Росіянка Марія Гайдар – дочка відомого московського чиновника та політика єльцинської доби, правнучка відомих радянських письменників Аркадія Гайдара та Павла Бажова – отримала посаду заступника голови Одеської ОДА. Навіщо Україні брати на службу політика з Росії?
«Представив сьогодні на посаду заступника Голови Одеської ОДА Марію Гайдар. Марія – один з найблискучіших російських політичних лідерів, які борються з путінським режимом. Вона економіст, вчилася в Академії народного господарства в Москві і в Гарвардському університеті. Я особисто знав і дуже поважав її батька Єгора Гайдара.
Марія подає заяву на ім'я Президента України про отримання українського громадянства та відмовляється від російського.
Марія, разом з нашою місцевою українською командою, Юлією Марушевською та Володимиром Жмаком буде піднімати Одеську область і разом з нами заважати ворожим планам розпалювати сепаратизм в Одеській області.
Її призначення – важливий символ того, що ті росіяни, які активно пручаються путінській агресії не являються ворогами України та успіх України призведе до важливих змін і всередині Росії, які покладуть кінець путінському режиму», – повідомив 17 липня голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі.
Михайло Саакашвілі, Марія Гайдар. Фото: dumskaya.net
У словах Саакашвілі чимало неправди. Фактично, уся його заява – це набір різнокаліберної брехні – за винятком біографічної інформації про те, що нова одеська чиновниця – донька Єгора Гайдара та училася в елітній урядовій академії у Москві та у Гарварді.
Брехня перша – «Марія – один з найблискучіших російських політичних лідерів, які борються з путінським режимом». Марія Гайдар – справді достатньо відомий у Росії політик, однак вона ніколи не була опонентом путінського режиму. Її «опозиційність» завжди була в рамках, визначених Кремлем. Більше того, Гайдар охоче йшла на службу «путінському режиму» – спочатку в якості заступника губернатора Кіровської області (2009-2011 роки) та радником віце-мера Москви (2012-2013 роки). У 2014-2015 роках фонд Марії Гайдар «Соціальний запит» регулярно отримував гранти президента РФ (!) на суму 5 мільйонів рублів! І відмовився від державного фінансування лише після її призначення в Одеську ОДА.
Хтось справді вірить у те, що у авторитарній Росії беруть на державну службу «лідера, який бореться з путінським режимом», і тим більше дають йому фінансування від імені президента?
Все значно простіше: Гайдар – типова представниця російського істеблішменту, чий батько був одним найвпливовіших урядовців часів Бориса Єльцина. Навіть політичну кар’єру вона робила по лінії партії, заснованої батьком. Як і ряд інших представників «золотої молоді», Гайдар обрала модний шлях «опозиціонера», однак це опозиційність в рамках дозволеної в Росії «генеральної лінії». В усіх принципових моментах вона чітко слідувала цій «генеральній лінії» – про що трохи згодом.
Брехня друга – «Марія подає заяву на ім'я Президента України про отримання українського громадянства та відмовляється від російського». Ось що заявляє з цього приводу сама Гайдар: «Я з задоволенням його візьму (українське громадянство – iPress.ua) і буду ним дорожити, і намагатимусь бути хорошим громадянином. Але не планую відмовлятися від російського – за законом це можливо». Марія Гайдар також збрехала – щоб отримати українське громадянство потрібно відмовитися від російського. Процедура передбачає, що набувач українського громадянства здає свій паспорт разом із проханням про вихід із громадянства в консульство країни, громадянином якої він наразі є, отримує письмове підтвердження такого кроку і подає його українським реєстраційним службам.
Якщо Марія Гайдар отримала українське громадянство без виходу з російського, то вона скоїла злочин – як і ті, хто ухвалив рішення про надання їй громадянства всупереч закону.
«Це дуже сумно. Якщо мене позбавлять російського громадянства, то це буде для мене трагічний момент», – заявляє Марія Гайдар, коментуючи можливість втратити російський паспорт. Який, нагадаємо, вона мала здати, отримуючи український.
Брехня третя – «Марія… буде… заважати ворожим планам розпалювати сепаратизм в Одеській області».
Насмілюся припустити, що Марії начхати на українські проблеми, в тому числі на проблему сепаратизму. Як і будь-який російський політик (а вона залишається саме російським політиком – попри посаду і громадянство України), Вона мислить російськими категоріями.
У 2008 році вона стверджувала, що саме Грузія розпочала війну проти Осетії. А ось її тогочасна заява, в якій вона висловлює свою солідарність з позицією іншого російського «опозиціонера» Олексія Навального щодо війни з Грузією, де називає свого нинішнього керівника Михаїла Саакашвілі «отвратным»:
А ось цитата з Навального, з якою солідаризується Гайдар: «…Логічним етапом політпроцесу (у Грузії – iPress.ua) став прихід до влади європеїзованого грузинського Гітлера – Саакашвілі.
Він дійсно об’єднав націю. І навіть повернув частину країни – Аджарії, вигнавши звідти корумпований уряд Абашидзе (яке, до слова сказати, прихистив і наділив новими бізнесами Лужков).
Чи міг Грузиногітлер він на цьому зупинитися? Ну звичайно ні!
...Росія повинна негайно визнати незалежність Південної Осетії і Абхазії.
Так, грузинам буде дуже боляче.
Але, як співається у пісні: це боляче, зате потім приємно.
Через деякий час вони змиряться з неминучістю. Зрозуміють, що минулого не повернеш і заживуть своїм нормальним життям. Почнуть вирощувати виноград, співати свої пісні, пасти в горах осликів, ішачків і кого вони там ще пасуть ...
Безсумнівно, нам дуже весело дивитися, як Саакашвілі злякано ховається в Горі за охороною. Нам приємно усвідомлювати, що російська зброя застосовується для захисту мирного населення.
Наші військові молодці (хоча особисто я б вважав за краще, щоб наземна операція була максимально згорнута на користь авіаударів).
Але зрозуміло, що це не має перспектив. Так, зараз розхерачать грузин. Ну і що? Вони знову полізуть і ми знову їх розхерачимо. І так до нескінченності…
Взагалі, добре б і Придністров'я визнати».
Фото: vedomosti.ru
Тобто, чинний заступник голови Одеської Ода солідаризувалася із заявою про необхідність державного визнання сепаратистських анклавів у Грузії та Молдові. Із заявою, яка як дві краплі води схожа на слова нинішніх російських пропагандистів про війну на Донбасі.
Зазначу, що Придністров’я, чию незалежність підтримує Марія Гайдар – це серйозна загроза і Україні. Саме там зосереджений російський контингент, який може у певний момент завдати удару по Україні з боку Одеської області.
Брехня четверта – «Її призначення – важливий символ того, що ті росіяни, які активно пручаються путінській агресії не являються ворогами України та успіх України призведе до важливих змін і всередині Росії, які покладуть кінець путінському режиму». Цікаво було б побачити хоч один приклад того, як Марія «активно пручалася путінській агресії». Адже жодного протесту з її боку, жодної слова проти російської агресії ДО свого призначення сказано не було.
Ось, наприклад, її минулорічна заява щодо анексії Криму Росією: «Крим зараз просто за фактом наш. Я повністю згодна з Навальним. Просто так його дійсно повернути неможливо. І це велика проблема для нас, яку треба буде якось вирішувати. Можливо, проводити референдум – коли-небудь, через багато років. Всім треба буде шукати вихід з цієї ситуації. Відповідальність за пошук виходу, звичайно, лежить на Росії, тому що саме ми це все влаштували і організували. Я вважаю, що це не відповідало світовому праву, угодами і добросусідським відносинам, але це вже сталося. І Росія людей ось так просто назад не віддасть».
Тобто, забрали росіяни Крим незаконно, але віддавати його, згідно логіки Марія Гайдар, не потрібно.
Ще кілька днів тому нова одеська чиновниця робила тупо-нахабне лице, ігноруючи запитання про те, чи є Росія агресором, відбиваючись улюбленими казками росіян про «братні народи»:
Лише після того, як в Україні вибухнув скандал через її заяви, Гайдар витиснула з себе ось таку заяву: «Росія воює з Україною – це факт. На Донбасі російські солдати і техніка».
Звісно, важко бути водночас українським чиновником та російським політиком. І ще важче діяти в інтересах свого тимчасового роботодавця, протиставляючись своїй батьківщині.
Мабуть, не правильно звинувачувати Марію Гайдар у тому, що вона думає і поводиться як громадянин Росії та патріот Росії. Адже вона – громадянин Росії, і як сама заявляє, для неї буде трагедією втрата громадянства цієї країни.
Не дивно й, чому вона погодилася працювати в Україні, не маючи до нашої країни ані жодних сентиментів, ані особливого бажання хоча б зрозуміти позицію українців. Для неї посада в Одеській області – можливість нагадати про себе в Росії. І, мабуть, заробити – «варягам», яких запрошує Порошенко, їх послуги оплачують з царською щедрістю.
Зрозуміла й логіка Саакашвілі. Для наступного кар’єрного стрибка у Київ йому потрібні рейтинг та демонстрація успіхів. А оскільки займатися господаркою та наведенням ладу в регіоні йому не цікаво, Саакашвілі досягає результату голосними піар-кроками – публічними звинуваченнями чиновників, показовими покараннями та призначеннями.
Дивна, при цьому логіка нашої держави. Ми погоджуємося на призначення російського політика на високу посаду у стратегічно важливому регіоні. Посилаючи тим самим українському суспільству одразу кілька негативних сигналів.
По-перше, що серед українців немає талановитих управлінців, доводиться запрошувати навіть з Росії.
По-друге, що на державні посади запрошуються представники країни-агресора, які схвалюють політику Путіна щодо України. Що повинен думати про владу пересічний українець? Який до того ж бачить при цьому, як держава цькує волонтерів та добровольців.
По-третє, що в Україні для «обраних» закон так і не діє: потрібна Саакашвілі Марія Гайдар отримує громадянство (не втративши російський паспорт) за лічені дні, у той же час, добровольці, які воюють на боці України, понад рік не можуть отримати громадянство.
І найголовніше: вкрай небезпечно, коли ефективне управління та реформи намагаються підмінити привезенням сумнівних особистостей з антиукраїнськими поглядами та призначенням їх на державну службу.
P.S. Однією з перших заяв Гайдар на новій посаді стали слова про те, що в Одесі біженцями ніхто не займається і вони кинуті напризволяще. Одеські волонтери – одні з найактивніших в країні – обурені і вимагають не призначати її в ОДА.
Конструктивний початок роботи росіянки в Одесі…
