Рекордно високі температури в океані навколо Флориди, лісові пожежі та спека в Південній Європі, а також дощові паводки та шторми в інших місцях викликали побоювання щодо катастрофічних змін клімату. Але є й інший вид кліматичних змін. Глобальний політичний клімат нагрівається, і зростання геополітичної температури, ймовірно, буде швидшим і може спричинити більше хаосу, ніж будь-що інше, про що турбується Greenpeace. Геополітичне заперечення клімату є більш нагальною загрозою національній безпеці, ніж танення льодовиків у Гренландії, пише Волтер Рассел Мід у своїй колонці у Wall Street Journal.
Президент Барак Обама був "великим заперечувачем" у геополітиці, він викручувався і витанцьовував чечітку, умиротворяв і вибачався, коли вісь антиамериканських ревізіоністських сил, що складалася з Китаю, росії, Ірану та їхніх сателітів, посилила свій опір і почала координувати політику. росія вторглася в Україну і повернулася на Близький Схід, Китай розпочав найбільше в історії людства нарощування військового потенціалу, а Іран побудував регіональну імперію, поки Вашингтон марив прекрасними мріями.
Команда Байдена прийшла до влади, знаючи, що геополітичний світ стає гарячішим, але вважаючи, що першопричиною цього є підхід Дональда Трампа до зовнішньої політики як до бика в китайській крамниці. Повернути розумних людей до керівництва, відродити деякі нюанси і дипломатичну витонченість у системі, відновити трансатлантичні відносини, і все було б добре. "Припаркувати" росію, досягнувши порозуміння з владіміром путіним, припаркувати Іран, повернувшись до ядерної угоди, а потім твердо, але обережно підрізати крила Китаю, запрошуючи Пекін до співпраці у вирішенні реальних питань сьогодення, таких як глобальне управління та зміна клімату.
Це була елегантна, майже обамівська стратегія, сповнена тонкощів і витонченості. У неї був один недолік. Вона могла спрацювати лише за умови, що супротивники Америки підуть назустріч.
Вони цього не зробили. Замість того, щоб спокійно з'їхати на парковку, росія вторглася в Україну і подвоїла свої зусилля з розбудови сфери впливу в Африці. Іран задирав носа від пропозиції Байдена перезапустити ядерну угоду і посилив свій рух до регіональної гегемонії та ядерної зброї. А Китай відповів на американський тиск поглибленням своїх зв'язків з росією та Іраном, одночасно посиливши тиск на Тайвань.
Цього літа ми стали свідками геополітичного еквіваленту рекордної спеки. Війна в Україні загострилася, коли росія посилила свої ракетні атаки і вийшла з угоди про постачання зерна, яка обмежувала збитки через війну для бідних країн Близького Сходу і не тільки. Загрози Ірану судноплавству нафти у Перській затоці настільки серйозні, що адміністрація була змушена планувати розгортання морської піхоти для захисту нафтових танкерів. росія поглиблює свої економічні зв'язки з Північною Кореєю і бере участь у спільних військово-морських маневрах з Китаєм навколо Японії і Аляски. А в Сахелі повалення прозахідного президента Нігеру явно проросійською хунтою змусило адміністрацію Байдена підтримати дії сусідніх країн, які можуть призвести до збройного конфлікту з американськими військами під загрозою.
Основна проблема президента Байдена полягає в тому, що наші супротивники вважають, що їхня стратегія нагнітання напруженості працює. З наближенням виборів 2024 року і зростанням ізоляціонізму в обох політичних партіях противники в усьому світі сподіваються, що відданість Америки нинішньому світовому порядку дасть тріщину, оскільки він зазнає дедалі більшого навантаження.
Слід віддати належне, адміністрація зробила кілька розумних кроків, поступово усвідомлюючи серйозність ситуації. Вона відмовилася від безглуздої політики відчуження Саудівської Аравії і почала переосмислювати свою позицію на Близькому Сході. Вона обійняла індійського прем'єр-міністра Нарендру Моді. Вона задіяна в Сахелі. Вона продовжує підтримувати Україну, навіть якщо просувається надто повільно у питаннях озброєнь, як-от F-16.
Але є одна життєво важлива річ, яку він все ще не може зробити. Хоча адміністрація Байдена виявила, що світ є більш небезпечним місцем, ніж вона вважала в січні 2021 року, занадто багато американців все ще думають, що ми живемо у світі Барбі, а не Оппенгеймера. Пан Байден, за підтримки відповідальних лідерів в обох партіях, повинен попередити країну про реальні небезпеки, з якими ми стикаємося в усьому світі.
Об'єднана і пильна Америка все ще може утримати наших супротивників від того, щоб довести їхні виклики до точки неповернення. Нові війни, які затьмарять конфлікт в Україні, втягнуть американців у прямі бойові дії і потенційно втягнуть всю планету в найбільш руйнівний конфлікт з усіх, що коли-небудь велися, ще не є неминучими.
Найбільший виклик для пана Байдена – геополітичний, а не метеорологічний. Його найважливіше завдання – підготувати американський народ до протистояння глобальній кризі, що стрімко посилюється.
І йому потрібно діяти швидко.
Глобальна температура, попереджає Волтер Рассел Мід, продовжує зростати.
Джерело: Wall Street Journal
