На початку тижня, 19 вересня в Києві відбулась загальноукраїнська акція протесту працівників системи охорони здоров'я. Медики вимагали підвищення зарплат і перегляду медичної реформи. На чолі противників медреформи Ольга Богомолець.
Найближчими днями Верховна Рада має розглянути пакет законопроектів, запропонованих урядом, аби повноцінно запустити медичну реформу.
12 липня, Уляна Супрун зявила, що 396 правок, внесених народними депутатами до законопроекту №6327 про медичну реформу в Україні, суттєво змінюють документ та "нівелюють саму суть медичної реформи, запропонованої МОЗ та Урядом України".
Згодом, Супрун повідомила, що голова комітету охорони здоров'я Верховної Ради Ольга Богомолець відмовляється підписувати позитивний висновок комітету щодо законопроекту, який впроваджує медичну реформу. В той же день Богомолець знепритомніла в Раді, її госпіталізували до лікарні ДУС "Феофанія". У МОЗ заявили про саботаж медичної реформи.
Врешті решт, замість Богомолець, позитивний висновок комітету щодо законопроекту, який передбачає зміну фінансування системи охорони здоров'я підписала депутат Верховної Ради від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Оксана Корчинська.
Як відомо, протистояння комітету та міністерства триває вже давно.
З початку 2017 року голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець наполягає на тому, що "міжнародні організації поставляють препарати за завищеними цінами з неприпустимими термінами придатності".
Богомолець попросила голову антикорупційного комітету Єгора Соболєва перевірити закон про міжнародні закупки препаратів на предмет корупційної складової.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкривала кримінальне провадження на службових осіб Міністерства охорони здоров'я України за фактом закупівлі ліків із залученням міжнародних організацій. Однак після розслідування дійшла висновку, що порушень немає.
У свою чергу, у МОЗі запевняють, що "залучення міжнародників до закупівель дозволило зекономити бюджетні кошти шляхом придбання ліків без корупційних схем, а пацієнти отримали більше препаратів для лікування".
Громадські та пацієнтські організації підтверджують, що конфлікт відбувається саме через ліквідацію корупційних схем та навіть зверталися до Президента Петра Порошенко з проханням відкликати Ольгу Богомолець з посади Голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я.
"Чи може реформа охорони здоров'я зробити людям гірше? Так, якщо вона погано підготовлена", - вважає голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.
Запропоновані МОЗ зміни передбачають перехід на міжнародні протоколи лікування, створення Національної служби здоров'я, запровадження принципу "гроші ідуть за пацієнтом" і державного гарантованого пакету послуг та ліків.
Згідно із задумом, держава гарантує повне покриття витрат на первинній (сімейні лікарі), екстреній (невідкладна допомога) та паліативній ланках. У випадках потреби спеціалізованих та високоспеціалізованих втручань пацієнтам пропонуватимуть співоплату, що фактично скасовує безкоштовну медицину в Україні.
Читайте також: Любителі Лексусів: найбагатші головні лікарі України, - ІНФОГРАФІКА
У разі швидкого ухвалення необхідних законопроектів активна фаза реформи може початися з 1 січня наступного року, в іншому випадку її доведеться відкласти на невизначений термін, кажуть у міністерстві.
Відтак, iPress.ua попросило у в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун роз'яснити ключові моменти, які чекають на українців у разі прийняття реформи.
Фото:facebook.com/LvivMediaforum
З чого розпочнеться медична реформа першої ланки
"Кожен громадянин, кожна людина має вибрати свого лікаря, сімейного лікаря, педіатра для дітей, або лікаря загальної практики для дорослих і підписати з цим лікарем заяву про те, що вони будуть лікуватися в конкретно цього лікаря один рік. Тоді цей лікар буде отримувати напряму кошти з соціальної страховки за цього пацієнта".
Які послуги будуть надаватися на первинній ланці
"Багато з них стосуються первентативної медицини, раннього виявлення хвороб, а також лікування хронічних хвороб. Тобто, людина обирає собі лікаря, у свою чергу лікар вводить її у реєстр пацієнтів, записуючи на себе. Відтак, лікар буде отримувати напряму кошти від держави, щоби опікуватися своїм пацієнтом цілий рік. Кожного місяця лікар отримує певну кількість коштів, щоби супроводжувати свого пацієнта", - зазначає Ульяна Супрун.
Пацієнт, який вибирає лікаря: його права
"Він буде обирати свого лікаря незалежно від того де він має прописку. Кожен має право вибирати свого лікаря будь-де в Україні. Для прикладу, у нас в Міністерстві працює багато молодих людей, вони прописані в Ужгороді, але живуть в Києві. Зараз кошти за них ідуть в Ужгород, але фактично вони живуть в Києві. Так от, нові закони дозволятимуть їм мати свого лікаря в Києві і державна страховка буде платити їхньому лікарю в Києві".
Друге – пацієнти можуть вибирати саме того лікаря, до якого вони хочуть йти. Вони можуть вибрати будь-якого лікаря первинної ланки і з ним підписати договір.
Для лікарів це означає підвищення зарплати
"Замість того, аби отримувати якусь низьку зарплату, яку вимагає тарифна сітка, лікарі будуть отримувати кошти за кожного пацієнта, який підписав з ними договір. Тобто, лікар який матиме десь 1000 – 15000 пацієнтів, які записуються до нього на цілий рік – буде отримувати зарплату між 10 тис і 25 тис грн, залежно від того де він працює і які контракти він буде мати", - наголосила в.о. міністра охорони здоров'я.
Пацієнти будуть доотримувати 100% покриття послуг на первинній ланці, на екстреній медичній допомозі і на пеліативній допомозі.
Пацієнт не повинен платити лікарю готівкою десь в його кабінеті. Це все відбувається прозоро, відкрито через державну страховку, а пацієнт має гарантії від держави, що фінансово він захищений проти захворювань.
Саме слово "реформа" українці сприймають критично. Громадяни нашої держави звикли, що зачасту реформування не приводить ні до чого. Ось тепер, коли прийшов час впроваджувати зімни в чи ненайважливішій галузі держави, суспільство виявилося не зовсім готовим до таких змін.
Ніхто не плекає великих надій на успіх, а дарма! Саме зараз у кожного українця з'явилася можливість отримати гарантії на захист свого здоров'я.
Ось в яких умовах лікуються українці нині.
Фото: facebook.com/supportmedreforminua
Медична реформа стартувала у січні 2017. Її перший етап полягає у зміні фінансування первинної ланки медичної допомоги.
Гроші за пацієнта - найпопулярніша обіцянка і найбільший камінь спотикання в медичній реформі.
Міністерство планує максимально чітко розподілити ролі: держава має страхувати громадян, медичні працівники - лікувати, а місцеві громади - забезпечувати медичну інфраструктуру. Така система охорони здоров’я діє в Європі, США, Канаді, де впроваджено принцип "гроші йдуть за пацієнтом".
Фактично, це означає, що пацієнт має право обслуговуватись у того лікаря, якого він вважає найкращим і якому довіряє. Взаємодія між ними відбувається на основі контракту. Зарплата лікаря залежить від кількості укладених контрактів. Як наслідок, лікар зацікавлений у ефективності лікування. Хороший лікар отримує гарну оплату, поганий - перекваліфіковується. Держава отримує адекватну статистику про захворюваність у країні/регіоні.
Відтак держава може планувати адекватну систему фінансування галузей і програм охорони здоров’я. Пацієнта лікують так, як треба пацієнту.
Наступний принцип - програма доступні ліки. Результати її впровадження ми вже можемо бачити. Соціальні ліки - з'явилися в аптеках на початку квітня, наразі уже 700 тисяч пацієнтів отримали безкоштовні ліки.
Повний Реєстр лікарських засобів, що беруть участь в програмі "Доступні ліки".
У переліку помітно значну кількість ліків українського виробника. На питання чи варто сприймати дане явище, як популяризацію українських фармакомпаній, пані Уляна відповіла, що не вважає це недоліком, а навпаки перевагою.
"Ми не лише будемо долучати до програми іноземних виробників, ми хочемо розвивати українські фармакомпанії. Я думаю, що це показує перше, що українські пацієнти довіряють виробникам, бо вони підключилися до програми навіть від українських виробників. А також ми розуміємо, що українські виробники – місце роботи для наших громадян, що є також підтримкою української економіки, залученням інвестицій в Україну. Це податки, які передають в Україну, щоб ми могли підвищити рівень надання таких програм для наших громадян, тобто той факт, що багато українських виробників беруть участь у програмі "соціальні ліки" - дуже позитивний крок. Іноземні виробники розуміють реімпурсацію, бо вони займаються такою ж програмою в інших країнах, в Україні ж це щось зовсім нове ", - зазначила Уляна Супрун.
Медичне страхування. Страхуванням українців займатиметься Національна служба здоров'я України. НСЗУ фінансуватиме окремі медичні послуги пацієнту медзакладів будь-якої форми власності, а також лікарів-ФОПів. Додаткові внески для працюючих осіб також не передбачені, але так само, як і раніше, можна буде купити добровільний поліс медичного страхування.
Державне страхування означатиме, що громадянин матиме право на повну або часткову оплату за кошти держбюджету конкретного переліку медичних послуг і лікарських засобів.
Державний гарантований пакет медичних послуг та ліків. Медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть у екстреній ситуації.
Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні (червоний список), частково оплачувані державою (зелений список) і платні (синій список). Але, за результатами узгодженого тексту, підготовленого до другого читання:
Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога.
Модель фінансування охорони здоров'я, яку пропонує МОЗ – це професійна складна модель, але з точки зору "виробництва здоров'я" ця модель проста: "Національна служба здоров’я купує для громадян здоров'я за їхні податки".
На сьогодні, українців на 120 тис. вмирає більше, ніж народжується. В нас є багато лікарень, лікарів, але ми вмираємо!
Пані Ульяна вважає, що якість починається з освіти. Відтак, ще один принцип медичної реформи - ліцензування та освіта, яка базується на кількох інших аспектах.
Перше – навчання, освіта, диплом. Друге – ліцензійні іспити. Третє – визнана клінічна практика. Четверте – іспити, спеціалізації, рекомендації інших лікарів та професійних асоціацій.
Пройшовши це все, лікар отримує ліцензію. Кожні два роки її треба знову підтверджувати. Це можливо, якщо є постійне навчання, практика, достатня кількість пацієнтів, відсутність скарг на лікаря і так далі.
Сталі тарифи надання медичних послуг. Інформація щодо оплати тих чи інших медичних послуг віднині буде відкритою. Зокрема, всі тарифи. Пацієнти знатимуть, скільки коштує медична послуга, чи є співоплата та який її розмір. Коли приймається бюджет на кожний рік, додатково закладатимуть окремий пакет, в якому зазначатимуться всі тарифи. Тому людину не зможуть обдурити, бо пацієнт апелюватиме цими даними.
Медична реформа: бути чи не бути
Реформування медицини складний процес, що тут полемізувати. Концепція реформи, яку пропонує команда Уляни Супрун має кілька суперечливих моментів.
По-перше, чому відразу не запропонувати українцям купувати страхові медичні полюси, а створювати ще один державний орган - Національну службу здоров'я України. Знову відмивання грошей?
По-друге, реальні доходи можуть виявитися значно нижчими від тих, які очікуюють в уряді. Без державного фінансування буде надто складно, а відтак закриється ряд медичних закладів, що в свою чергу, призведе до втрати робочих місць медпрацівниками.
І врешті, згідно законпрокту, безкоштовною буде лише екстренна та первинна допомога, та як лікувати онкохворих, важко хворих, якщо вони не мають такої можливості? До слова, ніхто не відміняв 49 Статтю Конституції про те, що медична допомога в держаних і комунальних лікарнях безкоштовна. Крім того, ми спілкувалися з головним лікарем Радехівської обласної лікарні, Василем Грушевський, який застерігає про можливі складнощі реформування медицини на перефирії.
"Хочеться щоб реформа не зруйнувала того, що у нас є, а принаймні зберегла рівень надання медичної допомоги, зокрема щоб така можливість була у районних лікарнях, надання того мінімум медичної допомоги, що ми повинні надавати.", - зазначає лікар в інтерв'ю iPress.ua.
Тобто не лишити тільки паліативну допомогу і планову лікарню, а залишити на районному рівні лікарню інтенсивної допомоги, щоб була збережена пологова допомога, хірургічна, бо згідно реформи, на периферії може залишитися хіба лікарня планової допомоги, тобто терапія і денний стаціонар.
Більше про особливості реформування медицини на периферії, читайте в матеріалі "Головний лікар з бойовим досвідом про реформування сільської медицини".
Восени, депутати вкотре зберуться щось вирішувати із законопроеками медичної реформи, відтак життя українців напряму залежить від народних обранців, саме вони вирішать чи підтримати ініціативи медичних реформаторів і почати лікувати українців якісно чи залишити все як є.
"Ми можемо надалі шукати ідеальну модель, а руїна у нас зараз, і люди помирають вже".- зазначає Ульяна Супрун.
