Гунтіс Улманіс відвідав Україну напередодні 12-го Економічного форуму, який відбувся у Львові 12 жовтня. Кореспонденту iPress.ua вдалося поставити декілька запитань екс-президенту Латвії під час форуму.
Під час свого виступу перед учасниками економічного форуму ви говорили, що Україна може вчитися на помилках, які зробила Латвія, коли вступала в ЄС. Які саме помилки ви мали на увазі?
- Для цього потрібно зробити великий аналіз. Ви знаєте, що той, хто помилився - не дуже любить говорити про свої помилки. Він намагається якнайшвидше їх виправити і забути.
Я думаю, що помилки інколи бувають через швидкоплинність - коли ми без достатнього економічного і політичного обґрунтування приймаємо рішення. Це було на початковому етапі, коли ідея Євросоюзу виглядала так, ніби це ясне сонце на небі і ви готові зразу лягати та засмагати. Однак, з часом виявляється, що ця засмага дещо шкодить вашому здоров’ю.
Тому, перше, що потрібно – це дуже ретельно, фундаментально оцінювати всі економічні вигоди. Переглянути всі питання прав людини, усі пакети законодавства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Латвія пожвавить співпрацю з Україною після підписання угоди з ЄС
На першому етапі дуже багато різниці у трактуванні законів і виконанні цих самих законів. Здається, що все зрозуміло, але коли це застосовується в житті, то є нюанси і прецеденти, які необхідно враховувати.
Дуже багато залежить від далекоглядності та інтуїції. Це так, ніби ви потрапили в глибокий ліс і шукаєте дорогу. Цю дорогу потрібно вміти знайти.
Потрібно залучати багато молодих людей, людей середнього покоління, які володіють мистецтвом працювати за сучасними технологіями. У великих союзах, як Євросоюз, дуже важливо якнайбільше використовувати сучасні технології, з якими зовсім інша швидкість, інше мислення і, відповідно, результати.
Багато говорилося про негативні наслідки для економіки Латвії після вступу в ЄС, зокрема про безробіття? Чи були вони насправді?
- Безробіття було з самого початку, коли ми виходили з тої соціалістичної системи, яка була. Довелося перелаштувати всю економіку. Внаслідок цього багато підприємств зупинилися. Не тому, що вони не могли працювати, а тому, що не могли продати. Якщо в соціалізмі принципом було якнайбільше виробити, а про продаж подумають інші, то сьогодні потрібно виробляти те, що ти можеш продати.
Тому багато підприємств у промисловості та сільському господарстві зупинилися. Сьогодні безробіття зменшилося, але криза, яка була в економіці Європи і фінансова криза, яку викликав крах низки банків, спричинили нову хвилю проблем і безробіття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Латвія втратила інтерес до євро
Сьогодні це вже пройдений етап і ми повернулися за показниками безробіття на рівень, який був 6-7 років тому – до 10%. І з кожним днем безробіття в країні зменшується.
Проте з’являється інша проблема: відбувається міграція робочої сили в Євросоюзі між країнами. З Латвії поїхало доволі багато кваліфікованої робочої сили. Ми тепер повинні думати: або повернути своїх, що дуже складно, або потрібно робити систему, як запрошувати працівників з інших країн.
В Латвії розглядають можливість вступу в єврозону у 2014 році. Чи це реальний термін і наскільки потрібна країні єврозона?
- Ці два питання об’єктивні. Чи це реально? Можливо й так. Але якою ціною і що від цього ми отримаємо. Я не впевнений, що ми знаємо ціну, за яку ми в 2014 році можемо вступити в єврозону. Мій прогноз, що ми вступимо дещо пізніше.
З іншого боку, вступ залежить не лише від нас. Ми вважаємо, що це нам сьогодні потрібно, це нам допомагає у фінансових операціях, у банківській сфері. Але ми ще повинні дуже уважно слідкувати за процесами в Євросоюзі. Наскільки зміниться єврозона в майбутньому. Якщо вона буде тріщати – то це будуть проблеми. Якщо вона зміцниться – ми будемо у виграші.
Зберегти одну валюту набагато складніше, ніж просто працювати у великому масштабі. Німеччина, Франція й інші сильні країни дбають про це. Я думаю, що єврозона втримається та зміцниться.
Як у Латвії сприймають справу Юлії Тимошенко?
Я погано знаю справу Тимошенко, але я точно знаю, що Україна недостатньо підготувала це питання, щоб прийняти рішення. Для мене, як для президента іншої країни, жителя Європи, дуже важлива прозорість цього питання. Чому, коли, за що? І перед кожним судовим і юридичним процесом повинна бути можливість роботи для адвоката, щоб народ, люди і сусіди зрозуміли, чому це відбувається.
Я, як друг України, бажаю для країни більше продумувати питання, щоб не було вибіркового підходу до судових процесів. Щоб я зрозумів, що таке ставлення є не тільки до Тимошенко, а й до кожного громадянина України, який порушує українські закони.
Сьогодні ми сприймаємо Тимошенко, наче особливу людину. Але загалом, Тимошенко повинна бути такою ж, як і всі громадяни України. Я бажаю Україні дуже ретельно продумувати це питання і приймати рішення, щоб мені особисто і кожному було зрозуміло, чому саме так робиться і чому є саме такий результат. Мені шкода, що це питання (незрозумілості у справі Юлії Тимошенко – ред.) існує в Україні.
Розмовляв Богдан Швед
