RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Федералізація – російський сценарій розколу України без жодного пострілу

Що пишуть про Україну світові медіа
Двома топ-темами світових ЗМІ сьогодні є порятунок України від економічного і фінансового краху та можливість військової інтервенції Росії у східні області України.
Федералізація – російський сценарій розколу України без жодного пострілу Фото: news.fcdnipro.com

Як перезапустити українську економіку

Економіст Даніель Ґрос, директор брюсельського Центру досліджень європейської політики (CEPS) у статті для Project Syndicate вважає, що Заходу слід замислитися перш за все над тим, як стабілізувати ситуацію в Україні, оскільки можливостей повернути Крим немає. Українська економіка, за його словами, перебуває у стані анабіозу через неприйнятний рівень дефіциту бюджету та дефіцит рахунку поточних операцій.

Українському уряду треба провести такі ключові реформи: підняти ціни на газ до обґрунтованого рівня, припинити дотування видобутку вугілля та переглянути систему управління газопроводами, якими російський газ транспортують до Західної Європи. Усі три реформи є вирішальними для успіху боротьби з корупцією.

Ґрос зауважує, що відмова від дотування видобутку вугілля та підвищення цін на газ може завдати особливо важкого удару по Східній Україні з її російськомовним населенням. Для декого може видатися привабливим життя у Росії, з її величезними ресурсами дешевих нафти і газу. З огляду на те, що у Східній Україні домінує енергомістка металургія та не завжди ефективна вугільна промисловість, український уряд має зосередитися на створенні у цих регіонах нових робочих місць у конкурентоспроможних галузях, зокрема машинобудуванні, щоб компенсувати втрати робочих місць у старих галузях. ЄС міг би допомогти тим українським підприємствам цих регіонів, що втратили доступ до російських ринків, надаючи їм особливу маркетингову підтримку. Крім того, ЄС слід відкрити їм доступ до своїх ринків, і не лише скасовуючи мита, але й звільняючи їх тимчасово від необхідності дотримання усіх складних технічних стандартів та правил ЄС.


Фото: nter.net.ua

Крім того, ЄС міг би допомогти побороти бідність та страждання, що виникають тоді, коли рахунок за опалення може перевищити доходи домогосподарства, а також взятися за розв’язання причини високих витрат на опалення – марнотратства енергії у наявному житловому фонді. Це могла б бути програма цільової соціальної підтримки малозабезпечених, а також програма інвестицій в енергоощадність. Досвід Східної Європи, де ціни на енергоресурси довелося суттєво підняти ще у 1990-і роки, продемонстрував, що прості заходи – покращення ізоляції, а також ремонт систем центрального опалення – приносять швидкі та значні результати, скорочуючи витрати енергії.

Втім, зважаючи на поширену у державному апараті корупцію та його неефективність, цими програмами повинна була б керувати спільна робоча група, що складалася б з представників ЄС та уряду України. Необхідний технічний досвід могли б надати сусідні з Україною держави-члени ЄС.

Економіст пропонує також вирішити питання збереження транзиту російського газу через Україну та питання модернізації української ГТС шляхом передачі її в оперативне управління Європейському банку з реконструкції та розвитку – установі, вплив на яку мають усі сторони (країни-покупці російського газу, Росія та транзитер – Україна). ЄБРР міг би захистити обґрунтовані інтереси цих сторін, запевнити нормальне функціонування та підтримання у робочому стані газопроводів та контролював би розподіл доходів від транзиту.

Захід відреагував надто мляво

Колишній віце-прем’єр та колишній міністр фінансів Польщі Лєшек Бальцеровіч в інтерв’ю Rzeczypospolitej розповідає, які, на його думку, повинна провести реформи Україна.

На думку Бальцеровіча, Україні необхідні, насамперед, реформи, пов’язані з обмеженням бюджетних видатків, які зараз становлять надто високу частку у ВВП (близько 50%). Оскільки видатки на пенсії становлять аж 18% ВВП, слід замислитися над підвищенням пенсійного віку. Крім того, слід скоротити субсидування цін на газ та тепло для домогосподарств, оскільки самі субсидії лише ще більше узалежнюють Україну від імпорту російського газу.

Водночас, польський реформатор пояснює, що програма нового українського уряду не повинна передбачати лише усування субсидій, а містити заходи, що були б привабливими для населення як західних, так і східних областей, елементи, які мали б "і економічний, і політичний сенс".

"Йдеться, перш за все, про реформування держави", - підсумовує він. Заходи, необхідні з фіскальної точки зору, повинні бути частиною ширшої програми і супроводжуватися елементами захисту найбіднішого населення. Саме так відбувалося у Польщі та інших країнах Центрально-Східної Європи. Зокрема, допомогу після підвищення цін на газ повинні отримувати лише ті, хто її потребує, не власники великих будинків, які, зазвичай, багатші, а власники невеликих квартир.


Лєшек Бальцеровіч. Фото: pinger.pl

Бальцеровіч вважає, що Україні варто остаточно відмовитися від м’якої прив'язки гривні до долара. Національний Банк України може, натомість, цілком лібералізувати курс, як це зробила Польща та Туречччина, і перейти до політики таргетування інфляції. Ця модель спрацює, якщо центральний банк буде достатньо компетентним, а монетарна політика достатньо дисциплінованою. Інший варіант – це фіксований валютний курс, тобто жорстка прив’язка гривні до іншої валюти. Це рішення, на його думку, успішно застосовує Болгарія, тому він не виключає його застосування у випадку України. Проте останній режим вимагає дуже суворої бюджетної дисципліни, а за її відсутності може настати крах, як в Аргентині.

Польський економіст переконаний, що Брюссель повинен створити для Україну перспективу вступу до ЄС – навіть досить імлисту, без визначення терміну, як своєрідний стимул для проведення реформ. Першим кроком повинно стати підписання економічної частини угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

На думку Бальцеровіча, реакція Заходу на анексію Росією Криму не була поки що достатньо сильною. Порівнюючи нинішню ситуацію з агресією Німеччини у 1930-х рр., економіст каже, що Захід повинен зараз припускати реалізацію найгіршого сценарію з можливих, щоб не повторювати своїх тодішніх помилок. Слабка відповідь Заходу може привести Путіна до висновку, що такі кроки, як анексія Криму, є для нього прийнятними. Крім того, слабкість гарантій безпеки України, що містилися у Будапештському меморандумі 1994 року, може, на його думку, унеможливити зречення Іраном планів з отримання ядерної зброї або ж спонукати Японію до отриманні власної ядерної зброї. Іншими словами, може розпочатися нова гонитва озброєнь.

Цинічний план Путіна щодо поділу України

The Financial Times у своєму редакційному коментарі впевнено називає пропозиції Росії з федералізації України "планом поділу України".

Видання влучно зауважує, що розміщення російських військ на прикордонних з Україною територіях створило добрі умови для просування Путіним його ініціативи перетворення України з унітарної  держави на федерацію. Погрожуючи вторгненням, якого насправді, можливо, і не буде, Путін натякає на потенційне дипломатичне врегулювання кризи – конституційну реформу, що надала б широкі повноваження регіонам України.

Певна децентралізація, безперечно, піде на користь українській державі, підвищуючи ефективність та підзвітність державного управління. Окрім того, тимчасовий уряд у Києві, який, як вважає видання, підтримують українці у західних та центральних регіонах країни, повинен бути більш чуйним до вимог російськомовного населення.


Фото: zn.ua

Але Захід не повинен мати ілюзій щодо того, що розуміє Кремль під "федералізацією". Путін хоче, щоб російськомовні регіони України здобули величезну автономію від Києва і встановили власні двосторонні відносини з Москвою. Міністр закордонних справ Росії Лавров сам казав, що українські регіони повинні мати "широкі повноваження" для встановлення "економічних та культурних зв’язків із сусідніми країнами". Таким чином, Москва має на меті не покращити якість державного управління в Україні, а розколоти країну без жодного пострілу. Путін запрошує Захід погодитися на поділ України. Звісно, у російському плані є певний парадокс: Кремль вимагає від сусіда стати федерацією, натомість, сама Росія є федерацією лише за назвою, з якої неможливо вийти, оскільки будь-яка спроба виходу буде придушена силою.

Подальші наслідки згоди на реалізацію російської пропозиції можуть бути далекосяжними. Якщо Україна погодиться з нею, то інші східноєвропейські країни, як-от Естонія та Латвія зіткнуться з вимогами надати подібну автономію власним меншинам. Це породить нестабільність вже у країнах-членах ЄС та НАТО. Тому Захід повинен зайняти тверду позицію щодо Росії, і дозволити самому українському народу вирішувати його майбутнє та приймати власну конституцію.

Ніщо не повинно зірвати президентські вибори в Україні, призначені на 25 травня. Що вищою буде участь українців у голосуванні, то важче буде Путіну висловлювати аргументи на користь поділу країни.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (2) +

Додати коментар

  • my name5 квітня 2014 11:04
    путлеровские шестерки не спят уже 2 коммента нагадили... ну закатите губу федерасты,у вашего фюрера только мелкие пакости получаются Відповісти
05 04 2014 10:31
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ