Є кілька способів через які криза у зоні євро може впливати на Україну. Один з них – прямий економічний. Економіка України сьогодні є досить залежною від спроможності інших країн купувати наші продукти.
Падіння металургії
Близько половини ВВП країни становить експорт товарів закордон. Обсяг торгівлі з єврозоною займає 20% валового продукту. Тому сповільнення економічного зростання Європи провокує зниження попиту і цін на основні експортні товари України.
"Вплив кризи дуже великий. Це видно по тенденціях, які проявилися впродовж чотирьох місяців цього року, у порівнянні з чотирма місяцями минулого року, в частині нашого виробництва. По суті маємо нульове зростання в промисловості – близько 0,7%. Значна частина галузей взагалі пішла в мінуси. Ми не очікуємо економічного зростання", - розповів iPress президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Значну частку українського експорту становить металургія. Ціни на сталь сьогодні падають в усьому світі. Для прикладу, квадратна сталева заготовка знизилася в ціні приблизно на $20 – до $580 доларів за тонну. Ціни на сляби знизилися на близько $30 - до $550 доларів за тонну.
Економіка України за підсумками року зросте на 1,5-2%, - Сугоняко
Водночас виготовлення однієї квадратної заготовки та сляби коштує металургійним підприємствам України $522 і $534 відповідно.
Імпорт сталі до країн зони євро у першому кварталі цього року знизився на третину (до 3,5 млн тонн). Аналітики очікують, що реальне споживання сталі в країнах ЄС у 2012 році впаде ще на 1,5%.
Українська металургія страждає від кризи єврозони. Фото: ukurier.gov.ua
Відповідно, за січень-травень 2012 року, українські підприємства скоротили виробництво сталі на 4,4% - до 14,044 млн тонн (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Виробництво загального прокату в січні-травні поточного року знизилося ще більше – на 9% (до 12,479 млн. тонн).
За словами Олександра Сугоняка, економічне зростання в Україні за підсумками року складе 1,5-2%, хоча влада має оптимістичніший прогноз – на рівні 3,9%. І одною з причин є зниження споживання українського товару на зовнішніх ринках.
Стимулів для розвитку зони євро сьогодні немає. Країни входять в режим економії, що не передбачає росту економіки. Навіть якщо в наступному році кризові країни показуватимуть незначний ріст, то ця територія надалі залишатиметься зоною ризику для українських експортерів.
Фінансовий вплив і перелякані інвестори
При сьогоднішній ситуації на світових ринках державі, банкам та компаніям складніше позичати гроші закордоном.
Ще один спосіб, через який Україна відчуває вплив кризи у Європі – фінансовий сектор. В країні існує багато банків, інвесторами яких є закордонний, часто європейський, партнер. На щастя, ця сфера є більш диверсифікованою і немає таких потенційних загроз, яких варто остерігатися, для прикладу, Румунії чи Болгарії, де значна частина сектору – грецькі банки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЩО БУДЕ З ГРИВНЕЮ ПІСЛЯ ВИБОРІВ
Рейтинги банків Європи сьогодні понижують. Зосередження їх на своїх проблемах та загальне скорочення схильності до ризиків на фінансових ринках спричиняє те, що населенню та уряду буде важче і дорожче брати позики.
"Банки обережні не тільки тому, що в Європі проблеми. Вони обережні й тому, що в Україні ситуація далека від ідеальної. Це накладається одне на друге", - зауважує начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банк Аваль" Дмитро Сологуб.
За його словами, банківський сектор виглядає не таким сильним, як кілька років тому, але значних втрат у великих банків не спостерігається.
Перелякані інвестори відмовляються вкладати гроші в країни, що розвиваються, - Устенко
Європейські банки після кризи переглянули свої стратегії. Деякі вийшли з ринку, а деякі вирішили сконцентруватися на окремих сегментах. Однак говорити про те, що банки будуть якось масово вкладати капітал, не можна, оскільки макроекономічна ситуація в Україні невизначена.
"Банки обережні з такою активною діяльністю. Але загрози поширення кризи через банківський сектор незначні", - зауважує Дмитро Сологуб.
Водночас керуючий партнер інвестиційної компанії "Капітал таймс" Ерік Найман вважає, що розвиток банків з європейським капіталом зупиниться. Менш активна банківська діяльність спричинить повільний ріст економіки. Економіст передбачає зріст за підсумками року на рівні 2-2,5%.
"І цей ріст швидше пов’язаний з дуже низьким рівнем інфляції, ніж безпосередньо з ростом економіки", - зазначив Ерік Найман.
"Кредитори сьогодні перелякані, - доповнює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, - Вони скоріш за все намагатимуться врятувати власні банки в зоні євро і значно менше будуть підтримувати дочірні компанії в центральній і східній Європі".
За словами аналітика, це породжує ще одну проблему – неможливість рефінансування боргів українського приватного сектору. Бізнес має багато боргів і значна їх частина потребує постійного заміщення іншими позиками.
Ерік Найман: Європейські банки не розвиватимуться. Фото: facebook.com/erik.nayman
"Вони (кредитори – ред.) будуть намагатися зменшувати глибину рефінансування наших боргів і забирати гроші з України", - додав Олег Устенко.
На грані виживання
Країна і бізнес сьогодні перейшли у стан виживання. Мало хто думає про якийсь розвиток, а більше зосереджений на тому, як залишитися на плаву. Це стосується як і виробничого сектору, так і фінансового, вважає Олександр Сугоняко.
"Банки сьогодні не думають про зростання і зрозуміло чому. Економіка в поганому стані. Вона не може і не хоче зростати так як би це мало відбуватися. Ми не вийшли на докризовий рівень. По суті ми знаходимося в кризі", - зазначає він.
Бізнес боїться брати кредити, - Сологуб
Нормального, платоспроможного попиту на довгострокові кредити сьогодні немає, позики у валюті не видаються, а брати довготерміновий кредит у гривнях доволі складно. Бізнес не ризикує позичати гроші.
"Компанії невпевнені в тому, як буде розвиватися попит на їх продукцію. Підприємці невпевнені, чи є їм сенс брати п’ятирічні кредити чи семирічні і починати якісь більші проекти тощо", - зазначає банкір Дмитро Сологуб.
Серед найближчих тенденцій очікується зменшення притоку капіталу до України. Західні інвестори не будуть збільшувати кредитування економіки, а також зменшуватиметься притік коштів в напрямку експорту.
Є колосальна конкуренція, яку створює зона євро, за ресурс прямих іноземних інвестицій. Інвестори загалом в світі не дуже хочуть вкладати гроші в інші економіки.
"Вони намагаються знайти тихі гавані для себе, а інвестування в ринки, що розвиваються може бути для них проблематичними. Притік іноземних інвестицій в Україну буде знижуватися", - зазначає Олег Устенко.
Олег Устенко: Україні складніше взяти гроші в МВФ. Фото: glavkom.ua
Подібна ситуація спостерігається, за його словами, і в боротьбі за кредити міжнародних фінансових структур, зокрема МВФ. Гроші фонду сьогодні отримує Греція, Іспанія претендує на допомогу, і не виключено, що Італія подаватиме заявку на отримання ресурсу від валютного фонду. А ресурс там обмежений, тому Україна також може мати проблеми з отриманням грошей від МВФ.
Як послабити вплив кризи
За словами Олександра Сугоняка, Україні потрібно думати над збільшенням внутрішнього попиту на власні товари, зокрема на металургію. Поки левову частку ВВП становить експорт – будь, які сповільнення економік країн світу відбиватиметься на Україні.
Як ніколи сьогодні варто освоювати ринки збуту країн Південної Америки та Близького сходу, які мають потенціал і можуть бути вагомим споживачем українських товарів.
Україні потрібно зменшити дефіцит держбюджету, але це складно зробити через політичний аспект, - Устенко
Ще один спосіб стати більш незалежним від закордонних ринків – виведення бізнесу з тіні.
"У нас колосальний тіньовий сектор економіки, який, за різними оцінками, може становити більше 50% ВВП країни. Якщо виводити тіньовий сектор економіки в світло, можна залучити додатковий ресурс", - відзначає Олег Устенко.
За його словами, в країни є і можливість менше залежати від закордонних грошей. Для цього потрібно зменшити дефіцит держбюджету, що відкине необхідність виходити на зовнішні ринки для залучення капіталу.
"Однак економічно це може виглядати логічно і правильно, але політично - це складно зробити, особливо коли країна знаходиться на піку політичного циклу", - зауважив експерт.
Крім того, ситуацію виправить покращення бізнес-клімату, що додасть підприємцям впевненості та можливість інвестувати у власний розвиток. Без таких змін структури економіки, Україна продовжуватиме бути чутливою до змін на зовнішніх ринках і будь-які рецесії в сусідів неодмінно впливатимуть на економіку.
