Величезні судна з українською пшеницею та іншими зерновими стоять у черзі вздовж Босфору в Стамбулі, очікуючи на перевірку перед відправкою до портів по всьому світу. Кількість суден, що проходять через цю вузьку протоку, яка з'єднує чорноморські порти зі світовими водами, різко скоротилася, коли росія вторглася в Україну десять місяців тому і ввела морську блокаду. Під дипломатичним тиском москва почала пропускати частину з них, але продовжує обмежувати більшість поставок з України, яка колись разом з росією експортувала чверть світової пшениці.
А в тих небагатьох діючих українських портах російські ракетні та безпілотні атаки на енергетичну мережу України періодично виводять з ладу зернові термінали, де пшениця і кукурудза завантажуються на кораблі.
Голодомор-2. Понад 345 мільйонів людей страждають від катастрофічної нестачі продовольства
Тривала глобальна продовольча криза стала одним з віддалених наслідків російської війни, що сприяє масовому голоду, бідності й передчасній смерті.
Сполучені Штати і їхні союзники докладають зусиль для зменшення шкоди. Американські урядовці намагаються допомогти українським фермерам вивезти продовольство зі своєї країни через залізничні та автомобільні мережі, які з'єднують зі Східною Європою, а також на баржах, що пливуть вгору по Дунаю.
Але з настанням зими і атаками росії на українську інфраструктуру криза поглиблюється. Нестача продовольства посилюється посухою на Африканському Розі й незвично суворою погодою в інших частинах світу.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 345 мільйонів людей страждають від катастрофічної нестачі продовольства або знаходяться під загрозою її виникнення, що удвічі більше ніж у 2019 році.
"Ми маємо справу з масштабною кризою продовольчої безпеки", – заявив минулого місяця на саміті з африканськими лідерами у Вашингтоні державний секретар США Ентоні Блінкен. "Це результат тих подій, про які ми всі знаємо, – сказав він, – у світлі агресії росії проти України".
Нестача продовольства та високі ціни на нього викликають катастрофічні ситуації в Африці, Азії та Америці. Американські чиновники особливо стурбовані ситуацією в Афганістані та Ємені, що були зруйновані війною. Єгипет, Ліван та інші великі країни-імпортери продовольства потерпають у боргах та інших витратах через різке зростання цін. Навіть у таких багатих країнах, як США і Велика Британія, стрімке зростання інфляції, частково спричинене військовими потрясіннями, призвело до того, що бідним людям не вистачає їжі.
"Напавши на Україну, житницю світу, путін напав на бідних у світі, спровокувавши світовий голод, коли люди уже знаходяться на межі голоду", – заявила Саманта Пауер, адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Українці порівнюють ці події з Голодомором, коли 90 років тому Йосип Сталін організував голод у підконтрольній СРСР Україні, що забрав життя мільйонів людей.
Чому винятки із санкцій не допоможуть. москва шантажує світ блокадою портів та обмеженням власного експорту
20 грудня Блінкен оголосив, що уряд США почне надавати винятки зі своїх програм економічних санкцій по всьому світу, щоб забезпечити надходження продовольчої та іншої допомоги. Дії спрямовані на те, щоб компанії та організації не відмовлялися від допомоги через страх потрапити під американські санкції.
Представники Державного департаменту заявили, що це найбільш значна зміна в санкційній політиці Сполучених Штатів за останні роки. Минулого місяця Рада Безпеки ООН ухвалила аналогічну резолюцію щодо санкцій.
Але навмисний зрив росією світових поставок продовольства створює зовсім іншу проблему.
москва обмежила власний експорт, збільшивши витрати в інших країнах. І найголовніше: вона припинила продаж добрив, необхідних світовим фермерам. До війни росія була найбільшим їхнім експортером.
Її військові дії в Україні також мали значний вплив. З березня по листопад Україна експортувала в середньому 3,5 мільйона метричних тонн зернових і олійних культур на місяць, що є різким падінням з 5-7 мільйонів метричних тонн на місяць, які вона експортувала до початку війни в лютому (згідно з даними Міністерства аграрної політики і продовольства країни).
Ця цифра була б ще нижчою, якби не угода, укладена в липні Організацією Об'єднаних Націй, Туреччиною, рф та Україною під назвою "Чорноморська зернова ініціатива", в якій росія погодилася дозволити експорт з трьох українських морських портів.
росія продовжує блокувати 7 з 13 портів, якими користується Україна (загалом країна має 18 портів, але 5 з них знаходяться в Криму, який росія захопила в 2014 році). Тож наразі прачуючими є три порти на Чорному морі та три – на Дунаї.
Початкова угода була укладена лише на чотири місяці, але в листопаді її продовжили ще на такий ж період. Заступниця адміністратора USAID Ізабель Коулман повідомила, що коли росія погрожувала вийти з неї у жовтні, світові ціни на продовольство підскочили на 5-6%.
"Наслідки цієї війни є надзвичайно, надзвичайно руйнівними, – сказала вона. – путін прирікає мільйони людей до зубожіння".
Посуха, пандемія, ослаблення валют. Але головна причина проблем із продовольством – в росії
Хоча зростання цін на продукти харчування минулого року було особливо відчутними на Близькому Сході, в Північній Африці та Південній Америці, жоден регіон не залишився осторонь.
"Ви бачите зростання цін на все – від 60 % у США до 1900 % в Судані", – розповіла Сара Менкер, виконавча директорка платформи кліматичних і сільськогосподарських даних Gro Intelligence, що відстежує ціни на продовольство.
До війни ціни на продовольство вже піднялися до найвищих рівнів за більше ніж десятиліття через пандемію і, відповідно, порушення в ланцюжку поставок та посуху.
Сполучені Штати, Бразилія і Аргентина, ключові світові виробники зерна, пережили три роки посухи поспіль. Рівень річки Міссісіпі впав настільки, що баржі, які перевозять американське зерно до портів, тимчасово сідали на мілину.
Ослаблення багатьох іноземних валют по відношенню до долара США також змусило деякі країни купувати на міжнародному ринку менше продовольства ніж у минулі роки.
"Було багато структурних проблем, а війна лише погіршила ситуацію", – сказала пані Менкер.
Американські офіційні особи заявляють, що російські військові навмисно цілилися по зерносховищам в Україні, що є потенційним військовим злочином, і знищили заводи з переробки пшениці.
Багато фермерів в Україні пішли на війну або покинули свої землі, а інфраструктура, яка переробляла та транспортувала пшеницю і соняшникову олію на зовнішні ринки, була зруйнована.
На фермі в 190 милях на південь від Києва 40 з 350 працівників пішли в армію. І ферма бореться з іншими проблемами. Її голландський співвласник Кейс Хузінга заявив, що напади росії на енергетичну мережу призвели до зупинки заводу, який забезпечує його та інші ферми азотними добривами.
Інші заводи з виробництва добрив в Європі були вимушені закритися або уповільнити виробництво у минулому році, оскільки ціни на природний газ різко зросли в результаті війни. Природний газ є критично важливим для виробництва добрив.
"Тому цьогорічний врожай вже скоротився, – сказав пан Хузінга у листопаді. – І якщо росіяни будуть продовжувати в тому ж дусі, врожай наступного року може бути ще гіршим".
Він додав, що транспортні витрати для фермерів в Україні різко зросли.
100 млн доларів отримали українські фермери від США, аби продовжувати годувати світ. Загалом на подолання продовольчої кризи у світі Америка виділила 11 млрд доларів
До війни фермери відправляли 95% експорту пшениці та інших зернових через Чорне море. Фермерське господарство пана Хузінги платило 23-24 долари за тонну за транспортування своєї продукції до портів та на кораблі. Зараз, за його словами, вартість зросла більш ніж удвічі. А альтернативний маршрут – вантажівками до Румунії – коштує 85 доларів за тонну.
Пан Хузінга сказав, що компроміс росії щодо чорноморських поставок допоміг, але він підозрює, що москва гальмує операції, навмисне затягуючи перевірки.
Згідно з домовленістю, кожне судно, що виходить з одного із трьох українських портів на Чорному морі, мають оглянути спільні групи українських, російських, турецьких співробітників та співробітників ООН після того, як судно прибуде до Стамбулу.
Ісміні Палла, прессекретарка офісу ООН, який здійснює нагляд за програмою, розповіла, що команди шукають будь-який несанкціонований вантаж або членів екіпажу, а судна, що прямують в Україну, повинні бути порожніми.
Дані ООН свідчать про те, що за останні тижні кількість перевірок знизилася. Сторони домовилися про розгортання трьох груп щодня, – вказала пані Палла, додавши, що Організація Об'єднаних Націй просила про більшу кількість.
"Ми сподіваємося, що це скоро зміниться, і українські порти зможуть знову працювати з більшою потужністю, – зазначила вона. – Український експорт залишається життєво важливим елементом у боротьбі з глобальною продовольчою безпекою".
Пані Палла зауважила, що рішення сторін у листопаді продовжити дію угоди сприяло падінню світових цін на пшеницю на 2,8%.
Згідно з індексом, складеним Організацією Об'єднаних Націй, за останні шість місяців ціни на продовольство відступили від максимумів, досягнутих навесні 2022-го. Але вони залишаються набагато вищими, ніж у попередні роки.
Негативним фактором для фермерів цієї зими також є стрімке зростання цін на добрива, які є однією з найбільших статей витрат.
Фермери переклали вищу вартість на споживачів, підвищивши ціни на продукти харчування. І багато з них використовують менше добрив на своїх полях. Це призведе до зниження врожайності в наступних сезонах, що, у свою чергу, призведе до зростання цін на продукти харчування.
За словами Коулман, страждають фермерські господарства, які виробляють майже третину світового продовольства.
У комюніке, опублікованому за підсумками зустрічі на Балі, Індонезія, в листопаді, лідери країн G20 заявили, що вони глибоко стурбовані викликами глобальній продовольчій безпеці та пообіцяли підтримувати міжнародні зусилля, спрямовані на підтримку функціонування схем постачання продовольства.
"Ми повинні зміцнювати торговельне співробітництво, а не послаблювати його", – заявила на саміті генеральна директорка Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала.
Уряд США витрачає близько 2 мільярдів доларів на рік на глобальну продовольчу безпеку, і після останньої великої продовольчої кризи 2010-го розпочав програму під назвою "Нагодувати майбутнє", яка зараз охоплює 20 країн.
Пані Коулман повідомила, що від початку війни в Україні Сполучені Штати виділили понад 11 мільярдів доларів на подолання продовольчої кризи. Це включає в себе програму "AGRI-Україна" вартістю 100 мільйонів доларів, яка допомогла близько 13 000 фермерів в Україні – 27 % від загальної кількості – отримати доступ до фінансування, технологій, транспорту, насіння, добрив, беґів та мобільних сховищ.
Ці зусилля можуть допомогти відновити країну та пом'якшити глобальну продовольчу кризу, адже п'ята частина економіки України знаходиться в аграрному секторі, і п'ята частина робочої сили країни пов'язана з ним.
"Це надзвичайно важливо для економіки України, – сказала вона, – і для економічного виживання України".
Джерело: New York Times
