Економіка України сьогодні увійшла в рецесію. Темпи росту ВВП, згідно з прогнозами Світового банку, знизяться до 2% за підсумками 2012 року. Економісти пов’язують спад економіки з загальною тендецією погіршення економічного стану держав єврозони та загалом світової економіки.
Очікується, що ринки Європи, Азії лихоманитиме і на початку 2013 року. Не виключено, що до них приєднаються США, де прогнозують погіршення загального стану економіки з наступного року, та країни БРІК, які не виправдовують очікувань і також фіксують невтішні показники.
Відповідно, зовнішні ринки закриваються і український експортний товар не продається. Це тягне за собою падіння надходжень до державного бюджету. Сьогодні уряду вдається знижувати дефіцит бюджету – в 2009-10 роках він сягав 9-10% від ВВП, а в 2011 році був вже на рівні близько 4,5-5%. Такий же рівень Світовий банк прогнозує у 2012 році, хоча попередній прогноз СВ передбачав 2,5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наступний рік буде важчим за кризовий 2008
"Я буду вважати успіхом уряду, якщо їм вдасться довести дефіцит бюджету не вище 3,5% від ВВП. Це дуже складно зробити, особливо якщо глянути на інші країни в нашому оточенні", - розповів iPress.ua виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
У фонді передбачають ріст економіки в цьому році на рівні 3%, що є оптимістичним прогнозом. Обґрунтовують це тим, що кроки Кабміну в напрямку імпортозаміщення поки що не відчутні і дадуть результат в дальшій перспективі. Таким чином вже в наступному році можна очікувати 4-відстокового приросту ВВП.
Брак коштів змушує уряд шукати шляхи фінансування економіки, незначно збільшуючи при цьому загальний обсяг боргу. Протягом останніх двох років держава активно залучала кошти через випуск облігацій внутрішньої державної позики, як у гривнях, так і у валюті.
Однак ресурс внутрішнього ринку обмежений. Нещодавно державі вдалося розмістити єврооблігації в сумі $2 млрд за ставкою у 9,5% річних, що дозволить Кабінету міністрів протягнути до кінця року, але навряд чи цих коштів вистачить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна вдало вийшла назовні
"Для України 9,5% це дорого, але це і успіх, оскільки вдалося розблокувати ринки. Вдалося позичити в ринків $2 млрд. Це не повна сума, яка потрібна до кінця цього року. Але можливо уряд Азарова спробує справитися з такою сумою, намагаючись провести більш активно приватизацію в середині країни", - зауважив Олег Устенко, додавши, що однак в теперішніх умовах приватизація не є "апетитною" і на неї не варто дуже розраховувати.
Таким чином за рахунок внутрішнього боргу та вливань ззовні влада намагається збалансувати бюджет.
"Така практика нормальна, але важливо дивитися не на той факт, вдається чи не вдається взяти борг, а більш детально аналізувати, як ці боргові кошти використовуються. Якщо лише на проїдання, виконання соціальних статей, то це тільки поглиблення економічної кризи", - зазначив голова комітету економістів України Андрій Новак.
Він додав, що переважно українські уряди неефективно використовували позичені кошти.
Російський фактор
Відсутність інвестицій та відтік капіталу може змусити країну позичати гроші у міжнародних фінансових інститутів. Серед них, зокрема МВФ, кредит якого, за словами прем'єра Миколи Азарова сьогодні не дуже потрібний Україні. Однак фонд навряд чи надасть гроші для підтримки бюджету.
Фото: topicnews.net
"Міжнародний валютний фонд не буде давати грошей на фінансування дефіциту державного бюджету. Ні минулого року цього не було, ні, я очікую, в 2013 році не буде", - зауважує Олег Устенко.
"У них немає цієї практики. Те, що ми бачили два транші ще в 2009 році, які МФВ дав Україні на підтримку дефіциту державного бюджету – це була єдина можливість, коли напряму дефіцит бюджету фінансувався з МВФ", - пояснив експерт.
Загалом конкуренція за кошти міжнародних структур, на фоні необхідності фінансувати проблеми Греції, Іспанії та інших країн, досить велика. Водночас рішення Міжнародного валютного фонду щодо ситуації в Україні може стати вирішальним для інших інвесторів та кредиторів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криза єврозони поглинає Україну
За словами Устенка, Україні краще звертатися з питанням бюджету, наприклад, до Світового банку, а також варто продовжувати активні переговори з російською стороною, зокрема щодо кредиту ВТБ (російський банк в червні 2010 року надав Україні шестимісячний бридж-кредит на $2 млрд. під 6,7%).
Можна розраховувати на кредити російських банків або участь російських підприємств у приватизації, але з Росією варто бути обережним.
"З російської сторони, на жаль, це швидше виглядає як майбутній політичний тиск, який йде слідом за інвестиціями. Крім того, багато їхніх інвестицій передбачають завоювання українського ринку", - вважає Андрій Новак, додавши, що російські інвестори рідко зацікавлені в інвестиціях, спрямованих на розвиток бізнесу.
Водночас, на думку фахівця, Західний світ все менше висловлює бажання працювати в Україні. Навіть ті, хто працювали, або скорочують обсяги, або взагалі йдуть з ринку. Натомість нові інвестиції залучити в таких умовах важко.
Соціальні видатки та структурні реформи
Додаткового навантаження на бюджет спричиняє і той факт, що Україна знаходиться сьогодні на піку політичної активності – перед парламентськими виборами особливо збільшуються витрати на соціальну сферу.
Економісти переконані, що після виборів уряд скоротить такі видатки. Підтримуватися будуть лише ті програми, які мають першочергову важливість для країни. Очікується, що держава переорієнтує соціальну допомогу на ті групи населення, які насправді вкрай її потребують.
"Після виборів, в бюджеті на наступний – 2013 рік – в уряду не буде іншого виходу ніж затягнути соціальні пояси, оскільки цього вимагає економічна ситуація. Це навіть можна не припускати – це однозначно буде. Питання тільки, які соціальні групи найбільше від цього постраждають", - вважає Андрій Новак.
Андрій Новак. Фото: vikna.if.ua
За його словами, Україну чекають неприємні тенденції ближче до кінця цього року, зокрема ріст цін на енергоносії, який традиційно потягне за собою подорожчання всіх товарів, особливо продуктів, у ціну яких включено транспортні перевезення. Крім того, неминучою є девальвація гривні, яка підживить інфляцію.
Відповідно, відбудеться зниження доходів громадян, купівельної спроможності, що спричинить спад росту реального сектору економіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що буде з гривнею після виборів
"Тому прогнози зростання ВВП 3,5-4% на наступний рік є надто оптимістичними", - зауважив економіст.
Дещо пом’якшити удар по економіці у наступному році може вплив уряду, який сьогодні не відчутний. Справа в тому, що частина соціальних видатків була спрямована на те, щоб стимулювати внутрішній попит, а також пропозицію. Проте моментальний ефект від таких дій спричинив те, що попит сьогодні в більшості перепадає на імпортні товари. Водночас стимулювання власного виробництва урядом та кроки в напрямку імпортозаміщення будуть відчутні дещо пізніше.
"Складність уряду полягає в тому, що їм потрібно запустити економіку при повній відсутності фіскальних мір, які вони можуть застосовувати. Вони не повинні розширювати дефіцит державного бюджету, що загалом здавалося б логічним, коли економіка показує зниження темпів економічного росту", - зазначив Олег Устенко.
Також уряду потрібіно бути вкрай уважним з державним боргом, не допускаючи його збільшення.
Варто очікувати, що влада продовжить позичати гроші у населення, шляхом випуску внутрішніх облігацій. Однак цей інструмент не надасть достатньо ресурсів. Тому прийдеться його комбінувати з приватизацією та залученням коштів ззовні через емісію єврооблігацій. Експерти поки не спішать говорити про необхідність нових кредитів від фінансових структур.
Крім того, економісти очікують, що уряд Азарова врешті розпочне структурні реформи, які передбачають покращення інвестиційного клімату, впорядкування судової системи, зменшення адміністративного тиску на підприємців та корупції. Ці впровадження зможуть сприяти припливу коштів до країни.
