У 30% військових виявили психічні розлади, - Стеблюк

Помічник міністра оборони України, голова Київського регіонального відділення Українського товариства фізичної та реабілітаційної медицини Всеволод Стеблюк повідомив, що згідно з даними за 10-місячний період 2015 року у 30% українських бійців спостерігаються психічні розлади, а також розлади психіки має третина осіб, які не мають бойової травми.

Про це він сказав під час міжнародної конференції з реабілітаційної медицини в Українському католицькому університеті.

За його словами, через війну на сході України загинули близько півтори тисячі українських бійців, 8 тисяч поранених і 121 особа з ампутаціями, половині з яких зробили протезування.

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

Помічник міністра оборони розповів про особливості бойових уражень за результатами АТО, зазначивши, що будь-яке ураження – це не тільки фізичні травми, але й у багатьох випадках психічні розлади і під час реабілітації солдат потрібно враховувати дві складові.

"Війна є потужним стресофактором. Здебільшого психічні розлади з’являються у людей, які пережили на війні смерть найближчих товаришів або побували у полоні. За свідченнями останніх, їм легше було померти, аніж пережити таке приниження", - зауважив Всеволод Стеблюк.

Він додав, що у деяких бійців психічні травми з часом перетворюються у посттравматичний стресовий розлад. За його словами, за даними Асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій, у 20% бійців спостерігається посттравматичний стресовий розлад, що співпадає з верхньою межею світових даних.

Водночас Всеволод Стеблюк наголосив, що під час третьої, четвертої і п’ятої хвилі мобілізації особливо яскравою стала проблема алкоголізму серед військових із супутніми гострими інтонсекаціями, абстинентними станами і класичними алкогольними психозами.

"У деякій мірі відсутній контроль за цією проблемою, - зазначив він. – У військкоматах від мобілізованого не вимагали надавати довідки від психіатра і нарколога, тому в зону АТО потрапляли і алкозалежні люди. Дві третини небойових втрат (ДТП, підриви на розтяжках, неправильне поводження з гранатою) пов’язані із зловживанням алкоголем", - повідомив помічник міністра оборони.

У кожної з трьох груп ветеранів (кадрові військові, добровольчі батальйони, мобілізовані резервісти) свої прояви психоемоційних порушень, зауважив він.  

"Ми провели дослідження наявності критеріїв посттравматичного стресового розладу у цих груп. За результатами, пасивні симптоми уникнення стресу спостерігалися у тих, кого фактично примусово мобілізували, у добровольчих батальйонів виявили активні симптоми – це агресивність, безсоння і бажання до якихось дій. Як психоемоційне порушення можна трактувати і дії бійця добровольчого батальйону, який намагався повпливати на голосування під Радою за децентралізацію і кинув гранату у нацгвардійців", - зазначив Всеволод Стеблюк. 

Він звернув увагу на те, що відновне лікування і реабілітація військових не є тотожними поняттями. Лікування має на меті припинення дії ушкоджуючого фактору, відновлення порушеної морфологічної структури і профілактику ускладнень, а реабілітація – це відновлення функцій і адаптація до нових умов з інтеграцією у суспільство, пояснив помічник міністра оборони.

"Ідеальна модель реабілітації не може бути тільки медичною чи психологічною. Тільки єдність цієї системи може дати успіх у відновлення особистого соціального функціонування ветерана",  - додав він.

Перший реабілітаційний центр, у якому, за його словами, намагалися об’єднати медичну і психологічну реабілітацію, є Ірпінський військовий госпіталь. За півроку комплексне лікування у ньому пройшли понад 500 поранених.

Нагадаємо, з 4 по 6 листопада в Українському католицькому університеті відбувалася міжнародна конференція "Фізична реабілітація в Україні: нова модель, міжнародні стандарти, ефективна практика", у якій взяли участь 170 науковців, військових та цивільних медиків, а також спеціалістів в галузі охорони здоров’я із України, Канади, США та Європи. Конференція проводилася за підтримки Українського католицького університету, Світового Конгресу Українців, Канадсько-Української Фундації, Української Асоціації фізичної терапії, НАТО, EUCOM.