"З акцентом на активні заходи з детінізації економіки забезпечено цілком адекватний податковий супровід діяльності вітчизняного бізнесу", - пояснив Олександр Клименко.
Згідно з даними міністерства, до державного бюджету надійшло 160,9 млрд. грн., місцеві бюджети отримали 43,5 млрд. грн.
Кредитування держави
Боротьба з тіньовою економікою – справа благородна. Українському бізнесу доволі непросто працювати "біло", тож в даному сегменті у Міндоходів та зборів робота буде завжди. Але, крім детінізації, наповнювати бюджет дозволяють авансові податкові платежі.
"В умовах, коли в порівнянні з аналогічним періодом минулого року відбувається спад промислового виробництва на 9%, спад ВПП на 1%, додаткові надходження до бюджету досягаються лише двома методами. Перший - податкові і митні побори, які виникають впродовж фінансового року. Другий - податкові платежі авансом", - розповів у коментарі iPress.ua голова Комітету підприємців України Андрій Новак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9 рішень влади, якими не варто хвалитися
За його словами, важко погодитися з Міндоходів про те, що в країні бізнес виводять з тіні.
"Детінізація супроводжується економічним зростанням. У нас відбувається спад промислового виробництва та ВВП. Це не ознака детінізації", - пояснив Андрій Новак.
Авансові платежі є додатковим навантаженням на підприємця, оскільки забирають обігові кошти. Але без них виконання планових надходжень до бюджету було б неможливим. У січні 2013 року було отримано доходів на суму 19,9 млрд грн., з яких 3,4 млрд грн – авансові платежі. У травні, без авансових платежів – 3,7 млрд грн – виконання плану становило б лише 85%.
Дані: real-economy.com.ua
"Я оплатив авансом на півтори роки вперед, якщо не більше, - розповів iPress.ua бізнесмен, власник швейної фабрики "Троттола" Ярослав Рущишин, - Зараз, як відомо, біда з бюджетами. Мені спочатку казали, що повернуть живими коштами цю переплату, потім випросили, щоб поступово робити взаємозаліки тих платежів. Але, я бачу, що воно мені не виплатиться навіть на той час, що ми зробили взаємоперекривання платежу".
Найбільшими за обсягами сплачених авансових внесків податку на прибуток виявився приватний бізнес. Протягом січня-травня поточного року підприємці сплатили понад 11,1 млрд грн, або 64% від загальної суми "авансів". На другому місці - підприємства, створені за участю іноземних інвесторів – загальна сума майже 3,4 млрд грн (19,5%).
Згідно з даними Європейської бізнес асоціації, 77% компаній, що входять до її складу, отримували від фіскальних органів "пропозицію" сплати податків авансом. Аналогічним показник був у 2011 році.
Дані: ЄБА (опитані 100 представників компаній-членів Асоціації, дані зібрані в квітні-травні 2013 та відображають ситуацію за ІV квартал 2012 – І квартал 2013 року)
Зауважимо, що у період кризи Міжнародний валютний фонд рекомендує країнам зменшити авансові платежі або, принаймні, не надто розраховувати на них, формуючи бюджетний план. Для прикладу, в Чехії авансові платежі для компаній, де працює не більше 5 осіб, скасовано. В Данії платник податків може подати заяву, на підставі якої платежі авансом можуть скасувати або скоротити до мінімуму.
Позитивні зміни
Ліпше ситуація виглядає у сфері сервісу. Тут підтверджуються наміри Олександра Клименка щодо поліпшення послуг податкової. Ініціатива спростити звітність та полегшити обслуговування податків з'явилася у Клименка ще у період його перебування на посаді глави ДПСУ. В кінці 2012 року, за його словами, електронною звітністю користувалися 98% платників податку на додану вартість. У 2011 році ця частка становила 39%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Послаблення тиску Клименка у 2014-му вивільнить для бізнесу 30 млрд грн
"Спрощення у системі "податкова-платник податків" відбулися. Зокрема за посередництвом інтернету. Багато людей не стоять в чергах, а відправляють документи електронною поштою", - розповідає Ярослав Рущишин.
Згідно з опитуванням ЄБА, більшість компаній (59%) нейтрально або позитивно оцінюють якість обслуговування фіскальними органами.
Дані: ЄБА
Відомству Клименка також вдалося врегулювати ситуацію з поверненням ПДВ. За перші півроку платникам відшкодували 27,5 млрд грн податку на додану вартість. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року відшкодування збільшено на 19,4% (+4,5 млрд.грн.). В автоматичному режимі платникам повернуто 11,6 млрд.грн. податку на додану вартість, відзвітували в Міндоходів.
"Справа з ПДВ непогана. Регулярно мені відшкодовують. Єдине, що треба було робити певні викрутаси реорганізаційні для того, щоб рішення про повернення ПДВ приймалися на місцевому рівні. До того часу, коли були великі суми і рішення приймалися в Києві, то нічого не було", - пояснив Ярослав Рущишин.
Сьогодні Міндоходів не має заборгованості перед бізнесменом.
За словами Олександра Клименка, заявка від бізнесу на відшкодування ПДВ, за якою ще не настав термін, становить 4,5 млрд. грн. Що стосується протермінованої заборгованості, а це 11 млрд грн, то рішення щодо її відшкодування на даний момент вирішується у судовому порядку або знаходиться на адміністративному оскарженні, або підприємства мають ознаки фіктивності тощо.
Чого чекати
Сьогодні у Міністерстві доходів та зборів розробляють зміни до законодавства, які, теоретично, мають полегшити навантаження на бізнес і дозволять дещо вивести підприємництво з тіні.
Серед них зменшення податку на доходи фізичних осіб. Відомство пропонує прогресивну ставку від 0% до 20%, замість 17%, які діють сьогодні. Також пропонується зменшення Єдиного соціального внеску з 32,6-49,7% до 18,6%. 15% - платитиме роботодавець, а 3,6% - працівник (розглядається також варіант збалансувати цю сплату 50% на 50%).
Ярослав Рущишин. Фото: zaxid.net
Зменшення соцвнеску може спричинити втрати надходжень до Пенсійного фонду, які подекуди оцінюють у 90 млрд гривень. Тому паралельно зі скороченням навантаження на зарплату, розглядаються компенсаторні механізми. Зокрема податок з обігу на рівні 2 та 2,5%. Це, за попередніми розрахунками, забезпечить бюджету додаткові 53,7 млрд грн. Водночас сама легалізація зарплат, внаслідок зменшення навантаження, має принести 105 млрд грн до бюджету.
Компенсувати втрати дозволить також посилення контролю над підакцизними товарами. Міндоходів розробляє сьогодні впровадження електронної акцизної марки та впровадження обов'язкового декларування. Всі ці зміни варто чекати не раніше 2014 року.
З 2014-го планується зниження ставки ПДВ - з 20% до 17% та податку на прибуток з 19% до 16%.
Для впровадження змін в Міністерстві доходів і зборів затверджено п’ятирічну стратегію розвитку відомства, яка була розроблена спільно із консультантами міжнародної аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers.
"У нас на перше місце потрібно ставити не "гривню" і заробіток, а людину-підприємця. Це ключове питання. Лише ті зміни, які є зараз, в макроекономічному показнику до кращих результатів не приводять. У нас досі є проблеми з правом власності тощо. Часом навіть з'являються дискусії, що роботодавці нехороші і знущаються над найнятою робочою силою. Такі речі ні до чого доброго не приведуть. Навіть якщо запрошувати для проведення реформи міжнародні аудиторські компанії", - пояснив Ярослав Рущишин.
