Портрети солдатів до, під час і після війни
Портрети відображають думки та почуття кожної людини. Вони розповідають про страх, біль від травм або від втрати однополчан, про тугу за домівкою, радість, повернення додому і те, яким є життя на лінії фронту.
Безневинні і наївні обличчя цих людей стають худими і похмурими менш ніж за рік. Час прискорює свій біг для цих людей.
Із часом кількість британських солдатів, загиблих чи поранених в Афганістані, зростала, а військова присутність Британії в Афганістані ставала дедалі більш складним політичним питанням.
У цих умовах дедалі більша кількість військових відчувала, що не має власного голосу, або ж що їх не чують. "Ми не померли" - це спроба надати хоробрим молодим чоловікам і жінкам можливість висловитися.