15 квітня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав низку законів про декомунізацію, зокрема: "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки"; "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" та "Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України у ХХ столітті".
Під заборону підпадають пам’ятники, зображення, гасла й цитати радянських керівників, назви міст, вулиць та підприємств, пов’язані з ними тощо.
Зображення Леніна можуть залишатись у музеях та приватних колекціях.
Заборона не поширююється на п'ятикутну зірку, комуністичну символіку на кладовищах, в музеях та колекціонування такої символіки.
Після підписання даних законів представники місцевої влади довго ламали голови над тим, що робити з радянськими назвами своїх населених пунктів, куди подіти Ленінів та скільки вулиць потрібно перейменувати. Звичайно, часто доходило до курйозів, зокрема "Советское Шампанское", що виготовляється на Київському заводі шампанських вин, тепер називається "Советовское Шампанское".
В кінці грудня 2015 р. влада Дніпропетровська звернулася до Верховної Ради з проханням не змінювати в рамках виконання закону України "Про декомунізацію" назву міста, за збереження якого виступають більш 80% городян, а прийняти рішення, щоб місто вважалося не названим на честь радянського керівника, комуніста Георгія Петровського, а в честь апостола Петра на річці Дніпро.
Українські чиновники наввипередки змагались в креативності, зокрема Геннадій Москаль перейменував вулицю Леніна на вулицю Ленона, проте більшість посадовців з Західних регіонів України з посмішкою спостерігали за мозковими штормами своїх колег за Збручем, адже вулиці давно перейменовані, а сучасне покоління часто не здогадується, як виглядав вождь пролетаріату. Проте виявилося, що навіть у Львові не все так гладко з радянськими символами, місцеві депутати навіть склали список місць, до яких треба привернути найбільшу увагу та розпорядились прибрати усі радянські символи.
В свою чергу редакція iPress.ua вирішила перевірити чи не пропустили чогось львівські депутати і виявила особливу ділянку роботи для місцевих чиновників, це радянська мозаїка на будівлях. Звичайно ж дана проблема актуальна не тільки для Львова, але й для багатьох інших міст України і не уся мозаїка радянської епохи підпадає під закон про декомунізацію. До прикладу у Львові нам довелось знайти малюнки, котрі хоч і нагадують нам про радянську епоху, але є досить патріотичними.
м. Львів, пр. Чорновола. Фото: Андрій Поліковський/iPress.ua
м. Львів, вул. Стефаника. Фото:Андрій Поліковський/iPress.ua
Та не всі витвори радянських дизайнерів є настільки безневинними. До прикладу наступні малюнки прямо не суперечать законам про декомунізацію, адже п’ятикутна зірка підпадає під заборонену лише у випадку поєднання з серпом та молотом. Проте її зображення на формі радянських військових та радянського космонавта виглядають недвозначними.
м. Львів, вул. Клепарівська. Фото:Андрій Поліковський/iPress.ua
м. Львів, вул. Садова. Фото:Андрій Поліковський/iPress.ua
Варто відзначити, що деякі зображення свого часу уже модернізовували. На даній мозаїці видно як радянський герб замінили на саморобний тризуб.
м. Львів, вул. Клепарівська. Фото:Андрій Поліковський/iPress.ua
Та все ж нам довелось знайти зображення, яке у Львові ми побачити явно не очікували. Мабуть, не варто й говорити, що цей витвір мистецтва підлягає ліквідації, згідно законів про декомунізацію.
м. Львів, вул. Клепарівська. Фото:Андрій Поліковський/iPress.ua
Редакція iPress.ua звернулася за коментарем до прес-служби Львівської міської ради, проте В.о. начальника управління культури Львівської міської ради Михайло Мороз так і не зміг знайти часу, аби надати коментар журналістам.
