Управління сил спеціальних операцій очолив генерал-десантник

53-річний генерал-майор Ігор Луньов - бойовий офіцер, здійснював планування і керівництво підрозділами десантних військ у звільненні Слов'янська, Краматорська, Дебальцевого, Вуглегірська, Жданівки, Нижньої Кринки, які захопили бойовики, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їхнього базування. У жовтні 2014 року безпосередньо керував обороною донецького аеропорту. Підрозділи під його безпосереднім керівництвом щодня відбивали до шести атак противника. 

 

Генерал-майор Ігор Луньов

 

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище та Академію Збройних сил України. Пройшов шлях від командира вогневого взводу протитанкової батареї до командира легендарної 25-ї повітряно-десантної бригади. Остання посада до призначення в ССО - заступник командувача Високомобільних десантних військ з бойової підготовки.

 

Чинний начальник Управління спеціальних операцій, легенда українського спецназу Сергій Кривонос, на підтримку якого розгорнулася безпрецедентна кампанія громадської підтримки, призначений першим заступником командувача ССО.

 

У Кривоноса, призначеного начальником управління спеціальних операцій у жовтні 2014 року після відсторонення скандальновідомого генерала Назаркіна, не складися стосунки із начальником Генерального штабу. Віктор Муженко докладав значних зусиль, щоб відсторонити Кривоноса від керівництва ССО. Однак зусиллями волонтерів та військових призвели до того, що в ситуацію втрутився президент Порошенко, і Кривоноса зберегли.

 

"Кривонос - людина з крутим і прямолінійним характером, він не дає і не бере хабарів, він дослужився від рядового до начальника сил спеціальних операцій. Він є прихильником створення ССО за західним зразком, до якого нас підводять західні партнери, а не схрещування "бульдога з носорогом" (десантників і загонів спецпризначення), як цього спочатку хотіли наші генерали, котрі не нюхали пороху", - зазначав координатор волонтерської групи "Повернись живим" Віталій Дейнега.

 

"Рік тому Сергія перевели з посади начальника штабу ВДВ на посаду начальника управління сил спеціальних операцій. А тепер увага, цифри: втрати сил спеціальних операцій до його призначення (це півроку війни): 49 убитими і 271 пораненими. Після його призначення (рік війни, включаючи самий її пік - минулу зиму з її котлами та аеропортом): 12 убитими, 131 - пораненими. А адже його хлопці були скрізь, у всіх найгарячіших точках Донбасу, - розповів Віталій Дейнега. - Крім цього були збільшені штати всіх підрозділів сил спеціальних операцій. Були додані нові посади і озброєння. І результати ви бачите в цифрах. Це тільки вершина айсберга. Про головні результати його роботи говорити можна буде тільки після війни. Деякі з них назавжди ляжуть в архіви в папках з грифом "секретно" або будуть присвоєні тими, хто не мав до них відношення".

За словами головного редактора Цензор.нет та військового екперта Юрія Бутусова, головне, щоб обидва керівники ССО знайшли спільну мову: "Буде непросто. Хоча про Луньова відгукуються як про пристойну людину. Захоче - розбереться і візьме на себе відповідальність. У Кривоноса готова стратегія дій і найголовніше, - прекрасне знання і довіра з боку особового складу. Злякається начальства Луньов, дозволить собою крутити - що ж, втратимо час. Або не злякається, прислухається до колеги (а вони давно знайомі один з одним) - і можна буде зробити багато корисного в стислі терміни".

За інформацією iPress.ua сам Сергій Кривонос задоволений кадровими рішеннями по ССО.

Сили спеціальних операцій України (ССО України) - один з чотирьох видів Збройних сил України, поряд з Військово-повітряними силами, Військово-морським флотом і Сухопутними військами. Сили спеціальних операцій призначені для виконання широкого спектру завдань в сучасних умовах «гібридної війни»:

- таємні операції та нелегальна розвідка (в тому числі і на території інших держав);

- створення агентурних мереж;

- звільнення, захоплення і доставка осіб, що володіють цінною інформацією (у тому числі і на території інших держав);

- впровадження в структуру спецслужб і військових організацій з метою шпигунства або знищення людей, що представляють загрозу державі (в тому числі і на території інших держав);

- підготовка до переворотів, повалення режимів;

- дезорганізація тилу, саботаж і диверсії на спеціальних об'єктах.