадщини" передбачає таку процедуру (перехід пам'ятки в державні руки, - ред.). Це проблема цих власників, і це вирішується у досить довготривалий спосіб, але перспективний", - розповідає заступниця.

Вона говорить, що в силу багатьох процесів місцеві громади не можуть утримувати деякі пам'ятки, адже не мають достатньо грошей на це. Однією з причин таких процесів заступниця називає складну економічну ситуацію у державі. 

Що стосується Кримського півострову, за словами Світлани Фоменко, там відбуваються абсолютно незворотні процеси. Йдеться не лише про матеріальну культурну спадщину – замки, музеї, театри, а й повне очищення півострова від культурних цінностей та артефактів – чорна археологія, розкопки, які впроваджуються за відкритими листами наданими Мінкультури РФ. 


Світлана Фоменко

"Це повна загибель автентичності Бахчисарайського палацу - єдиної матеріальної пам’ятки кримськотатарського народу. Якщо ми навіть проведемо паралелі з імперською Росією, її поводженню щодо пам’ятників українсько-козацької доби, або Київської Русі, то це так само було знищено для того, щоб нам (українцям, - ред.) не було чим пишатися, що пам’ятати. Так само відбувається у Криму. Тобто ми говоримо про тотальне зачищення культурного пласта", - вважає перша заступниця Нищука. 

Міністр Нищук додає, що його команда робила міжнародні конференції та офіційно зверталася у правоохоронні органи щодо проблем у Криму.

"Саме на базі наших даних відкрите кримінальне провадження за руйнування цих пам’яток, тому що доступу наразі ми не маємо. Але надалі це можуть бути суди. Ми зверталися до ЮНЕСКО, до колег з Туреччини. Тобто ми не просто обговорюємо цю ситуацію, а діємо в той спосіб, щоб світова спільнота, яка намагається зберегти надбання світового значення, застосувала всі можливі важелі, щоб це зупинити", - резюмував міністр.

Разом з тим, ми поцікавилися у міністра в доцільності фінансування державою кіно. Зокрема, чи є це вигідним кроком, оскільки при такій схемі можуть "відмиватися" гроші, а притягнути до відповідальності може бути складно. Глава Мінкульту відповів, що на сьогодні такої проблеми немає.

"Закон вказує положення, які зараз йдуть по програмі патріотичного спрямування. У положенні чітко визначається, що фільми повинні укласти контракти з кінотеатрами і телеканалами, на яких має показуватися цей матеріал. Вони (фільми, які фінансуються, - ред.) мають мати цю угоду, або угоду про наміри, тому що цей фільм бере дистриб’ютор, який буде займатися розповсюдженням. Якщо такої зацікавленості немає, то це вже мінус у рейтингу отримання перемоги цього проекту. Ми зараз взялися за те, щоби фільми не лягали на полиці. Вони повинні бути якісними, конкурентними. Вони мають бути не тільки учасниками арт-фестивалів, а повинні дійти до якомога ширшого коло глядачів", - заявив Нищук.


Євген Нищук. Фото: iPress.ua / Михайло Гема

У свою чергу перша заступниця міністра більш детально розповіла про фінансування. За її словами, при теперішньому законодавстві сама процедура виділення коштів на утримання фільмів не є можливою. Вона пояснює це тим, що тендерні процедури і частку грошей (частку, тому держава не повністю фінансує) фільм отримує тільки після того, як він відзнятий та прийнятий конкурсною комісією.

"Тобто ми не можемо говорити про те, що даються гроші, вони десь міфічно зникають і потім нема кіно. Колись, на жаль, такі приклади існували, проте в теперішній ситуації це неможливо", - резюмувала Світлана Фоменко.

Заступниця Нищука заявляє, що на сьогодні діють дві програми – Держкіно й Мінкульту. Для телесеріалів держава передбачає до 50% фінансування, анімаційні фільми – до 80%. Випадки надання стовідсоткового фінансування стосуються тільки суспільно-значущих фільмів, тобто не розважального кіно.

На сам кінець ми запитали у міністра, яку роль відомство відіграватиме в проголошеному Президентом Петром Порошенко роком української культури в Австрії. Як відомо, Петро Порошенко та федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц домовилися про це в Києві під час зустрічі.

Нищук же відповів, що Україна кожного року має з тією чи іншою країною угоду про дні культури. Наразі міністерство буде представляти українську культуру в Пекіні – в одному з найбільш залів Ґуґун (Заборонене місто, - ред.). Також Нищук нагадав і про дні України в Ізраїлі.

"Тобто в нас щороку приблизно 2-3 країни, в яких ми представляємо своє мистецтво, і в нашій країні інша держава представляє свою культуру відповідно. У нас був рік Японії в Україні. Відбулося багато виставок, концертів з різною культурною програмою саме з японської сторони", - каже міністр.

Заступниця Нищука додає, "що стосується планів Президента щодо року Австрії – це ще плани, тобто вони ще не формалізовані. Звичайно є бюрократична процедура – виходить указ Президента, потім є доручення Кабінету міністрів розробити план дій".

Зважаючи на те, що Австрія - німецькомовна країна, заступниця міністра вважає, що буде багато освітніх та економічних складових. Якщо буде визначена культурна складова, то українське відомство зробить все від себе залежне. Зокрема, організує виставки, експозиції, концерти, комунікаційні заходи, конференції, круглі столи, форуми…

Втім, Світлана Фоменко відзначає, що Україна й так багато працює з Австрією. Вона згадує, що в рамках співпраці минулого року разом з українським посольством і австрійським музеєм було організовано тиждень українського читання. До Австрії привезли твори українських класиків сучасної літератури і ознайомили з нашою культурою та літературою.

Читайте також: Євген Нищук: ніяких утисків нацменшин в Україні не буде

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

18 09 2018 12:03
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ