Засновниками компанії New cave media є Сергій Полежака та Олексій Фурман, які займаються безпосередньо розробкою та створенням 360 сферичного імерсійного відео. Сергій та Олексій в минулому фотожурналісти. Тепер вони створюють новий для українського медіаринку продукт – сферичні відео. Кажуть, що майбутнє журналістики саме за цим!
Обидва навчалися за кордоном. Сергій в Данії, Датскій школі фотожурналістики, Олексій – в Міссурі. Повернулися в Україну і вирішили не продовжувати займатися класичною фотожурналістикою, змінили вектор, набрали команду і започаткували New cave media.
Фото: New Cave Media
Як Ви розпочинали свій проект. Це був грант?
Так, був грант, він стосувався арктичного проекту. Його нам вистачило на наші перші камери, на GoPro, кріплення для семи камер і на саму подорож. Цього було достатньо для того, щоб зробити MVP - minimum viable product. Ми з’їздили до Арктики, змонтували перші відео, для того щоб показати іншим брендам та ЗМІ, що ми можемо, як це виглядає і що це взагалі таке. Звідти вже почали рухатися більш-менш своїми силами. Арктику зараз закінчуємо, вона в нас пішла трохи іншим шляхом, це буде – application. Не просто відео, а програма, додаток для телефону в якому можна буде переміщуватися, вмикати/запускати додаткові шари з інфографікою, але щодо інвестицій – так, це був грант на одну подорож, в якій ми змогли зробити зразок того, чим займаємося.
Цільова аудиторія таких відео досить вузька. Як Ви плануєте продавати свій контент?
Наші журналістські історії – це те, що ми любимо, наше минуле. Але гроші звісно, лежать не в журналістиці, а в рекламі, в продуктах для брендів, навіть рекламою це вже важко назвати. Це вже digital, ворнативна реклама. Заробляємо ми працюючи з брендами, а можемо експериментувати, створювати щось нове, цікаве в журналістиці. Зараз ми комбінуємо й будемо надалі комбінувати роботу з брендами та медійні історії. Тримати їх в такому балансі. З цікавих брендових штук зараз у нас Каліфорнія. Чекаємо поки закінчиться ембарго, півроку тому ми створили історію для виробників сонячних панелей, не зовсім панелей, а таких металевих конструкцій. Так от, їм треба було 360 відео для того, щоб показувати його на своїй профільній виставці на Абу-Дабі і не тягти за собою весь той метал. Вони показували своїм партнерам, клієнтам зняті нами відео 360 в окулярах. І от дуже цікава річ, про яку ми не подумали коли робили проект - комерційна таємниця. Якщо ми не викладаємо відео на YouTube, то ті люди, які його вже подивилися, наприклад конкуренти на виставці, вони не можуть нічого занотувати. Все зникає після того, як вони зняли окуляри. На Каліфорнію у нас ембарго і я дуже сподіваюся, що скоро нам дадуть дозвіл, щоб викласти нашу комерційну історію для бренду в YouTube.
Журналістські історії, які ми робили - інші, особливі. Вже вийшла на "Радіо Свобода" історія про Романа Кисляка і буквально ще три протягом останнього місяця будуть опубліковані, дві з них – на "Радіо Свобода", одна на Українській Правді - "Будуємо Україну разом".
Історія про Романа Кисляка.
Ви вважаєте, що за цим майбутнє української журналістики?
Це один з видів того самого майбутнього. Ящо ми говоримо про журналістику, то ось ця журналістика довіри, коли ми занурємо читача, щоб він пережив події, то так, за цим майбутнє. І поруч з VR ще знаходиться АR. VR – віртуальна реальність, АR – доповнена реальність. Там також великий потенціал, ми сьогодні про неї навіть не починали говорити, їх часто поєднують, це подібні технології за новітністю, але вони достатньо різні. АR – просто кажучи, це коли ми наводимо телефон на щось і телефон розуміє, що він бачить і відображає якийсь додатковий шар і видозмінену реальність, але ту, що він бачить через свою камеру. Віртуальна реальність – те що робимо ми - це повністю відтворена реальність, відбудований заново світ. Ось ці дві речі дуже цікаві! Навіть ті студії, які роблять матеріали для New York Times, вони також експериментують. Важко сказати, подивимося, що нам "підсуне" Apple.
Конкуренти на українському ринку у вас є?
Є, але це всього лиш перші кроки в нову технологію, тому це скоріше навпаки. Ну ось, допустимо щось трапиться посеред ночі, буде якесь термінове питання в продакшені, то звернусь до них обов’язково.
Тобто, ви скоріше колеги.
У всіх свої ідеї, своє бачення аудиторії, ринку, свої бізнес-моделі. Загалом я нарахую десяток компаній ентузіастів. Там є цікава штука, компанії, які писали відео для комп’ютерних ігор, для них по суті байдуже для чого писати цей код. Для чого їм створювати тривимірні 3D світи - для гри на комп’ютері чи для VR. По суті є різниця, але по факту дуже невелика. Тобто, їм створювати матеріали, які можна буде застосувати в шоломах досить просто.
Наскільки відео 360 складно та дороговартісно технічно? Я так розумію, ви за власні кошти функціонуєте зараз.
У нас є чотири кофаундери. Технічно дуже дорога професійна камера, яка дозволяє знімати 360 високої якості. Ми використовуємо GoPro, але в майбутньому будемо купляти щось інше, нове. Є варіанти, де можна було б переглядати відео в режимі реального часу. Решта техніки, Nikon, Samsung – це досить дешево. А от для монтажу такого відео - потрібен досить потужний комп’ютер, якщо ми монтуємо відео зняте на телефон, то його можна монтувати на простенькому макбуці. 360 відео має бути 4-КА і це означає, що має бути потужна відео карта. Треба бути впевненим, що ми приїдемо додому і зможемо зшити всі наші сім GoPro, які дивляться в різні сторони. Тобто всю цю потужність комп’ютера треба запхнути ще й в ноутбук, як наслідок, планка ціни піднімається. Потужні камери + потужні комп’ютери - ось ціна таких відео.
Фото: New Cave Media
Це достатньо непросто. Ну в принципі, для журналістських історій, для простих відео – не обов’язково робити так званий бінауральний звук, тому що, скоріш за все, такі відео будуть переглядати або в кардбордах, масках низької якості, тому нема сенсу вкладати час та гроші на монтажі для того щоб відтворити 3D об’ємний звук. Тобто реально, там достатньо звуку того, що записують самі камери, причому Nikon на диво, непоганий звук записує, наскільки це можливо для маленької камери. Це також можна вирішити за допомогою петлиць, які ми використовуємо в інтерв’ю, вони маленькі їх можна закріпляти на тих штативах, на яких стоять самі камери, вони будуть досить малими в кадрі.
Як зазвичай ви презентуєте свій проект? На подібних форумах?
Якщо це компанія, чи бренди, які вже мають свої маски/шоломи – можна давати просто файл, але це якщо ми точно знаємо, що люди його відкриють саме таким чином як треба. А якщо це на таку широку аудиторію, ну я направду думаю, що це вперше, коли ми стоїмо показуємо просто звичайним людям. Тобто зазвичай це цікаво просто брендам, ми зустрічаємося троє-п’ятеро людей і показуємо в індивідуальному порядку. Тому, мені здається, що це досить цікавий експіріенс, бути тут. Щоб завантажити відео, я багатьом встановлюю на телефон ютуб додаток - кардборд і я бачу, що це вперше. Тобто, раніше вони з цим не зустрічалися, не переглядали подібні відео.
Які у вас амбіції, що плануєте далі?
Якщо з прагматичної точки зору – повний перехід від 360 відео до віртуальної реальності в повній мірі, для того, щоб наші проекти повністю включали в себе віртуальні світи в яких можна ходити. Ну це залежить, звісно ще й від аудиторії, яка буде дивитися наші проекти. І головне - міцно стати на ноги в АR у доповненій реальності, тому що там дійсно дуже цікаво. Щодо емоційної складової - стати лідером VR 360 сторітейлінгу і посприяти встановленню якогось комюніті, тому що не тільки ж ми, будь яка людина може взяти таку камеру і знімати 360 відео. Тобто, сприяти появі такого комюніті в нашій державі – ось, що було б цікаво. Я думаю, це початок, ми вже почали це робити, вже розповідаємо людям як це робити, це дуже легко. Спробуйте!
